Ухвала

від 04.02.2014 по справі 2а-14070/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14070/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001902260 від 22.06.2012 року та рішення про результати розгляду скарги від 01.10.2012 року №2796/0/61-12/10-2115, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000142200 від 27.04.2012 року, прийнятого ДПІ у Деснянському районі м. Києва за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; визнання протиправним і скасування рішення від 01 жовтня 2012 року № 2796/0/61-12/10-2115 Державної податкової служби України про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000142200 від 27.04.2012 року, прийняте ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби по донарахуванню податку на прибуток, штрафних санкцій на суму 8556160,88 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 13.02.2011 року № 117/22-20, № 115/17-04, № 116/22-7, згідно ст. 77 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, відповідно до плану - графіка проведення позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання - проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.07.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт № 599/22-20-36017841 від 02.04.2012 року.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки, було виявлено порушення позивачем вимог п. п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 68449327,0 грн., у т.ч. по періодах за 4 квартал 2009 року в сумі 1250437,7 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 5594495,0 грн. за 2010 рік в сумі 5594495,0 грн.

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000142200 від 27.04.2012 року яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 8556165,88 грн., що включає суму основного платежу - 6 844 932,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 711 233,18 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів ст. 56 Податкового кодексу України, за результатами якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2009 року № 957- Б/09 Товариством з обмеженою відповідальністю «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» (Продавець) продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Першість» (Покупець) вексель (емітент ТОВ «Компанія Гамма») на суму 5000000,00 грн.

В своєму акті перевірки податковий орган зазначає, що виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2009 року № 957- Б/09 підтверджується банківською випискою від 30.12.2009 року по рахунку № 265090218501/980, відкритому у ПАТ КБ «Євро банк», МФО 380355, та актом прийняття-передачі від 30.12.2009 року між ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» та ТОВ «Першість».

Вищевказана операція відображена товариством в «Розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами» (додаток рядка 01.04 Декларації з податку на прибуток №9002830383 від 29.01.2010 року) за 2009 рік (витрати 8978079 грн., доходи-5000000 грн.).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУА «Український інвестиційний капітал» (Покупець) здійснюючи діяльність за рахунок активів та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «ДОБРОБУТ» недиверсифікованого виду закритого типу, «Клієнт», за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ КАПІТАЛ» (ліцензія ДКЦПФР брокерську діяльність: серії АВ №498091 від 02.12.2009 pоку, термін дії - з 02.12.2009 року по 02.12.2014 pоку), на підставі Договору на брокерське обслуговування № 1219-G/10 від 14.04.2010 року та Замовлення №3058-Б/10 від 09.09.2010 року, далі «БРОКЕР ПОКУПЦЯ», 09.09.2010 року укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 3059-Б/10, ПЕМ-1/10.

На виконання умов даного договору ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» за актом виконаних зобов'язань від 09.09.2010 року продано ТОВ «КУА «Український інвестиційний капітал» (емітент ЗАТ «Стахановський машинобудівний завод») векселі на суму 7 977 979,00 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 09.09.2009 року №3059 Б/10 підтверджується банківською випискою від 09.09.2009 року по рахунку №265090218501/980 відкритому ПАТ КБ «Євробанк». МФО 380355, який є поточним рахунком підприємства.

Всього було продано векселів на загальну суму 12 977 979,00 грн.

Позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, згідно якої операцію за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2009 року № 957- Б/09 позивач відобразив у додатку К3 до рядка 01.4 декларації (доходи та витрати на придбання векселів), операцію купівлі - продажу цінних паперів за договором № 3059-Б/10, ПЕМ-1/10 від 09.09.2010 року позивачем відображено у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, та у додатку К3 до рядка 01.4 декларації (доходи звітного періоду та витрати).

Підпунктом 1.31 ст.1 Закону №334/94 передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари, зокрема цінні папери, за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.

Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються в спеціальному порядку, який встановлений п. 7.6 ст. 7 Закону №334/94. При цьому норми вказаного пункту поширюються тільки на платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами.

Підпунктом 7.6.1 Закону №334/94 визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами ( п.п. 7.6.2. п. 7.6. ст. 7 Закону)

Однак, податковим органом зроблено висновок, що кошти, отриманні ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» від операцій з векселями, є його доходами з інших джерел і підлягають включенню до рядка 01.06 декларацій з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 3 квартал 2010 року, і в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 cт. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено валовий доход за 4 квартал 2009 року на 5000000 грн., за 3 квартал 2010 року на 7977979 грн.

В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2012 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року по справі № 5011-64/7853-2012, згідно якого відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Український інвестиційний капітал» до ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент», за участю третьої особи ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ КАПІТАЛ» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № 3059-Б/10 від 09.09.2010 року недійсним.

Як вбачається з вказаних рішень, позовні вимоги у справі були мотивовані тим, що відповідач не мав права укладати спірний договір купівлі-продажу цінних паперів № 3059-Б/10 від 09.09.2010 року в зв'язку із тим, що виключним видом його діяльності є надання фінансових послуг та він не мав права здійснювати операції з купівлі продажу цінних паперів.

Однак, суди дійшли висновку, що відповідач мав право укласти спірний договір із позивачем через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності.

Вищевикладене підтверджується і наданою позивачем копією листа за № 10/02/9278/НК від 14.06.2012 року Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка у відповідності до ст. 56 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» здійснює державний контроль у сфері спільного інвестування.

Відповідно до листа компанія з управління активами має право купувати-продавати цінні папери на підставі договорів комісії або договорів доручення через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності. Такі дії компанії з управління активами не вважаються професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач продав векселі через торговця цінними паперами, а тому ним правомірно було здійснено ведення податкового обліку саме на підставі п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відображено вказані операції в додатку К3 до Декларацій з податку на прибуток підприємства за 2009, 2010 роки.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що податковий орган прийняв таку податкову звітність за 2009, 2010 роки без зауважень, згідно якої понесені витрати від придбання векселів відображені у додатку К3, проте під час здійснення перевірки підприємства переніс операції продажу векселів в основну частину декларації, в рядок 01.6 «доходи з інших джерел», при цьому витрати підприємства на придбання векселів не враховував.

Разом з цим, відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.2010 року № 2947-Б/10 ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» яке діє в інтересах та за рахунок активів Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Капітал», за участю ТОВ Інвестиційна компанія «ІФГ КАПІТАЛ», продало ПАТ «Олдесто Альянс Лімітед» акції ЗAT «Завод монтажних конструкцій» у кількості 3.600 000 шт. на суму 14.400.000 грн.

Згідно з банківськими виписками кошти за продаж зазначених акцій надійшли на розрахунковий рахунок (№265090218501) ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» (ЗДПІФ «Капітал»).

Слід зауважити, що в акті перевірки податковим органом зазначено, що відповідно до рішення Господарського суду від 05.04.2005 року по справі №2/1413 ЗAT «Завод монтажних конструкцій» визнано банкрутом, а тому податковий орган дійшов висновку, що здійснення вищенаведених операцій купівлі-продажу акцій суперечить нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки під час вчинення вказаних правочинів не додержано вимог ч.1,5, ст. 203 Цивільного кодексу України, що як наслідок такі правочини є нікчемними крім того операції за вищевказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів, не є активами ІСІ.

Так, відповідно до п. 7 ст. 2 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» інститут спільного інвестування (ІСІ) корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

На думку податкового органу кошти, отримані «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» за договором купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.2010 року №2947-Б/10 є його доходами з інших джерел, і ТОВ «КУА «Прем'єр ессет менеджмент» в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валовий доход за 3 квартал 2010 року на суму 14.400.000 грн.

Порядок скасування випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 року № 398), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 року за № 180/3473, який розроблений відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», установлює порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.

Визнання емітента придбаних позивачем акцій банкрутом та початок ліквідаційної процедури є приводом для виконання ліквідатором (ліквідаційною комісією товариства) вимог п.п.1.1 п.1 розділу ІІ Порядку № 222.

Згідно з пп. 1.4, 1.5, 1.6 розділу ІІ Порядку № 222 реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що під час проведення перевірки податковим органом не досліджувалось питання виконання ЗAT «Завод монтажних конструкцій» вимог зазначеного вище Порядку, а також не запитував у Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про те чи був зупинений обіг акцій ЗAT «Завод монтажних конструкцій» та чи відновлювався він або скасувалася реєстрація випуску акцій ЗAT «Завод монтажних конструкцій».

Податковим органом взято до уваги рішення Господарського суду від 05.04.2005 року по справі №2/1413, будь-які дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не перевірялися.

Відповідно до листа Націнальної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 12/02/19615/кс від 12.11.2012 року, згідно даних державного реєстру випусків цінних паперів, станом на 06.11.2012 року, Дніпропетровським територіальним управлінням Комісії було здійснено реєстрацію випуску акцій ЗAT «Завод монтажних конструкцій». (код ЄДРПОУ - 31659872) - на суму 30 200 000,00 грн., в кількості 120 800 000 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн., форма існування - документарна, про що було видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 31/04/1/02 від 20.02.2002 року.

Станом на 06.11.2012 року, в державному реєстрі випусків цінних паперів відсутня інформація щодо зупинення обігу акцій та/або скасування реєстрації впуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ЗAT «Завод монтажних конструкцій» (код за ЄДРПОУ - 31659872).

Отже, вказані акції на момент укладання договору купівлі-продажу знаходились у вільному обігу та були предметами цивільних прав.

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності (ст. 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»), та не є юридичною особою.

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів. Пайовий інвестиційний фонд вважається створеним з дня його реєстрації у реєстрі ІСІ (ч. 1,5 ст. 23 вказаного Закону).

Особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом (ч. 1 ст. 24 вказаного Закону).

У відповідності до ч. 7,8 ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. Нерухоме майно, що становить активи пайового інвестиційного фонду, реєструється в установленому порядку на ім'я компанії з управління активами з обов'язковим зазначенням реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. Компанія з управління активами є розпорядником цього нерухомого майна.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону, грошові кошти пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів та відповідно до умов договору про обслуговування ІСІ.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», винагорода компанії з управління активами (крім компанії з управління активами венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до вартості розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів за їх номінальною вартістю та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації. Винагорода компанії з управління активами сплачується грошовими коштами. Положення про склад та розмір витрат, що пов'язані з виконанням компанією з управління активами своїх функцій та відшкодовуються за рахунок активів ІСІ, затверджується Комісією.

Згідно ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», активи інституту спільного інвестування - це сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування; кошти спільного інвестування - кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ; вартість чистих активів інституту спільного інвестування - це величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування.

Тобто, діяльність з управління активами - це послуги, за які компанія з управління активами, що здійснює управління, отримує відповідну винагороду, розмір якої зазначається в договорі між ІСІ і позивачем, при цьому винагорода покривається за рахунок чистих активів ІСІ.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.

Відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням таким платником коштів або майна в довірче управління.

З огляду на вищевикладене, у позивача не виникають валові доходи від суми залучених активів ІСІ в управління, та відповідно до правовстановлюючих документів та джерел фінансування відчужені позивачем акції не належать до власних активів позивача, а є активами Фонду, знаходяться у спільній частковій власності інвесторів інститутів спільного інвестування і кошти отримані за угодою купівлі-продажу акцій є доходом інвестиційного фонду, тобто доходом співвласників. Тому дохід від продажу акцій не є доходом позивача і він правомірно не був включений до бази оподаткування прибутку, оскільки доходом позивача як компанії з управління активами відповідно до статті 31 Закону № 2299-III є винагорода за управління активами, а не повний дохід інвесторів на активи Фонду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції викладеної в оскаржуваній постанові про те, що висновки податкового органу про недійсність та нікчемність угоди купівлі-продажу акцій, також про те, що вказана операція не є активами ІСІ, а сума коштів отримана позивачем від продажу, цінних паперів, яка перерахована, згідно акту перевірки на рахунок пайового інвестиційного фонду, відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинна включатись до складу валового доходу компанії з управління активами, як доходи з інших джерел, визнаються судом нормативно непідтвердженими, з огляду на це податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 27.04.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.