Постанова

від 14.02.2013 по справі 5027/491/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа № 5027/491/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяПершиков Є.В., суддіХодаківська І.П., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі№ 5027/491/2012 господарського судуЧернівецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Малого приватного підприємства "Югікомп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чесанова А.А. простягнення в сумі 10 902 053, 11 грн. в судовому засіданні взяв участь представник позивача Яковенко О.О. дов. № 336 від 11.10.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Сведбанк" (далі за текстом - ПАТ "Сведбанк") звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до малого приватного підприємства "Югікомп" (далі за текстом - МПП "Югікомп") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чесанов А.А. про стягнення заборгованості у сумі 10 902 053, 11 грн. заборгованості за кредитним договором № 53/12-Ф від 15.08.2007 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.09.2012 року у справі № 5027/491/2012 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на підставі ст. 79 ГПК України до одержання результатів експертизи.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Сведбанк" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.09.2012 року у справі № 5027/491/2012 про зупинення провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Сведбанк" відмовлено, ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.09.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ КБ "Сведбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.09.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 5027/491/2012 скасувати в частині зупинення провадження у справі, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 42, 43, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 06.09.2012 року МПП "Югікомп" звернулось до місцевого господарського суду з клопотання про призначення економічної експертизи.

Так, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.09.2012 року призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі №5027/491/2012 до одержання результатів експертизи.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, відносять обставин відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування, а отже, дають можливість дати їм правильну оцінку.

Відомості, які є доказами у справі, повинні бути отримані в порядку, встановленому законом. Деякі приписи щодо порядку отримання доказів встановлюються нормами ГПК України, зокрема розділом V вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія судді касаційної інстанції зазначає, що нормами ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позов у даній справі подано з метою захисту порушеного права. Обставини, які мають значення для правильного вирішення спору ставляться під сумнів відповідачем, а тому для оцінки судом наведених сторонами обставин, наданих доказів виникла необхідність роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань.

Так, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для захисту прав позивача та запобігання порушення права відповідача судом встановлена необхідність проведення експертних дій.

Вищий господарський суд України зазначає, що суд касаційної інстанцій, в силу приписів ст. 111 7 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені ст. 111 7 ГПК України, погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про призначення судової експертизи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що на підставі п. 5 ст. 65 та п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998 року N 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Так, згідно п. 2.1. вказаної Інструкції експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.

Пунктом 2.2. тієї ж Інструкції закріплено обов'язок експерта повідомити в письмовій формі органу (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, зокрема, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно неправомірного призначення судової експертизи з огляду на приписи встановлені ГПК України щодо оскарження ухвали про призначення експертизи та враховуючи обмеження касаційного перегляду передбачені ст. 111 7 ГПК України, і вважає за необхідне наголосити про обмеження прав експерта стосовно розгляду питань, які виходять за межі його компетенції.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з доводами скаржника щодо порушення положення п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, яким передбачено право господарського суду на зупинення провадження у справі з підстав призначення судової експертизи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Таким чином, з метою уникнення порушення приписів ст. 69 ГПК України щодо процесуального строку розгляду позовної заяви та враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками попередніх інстанцій стосовно зупинення провадження у справі № 5027/491/2012 на час призначення судової експертизи.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 5027/491/2012 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 5027/491/2212 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко