Рішення

від 12.02.2013 по справі 18/103-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2013 р. Справа № 18/103-12

Розглянвувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Пак», м.Новомосковськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК», с.Софіївська Борщагівка

про стягнення 284833,71 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Єськов І.Г.

Від відповідача: Зарубін О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Пак» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК» (далі - відповідач) про стягнення 284833,71 грн.

Провадження у справі №18/103-12 порушено відповідно до ухвали суду від 12.12.2012 року та призначено справу до розгляду на 25.12.2012 року.

У судовому засіданні 25.12.2012 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив.

Розглянувши у судовому засіданні 25.12.2012 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про його задоволення. Розгляд справи відкладався на 15.01.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.01.2013 року подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 29.01.2013 року.

Дослідивши у судовому засіданні 29.01.2013 року подані сторонами документами та докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових документів та доказів, необхідних для повного та всебічного вирішення спору. Розгляд справи відкладався до 12.02.2013 року з метою проведення звірки взаєморозрахунків.

В судовому засіданні 12.02.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паритет Пак» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК» (відповідач) 01.07.2011 року був укладений Договір на поставку товару № 212, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу партії поліпропіленової продукції (далі - Товар), а відповідач зобов'язувався оплатити фактично отриману кількість Товару.

Як зазначив позивач, ним на виконання Договору було поставлено відповідачу Товар на суму 964 122,85 грн. згідно з наступними накладними:

- № 1448 від 07.09.2011 р. на суму 34342, 75 грн.;

- № 1449 від 07.09.2011 р. на суму 19984,25 грн.;

- № 1829 від 01.11.2011 р. на суму 60192, 41 грн.;

- № 1964 від 21.11.2011 р. на суму 28409, 51 грн.;

- № 2003 від 25.11.2011 р. на суму 47011, 20 грн.;

- №2061 від 30.11.2011 р. на суму 9265, 50 грн.;

- №2071 від 30.11.2011 р. на суму 9093,00 грн.;

- № 2097 від 06.12.2011 р. на суму 128 925, 36 грн.;

- №2131 від 09.12.2011 р. на суму 97 752,96 грн.;

- №2312 від 30.12.2011 р. на суму 5088,20 грн.;

- №365 від 24.02.2012р. на суму 134 749,27;

- № 418 від 02.03.2012 р. на суму 18 771,07 р.;

- №РН-000609 від 27.03.2012 р. на суму 152 898,20 грн.;

- №РН-000690 від 04.04.2012 р. на суму 36 747,20 грн.;

- №РН-000769 від 12.04.2012 р. на суму 70 286,65 грн.;

- №РН-000898 від 26.04.2012 р. на суму 22 679,28 грн.;

- №РН-001144 від 25.05.2012 р. на суму 55 273,75 грн.;

- №РН- 001799 від 31.08.2012 р. на суму 14 218,49 грн.;

- №РН- 001964 від 24.09.2012 р. на суму 18 433,80 грн.

Відповідно до умов вказаного Договору (п. 3.1) Розрахунки за кожну партію Товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в наступному порядку: 50 % - предоплата згідно виставленого рахунку, та остаточні 50 % протягом 1 (одного) календарного дня з моменту передачі Товару у власність Покупця. Таким чином, термін сплати останньої партії товару припадає на 25.09.2012 року.

Однак, в порушення п. 3.1 Договору відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого від позивача Товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, частково сплатив 733 746, 08 грн., неоплаченим залишився Товар на суму 230 376,77 грн.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дослідивши заперечення відповідача, викладені у наданому суду відзиві, судом встановлено, що позивачем вірно зазначена в позові сума поставки 07.09.2011 року 54327грн., зокрема, за накладними № 1448 від 07.09.2011 р. на суму 34342, 75 грн. та № 1449 від 07.09.2011 р. на суму 19984,25 грн., які підписані повноважними представниками сторін.

30.11.2011 року поставка відбувалась за накладними №2061 від 30.11.2011 р. на суму 9265,50 грн. та №2071 від 30.11.2011 р. на суму 9093,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін і сума поставки складає 18358,50 грн., як зазначено в позові.

Посилання відповідача на неналежність оформлення довіреності № 242 від 09.12.2011 року в спростування факту отримання Товару за накладною № 2131 від 09.12.2011 року на суму 97752,96 грн. не приймається судом, оскільки підпис представника відповідача на такій накладній візуально не відрізняється від підписів уповноваженого представника Лисіна П.Ф. на інших накладних та довіреностях, які містяться в матеріалах справи. При цьому, відповідач не заявив в установленому порядку факту підробки первинних документів, по суті факт отримання Товару за відповідною накладною не заперечив.

На накладній № 365 від 24.02.2012 року також підпис представника відповідача візуально не відрізняється від підписів уповноваженого представника Лисіна П.Ф. на інших накладних та довіреностях, які містяться в матеріалах справи. Крім того, на такій накладній стоїть печатка відповідача.

Су не приймає посилання відповідача на необхідність зарахування вартості наданих ним позивачу поліграфічних послуг в рахунок погашення заборгованості за отриманий Товар.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, з якого випливає намір сторін зарахувати вартість наданих поліграфічних послуг в рахунок оплати поставленого Товару та доказів звернення однієї з сторін з відповідною заявою про зарахування. Таким чином, факт надання відповідачем позивачу поліграфічних послуг не підлягає встановленню в матеріалах даної справи, при цьому, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом про стягнення заборгованості за надані поліграфічні послуги, що не впливає на результат вирішення спору у справі, що розглядається.

Також, відповідач у відзиві посилається на укладення Договору поставки № 212 від 01.07.2011 року (п. 9.1 вказаного Договору) до 31.12.2011 року, і вважає, що поставки, які відбувались в 2012 році не підпадають під дію відповідного Договору, відтак не визначено термін оплати за такими поставками та відповідальність сторін.

Дослідивши наявні у справі накладні про поставку відповідачу Товару за 2012 рік, судом встановлено, що в накладних зазначено про поставку саме на підставі Договору поставки № 212 від 01.07.2011 року, що засвідчено підписаним повноважних представників сторін та скріплено їх печатками.

Таким чином, заявлена до стягнення у справі заборгованість виникла за поставками, які відбувались на підставі Договору поставки № 212 від 01.07.2011 року.

Інших доказів в спростування позовних вимог, зокрема, доказів фактичної оплати товару за наведеними в позові накладними, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується обов'язок відповідача оплатити на користь позивача вартість поставленого за Договором Товару на суму 230 376,77 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого Товару, позивач просить стягнути з відповідача 45291,28 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 9 165,66 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 6.2 Договору відповідач у разі порушення термінів оплати Товару виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 45 291,28 грн. пені та 9 165,66 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК» (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30, код 31982741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Пак» (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Радянська, 50, код 32952480) 230376,77 грн. основного боргу, 45291,28 грн. пені, 9165,66 грн. 3% річних та 5696,68 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.