Рішення

від 12.02.2013 по справі 18/2272/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2013 р. Справа №18/2272/12

За позовом Прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Управління майном Полтавської обласної ради, вул. Пушкіна, 115, м. Полтава

до Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна", вул.Пушкіна, 16, м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 118 478,35 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники у засіданні 05.02.2013 р.:

від позивача: Ціленко О.О., довіреність№180/01-19 від 04.02.2013 року.

від відповідача: Магда Д.В., довіреність від 15.08.2012 року.

від прокуратури: Черновська О.О., посвідчення №013321 від 27.11.2012 року.

Представники у засіданні 12.02.2013 р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Магда Д.В., довіреність від 15.08.2012 року.

від прокуратури: Буленко Д.В . , посвідчення №012789 від 06.11.2012 року

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної в судовому засіданні 05.02.2013 р. Перерва оголошувалася для надання відповідачу можливості ознайомитися з письмовими доводами позивача, обгрунтованим розрахунком позовних вимог та підготувати обгрунтовані письмові реагування.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного тексту рішення (18.02.2013р.)

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 118 478,35 грн., з них - 3091,70 грн. заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №2416; 105526,00 грн. заборгованість за оренду приміщення (офісу); 13,20 грн. заборгованість за вивіз ТВП та 9847,45 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за договором оренди №281 від 01.04.2006 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2013 р. на задоволенні позовних вимог наполягає та надав пояснення на відзив №179/01-17 від 04.02.2013 року, до якого надано розрахунок заборгованості. Згідно даного розрахунку станом на 01.11.2012 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 118478,35 грн., з них: 3091,70 грн. заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №2416; 105526,00 грн. заборгованість за оренду приміщення (офісу); 13,20 грн. заборгованість за вивіз ТВП та 9847,45 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання по сплаті орендної плати.

Представник відповідача наполягає на застосуванні строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені; суму основного боргу визнав частково у сумі 69 236,70 з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до відзиву.

Представник прокуратури на стягненні 105526,00 грн. заборгованості за оренду приміщення (офісу) наполягає, вказує, що прокуратурою м.Полтави проведено перевірку за зверненням Управління майном Полтавської обласної ради щодо представництва у суді інтересів держави по стягненню заборгованості за спожиті комунальні послуги та заборгованості з орендної плати, за наслідками якої прокурор м.Полтави звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, оскільки безоплатне використання суб"єктом підприємницької діяльності комунального майна завдає шкоди інтересам держави у вигляді ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, суд встановив:

01 квітня 2006 р. між сторонами був укладений договір №281 оренди приміщень будинку, розташованого в Полтаві по вул. Пушкіна, 16 (далі Договір, а с. 12-15), відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування приміщення № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 46, 49 адмінбудинку, розташованого в місті Полтаві по вул. Пушкіна , 16 загальною площею 147,45 (113,2+34,25) кв.м., в тому числі корисна - 140,6 (113,2+27,40)кв.м. (п.1.1 Договору).

Згідно умов договору, на термін його дії приміщення будинку передаються орендареві в строкове платне користування. Розмір орендної плати визначається відповідно до чинного законодавства України. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції. На момент укладення договору розмір орендної плати складає :24953,04 грн. за рік, 2079,42 грн. за місяць. Нарахування орендної плати проводиться починаючи з 1 квітня 2006 року. Перерахунок орендної плати здійснюється в термін до 10 числа наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця (п.п. 3.1, 3.3, 3.4 Договору).

Крім внесення орендної плати, орендар приймає участь в загальних для всього будинку витратах, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом приміщень загального користування; сплачує фактичні витрати за користування комунальними послугами згідно розрахунків та узгоджених договорів. (п.3.8 Договору).

Обов'язки сторін визначені розділом 4 договору, зокрема, орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі перераховувати на рахунок орендодавця орендну плату(п.4.1.12 Договору).

Цей договір діє з 1 квітня 2006 року по 1 квітня 2010 р.

Передача приміщень в оренду підтверджується відповідними актами від 01.04.2006р., підписаними сторонами та скріпленими печатками (арк.справи 17,18).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими змінювався розмір орендної плати, змінювалась орендована площа та продовжувався термін дії договору (копії додаткових угод та Акти узгодження розрахунків плати за оренду приміщень адмінбудинку за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 16 в матеріалах справи, а.с. 19-37). Так додатковою угодою №10 від 01.07.2012 року термін дії даного договору оренди продовжено до 31 грудня 2012 року.

Але, як зазначає позивач, відповідач систематично порушував умови договору оренди, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату за об'єкт оренди, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем згідно даного договору станом на 01.11.2012 р. становить: 3091,70 грн. заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №2416; 105526,00 грн. заборгованість за оренду приміщення (офісу); 13,20 грн. заборгованість за вивіз ТВП.

Крім того, відповідно до ст. 232 ГК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 9 847,45 грн. пені за період з 01.01.2010р. по 20.07.2010р., з 21.07.2010р. по 23.09.2010р., з 25.09.2010р. по 27.10.2010р., з 28.10.2010р. по 15.12.2010р., з 16.12.2010р. по 25.03.2011р. (пеня нараховувалася на прострочені платежі окремо, розрахунок - арк. справи 17).

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 118478,35 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди. За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Розмір орендної плати, як було зазначено вище, визначений п.п.5.1 та 5.3 Договору; вноситься не пізніше 20 числа кожного місяця (п. 5.4 Договору оренди).

Своїх зобов'язань за договором в частині сплати орендної плати орендар належним чином не виконував, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Заперечення відповідача, які наведені у відзиві на позов вхід. №03-01 від 17.01.2013 року, спростовуються позивачем та судом до уваги не приймаються як безпідставні. Так, зокрема, відповідач посилається на неправомірне зарахування до суми заборгованості вартості оренди за кімнату площею 15,1 кв.м., якою орендар не користувався не з своєї вини 17 місяців (з червня 2011 р. по листопад 2012 р.) у сумі 27 229,83 грн.

Відповідно до п.2.3 Договору передача приміщення будинку та повернення їх Орендодавцю здійснюється згідно акту приймання-передачі майна. Відповідно до матеріалів справи, акт приймання-передачі вищезгаданого приміщення від орендаря орендодавцеві був підписаний 15.11.2012 р. та зменшено орендну плату. Таким чином, позивач правомірно нараховував орендну плату за це приміщення до моменту його передачі з оренди. Посилання відповідача на те, що вказане приміщення потребувало ремонту, судом оцінюються критично. Умовами договору оренди №281 передбачено обов"язок орендаря здійснювати належне утримання та проводити ремонт приміщень за власною ініціативою за власні кошти. Згідно Акту приймання-передачі орендованих приміщень від 01.04.2006р. "внутрішні комунікації знаходяться у задовільному стані, приміщення ремонту не потребують". Позивачем також надано докази звернення до комісії обласної ради з питань бюджету та управління майном за дозволом на проведення відповідачем ремонту в орендованих приміщеннях з послідуючим зарахуванням витрат в рахунок орендної плати, проте комісія відмовила у наданні дозволу.

Відповідач визнає факт існування боргу, проте не погоджується з його розміром. Однак листом від 12.11.2012р. №103-06 відповідач визнає заборгованість у сумі 121 763,94 грн. (арк.справи 4, том 2).

У відзиві відповідач також зазначає, що до заборгованості включено суми, які вже стягнуті з відповідача на користь позивача іншими судовими рішеннями. Судом перевірено відповідні нарахування та встановлено, що суми заборгованості, стягнуті з відповідача за іншими судовими рішеннями, до позовних вимог не включені, тобто, твердження відповідача у цій частині є неправомірними.

Відповідач, серед іншого, зазначає, що 3091,70 грн. заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №2416 та 13,20 грн. заборгованості за вивіз ТПВ, яка включена до суми позову, сплачена відповідачем 15.11.2012 року, що підтверджується квитанціями № QS16326741 та №QS16326602 (копії в матер. справи, а.с. - 82). Вказані заперечення є обгрунтованими, підтверджуються належними доказами, спростовують позовні вимоги в цій частині та беруться судом до уваги.

Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази (договір №281 від 01.04.2006 р., Акти приймання-передачі об'єкту оренди, відповідні рахунки-фактури на оплату послуг у спірний період, виписки банку про оплату, і ін., оригінали відповідних документів оглянуті у засіданні), суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за оренду приміщення в сумі 105526,35 є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача у цій частині спростовуються матеріалами справи.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Відповідно до п.3.5 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

При реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України. Відповідно до ст.258 ЦК України, до позовних вимог про стягнення неустойки (штрфу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Відповідачем подана письмова заява про застосування строку позовної давності у встановленому порядку (арк.справи 100, том 1). Судом встановлено, що пеня дійсно нарахована поза межами позовної давності, що є підставою для відмови у позові у цій частині.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна" (м. Полтава, вул. Пушкіна, 16, МФО 321983, ЗКПО 23814047, р/р 26001019202561 в ПАТ КБ "Правекс-банк") на користь Управління майном Полтавської області ( м. Полтава, вул. Пушкіна , 115, р/р35420003001302 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код 24386961) 105526,00 грн. заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна" (м. Полтава, вул. Пушкіна, 16, МФО 321983, ЗКПО 23814047, р/р 26001019202561 в ПАТ КБ "Правекс-банк") до спеціального фонду державного бюджету України ( рахунок 31214206783002 УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача: 831019, код бюджетної класифікації:22030001) 2110,52 гривень судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя О.С.Мацко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ч.5 ст. 85 ГПК України).