Постанова

від 13.02.2013 по справі 5009/4040/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.02.2013р. справа № 5009/4040/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівПринцевської Н.М , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:Зарудній І.В. за довір. б/н від 19.11.2012р., Радченко І.В. б/н від 19.11.2012р. від відповідача:не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. по справі№ 5009/4040/12 (О.І. Немченко) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжлісторг" м. Запоріжжя довідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" м. Запоріжжя простягнення 456977,35грн. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області (суддя Немченко О.І.) рішенням від 25.12.2012р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжлісторг» м. Запоріжжя (далі - ТОВ «Запоріжлісторг») та стягнув з відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя (далі - ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь») основний борг в сумі 446 977,35грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8 956,76грн. В іншій частині позову в сумі 10000,00грн. судом відмовлено, з посиланням необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, з посиланням на те, що останній не обґрунтував та не надав жодних доказів в підтвердження можливості виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, через шість місяців.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. по справі № 5009/4040/12 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що долучені позивачем до матеріалів справи копії залізничних накладних та карантинних сертифікатів не містять доказів їх направлення чи отримання ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», а саме: відсутні докази реєстрації їх в канцелярії підприємства з проставлянням відповідних штампів та присвоєнням номерів вхідної кореспонденції, у зв'язку з чим, на думку відповідача, строк для оплати отриманої продукції не настав.

Позивач рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. по справі № 5009/4040/12 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач свого представника у судове засідання 13.02.2013р. не направив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 21.01.2013р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутність представника відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ТОВ «Запоріжлісторг» м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в сумі 456 977,35грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 20/2011/1261 від 31.05.2012р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої від позивача лісопродукції.

Заявою від 26.11.2012р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 446 977,35грн., пеню в сумі 13 206,95грн. та 1% річних в сумі 898,46грн. Судом зазначену заяву не прийнято до розгляду, оскільки позивачем в порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявлені додаткові позовні вимоги, а саме: пеня та річні, тому суд розглянув первісні позовні вимоги (арк. справи 92-95 том 1).

Крім того, позивач у заяві зазначив, що помилково включив до позовних вимог суму 10 000,00грн., яка перерахована платіжним дорученням № 53101 від 03.10.2012р. в рахунок погашення заборгованості за договором № 20/2012/1261 від 31.05.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2012р. між ТОВ «Запоріжлісторг» (Постачальником) та ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (Покупцем) було укладено договір поставки № 20/2012/1261 (далі -договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а Покупець - на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна і орієнтовна кількість зазначені у специфікації (-ях), яка (які) є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка продукції здійснюється по цінам, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначених в специфікаціях. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість продукції, поставка якої здійснюється відповідно до доданих специфікацій (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.3 договору сторони визначили перелік товаросупровідних документів: накладна, карантинний сертифікат, рахунок, податкова накладна, висновок фітосанітарної експертизи.

Згідно п. 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності із р. 6 на підставі наданих документів, зазначених у п. 4.3 договору. При відсутності зазначених документів строк поставки вираховується з моменту отримання повного пакету документів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками з обох сторін і діє до 30.05.2013р. або його розірвання у встановленому порядку (п. 11.2 договору).

Специфікацію № 1 сторони визначили найменування, вартість та кількість показників продукції на загальну суму 1 712 544,12грн. (арк. справи 17 том 1).

Судом першої інстанції встановлено та підтвердженого матеріалами справи, що на виконання умов договору № 20/2012/1261 від 31.05.2012р. у червні-серпні 2012р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 562 529,80грн., про підтверджується видатковими накладними: № П-001 від 01.06.2012р. на суму 57614,70грн., № П-002 від 15.06.2012р. на суму 43719,20грн., № П-003 від 16.06.2012р. на суму 35539,35грн., № П-004 від 27.06.2012р. на суму 32730,95грн., № П-005 від 01.07.2012р. на суму 32552,45грн., № П-006 від 10.07.2012р. на суму 32653,60грн., № П-007 від 10.07.2012р. на суму 45732,00грн., № П-013 від 18.07.2012р. на суму 46945,60грн., № П-014 від 20.07.2012р. на суму 57843,80грн., № П-015 від 22.07.2012р. на суму 56003,10грн., № П-018 від 29.07.2012р. на суму 58404,70грн., № П-019 від 31.07.2012р. на суму 26840,45грн., № П-023 від 22.08.2012р. на суму 35949,90грн. Крім того, відповідач не заперечував факт отримання товару від позивача.

З актів прийому-передачі супровідних документів від 29.06.2012р., від 31.07.2012р. та від 31.08.2012р. вбачається, що позивач направив на адресу відповідача рахунки-фактури (арк. справи 106-108 том 1).

Відповідач отриману від позивача продукцію оплатив частково у сумі 115 552,45грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього склала 446 977,35грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у стягненні з відповідача основного боргу в сумі 446 977,35грн., оскільки останній не надав доказів погашення цієї суми. Крім того, актом звірки взаємних розрахунків за період червень 2012р. по жовтень 2012р. відповідач визнав свою заборгованість у зазначеній сумі (арк. справи 78 том 1).

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що копії залізничних накладних та карантинних сертифікатів не містять доказів їх направлення чи отримання ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» є безпідставними та спростовується матеріалами справи (арк. справи 121-147 том 1).

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В матеріалах справи відсутні докази складання актів або зазначення у видаткових накладних про відсутність документів при прийнятті товару та докази їх витребування в установленому порядку.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у стягненні з відповідача 10 000,00грн. основного боргу, оскільки зазначена сума заборгованості була сплачена останнім позивачу 03.10.2012р., тобто до звернення позивача до суду із позовом (арк. справи 103 том 1).

Відповідач заявою № 20/2092610 (НН) від 26.11.2012р. просив суд відстрочити виконання судового рішення на шість місяців, керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (арк. справи 1-2 том 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні (виключні) обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Відстрочка виконання рішення надається лише в випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, оскільки відповідач не надав доказів в підтвердження можливості виконання рішення суду, у разі задоволенні позовних вимог, через шість місяців.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. по справі № 5009/4040/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. по справі № 5009/4040/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Запор. обл.