Постанова

від 23.04.2013 по справі 18/2272/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 18/2272/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Огієнко А.Д. (посвідчення № 013196 від 22.11.2012 р.)

позивача - Ціленко О.О. (довіреність № 180/01-19 від 04.02.2013 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №834П/1-38) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.13 у справі № 18/2272/12

за позовом Прокуратура м. Полтава в інтересах держави в особі Управління майном Полтавської обласної ради, м. Полтава

до Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна", м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 118 478,35 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокуратура м. Полтави в інтересах держави в особі Управління майном Полтавської області звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ПАТ "Центральна Україна" на користь позивача заборгованість з орендної плати та комунальних послуг у розмірі 118478,35 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2013 р. по справі № 18/2272/12 (суддя Мацко О.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Центральна Україна" на користь Управління майном Полтавської області 105526 грн. заборгованості по орендній платі. Стягнуто з ПАТ "Центральна Україна" до спеціального фонду державного бюджету 2110,52 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2013 р. по справі № 18/2272/12 скасувати частково в частині вимог в розмірі 27229,83 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з ПАТ "Центральна Україна" заборгованість за орендну плату в розмірі 78296,17 грн.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, Управлінням майном Полтавської обласної ради вірно нараховано оренду плату за приміщення № 29а до моменту його передачі( повернення) від орендатора до орендодавця, а саме 15.11.2012 р. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2013 р. по справі № 18/2272/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції таким, яке прийняте з дотриманням норм чинного законодавства при повному і всебічному розгляді та належній оцінці наданих документальних доказів. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2013 р. по справі № 18/2272/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив., хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

18.04.2013 р. відповідач через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надав клопотання, разом з проектом мирової угоди та просив суд затвердити дану угоду між Управлінням майном Полтавської обласної ради та ПАТ "Центральна Україна" з запропонованим графіком погашення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що про подане клопотанняпозивачу нічого не відомо, мирових угод не сторони не підписували, у зв'язку з чим заперечує проти заявле6ного клопотання клопотання.

Колегія суддів вислухала думку позивача з приводу клопотання відповідача про затвердження мирової угоди та дійшла висновку про залишення даного клопотання без розгляду, оскільки дана мирова угода не підписана сторонами.

Представник позивача подав до суду копії судових рішень на підтвердження того, що при нарахування заборгованості, позивачем не враховувалась вже стягнуті суми заборгованості за іншими судовими рішеннями.

Дані копії судових рішень долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.04.2006 р. Управлінням майном Полтавської обласної ради (орендодавець) та ЗАТ "Центральна Україна" (орендар) укладено договір №281 оренди приміщень будинку, розташованого в Полтаві по вул. Пушкіна, 16.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 46, 49 адмінбудинку, розташованого в місті Полтаві по вул. Пушкіна, 16 загальною площею 147,45 (113,2+34,25) кв.м., в тому числі корисна - 140,6 (113,2+27,40)кв.м.

На термін його дії приміщення будинку передаються орендареві в строкове платне користування. Розмір орендної плати визначається відповідно до чинного законодавства України (п.3.1 договору).

Згідно п. 3.3. договору оренди № 281 від 01.04.2006 р. розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції. На момент укладення договору розмір орендної плати складає :24953,04 грн. за рік, 2079,42 грн. за місяць.

Розмір орендної плати підтверджується складеним та підписаним сторонами актом узгодження розрахунків сплати за оренду приміщень адмінбудинку за адресою: М. Полтава, вул. Пушкіна, 16 (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору нарахування орендної плати проводиться починаючи з 1 квітня 2006 року. Перерахунок орендної плати здійснюється в термін до 10 числа наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця

Згідно п. 3.5 договору оренди № 281 від 01.04.2006 р. орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім внесення орендної плати, орендар приймає участь в загальних для всього будинку витратах, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом приміщень загального користування; сплачує фактичні витрати за користування комунальними послугами згідно розрахунків та узгоджених договорів. (п.3.8 Договору).

Орендар згідно п.4.1.12 договору взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі перераховувати на рахунок орендодавця орендну плату .

Сторони погодили, що договір діє з 1 квітня 2006 року по 1 квітня 2010 р. (п. 7.1 договору).

Договір оренди № 281 від 01.04.2006 р. підписаний сторонами, скріплений їхніми печатками, а отже сторонами досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, визначено та погоджено між сторонами їхні права та обов'язки по виконання вказаного договору оренди приміщень.

Факт передачі орендованих приміщень підтверджується відповідним актом приймання - передачі в оренду приміщень адмінбудинку по вул. Пушкіна, 16 м. Полтава. (т. 1 а.с. 17).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими змінювався розмір орендної плати, змінювалась орендована площа та продовжувався термін дії договору (т. 1 а.с. 19-37).

Зокрема, додатковою угодою №10 від 01.07.2012 року термін дії договору оренди № 281 від 01.04.2006 р.продовжено до 31 грудня 2012 року (т. 1 а.с. 28).

Проте, відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати. Відповідно до позовних вимог у відповідача утворилас заборгованість з орендної плати та комунальних послуг, яка складає 108630,09 грн., з них 3091,70 грн. заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №2416; 105526,00 грн. заборгованість за оренду приміщення (офісу); 13,20 грн. заборгованість за вивіз ТВП.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи, попередження, претензії щодо заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів по договору оренди № 281 від 01.04.2006 р., просив сплатити суму боргу та попереджав, що при несплаті боргу позивач вимушений бути звернутися до господарського суду з відповідним позовом (т. 1 а.с. 38-48).

12.11.2012 р. відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист № 103-06, яким апелянт гарантував подальше виконання умов договору оренди № 281 від 01.04.2006 р. щодо сплати орендної плати та погашення попередньої заборгованості в сумі 121763,94 грн. після підписання додаткової угоди про зменшення орендованої площі.

15.11.2012 р. між сторонами було укладено та підписано додаткову угоду № 11 до договору оренди № 281 від 01.04.2006 р, якою орендар передав, а орендодавець прийняв приміщення кімнати № 29а площею, 15,1 кв.м. Станом на 15.11.2012 р. загальна орендована площа складає 95,4 кв.м. Також даною додатковою угодою сторони погодили розмір орендної плати з урахуванням зменшення орендованої площі (т. 2 а.с. 12).

Інші умови договору, зокрема, щодо зобов'язання відповідача здійснювати своєчасну і в повному обсязі перерахування на рахунок орендодавця оренду плату не змінювались.

Проте після підписання додаткової угоди № 11 від 15.11.2012 р. відповідач так і не сплатив суму боргу, яку не заперечує та визнає, що підтверджується вказаним гарантійним листом (т. 1 а.с.76).

Разом з тим, відповідно до квитанцій № QS16326741 та №QS16326602 (т.1 а.с. - 82) відповідачем було сплачено 3091,70 грн. заборгованості за теплопостачання по особовому рахунку №2416 та 13,20 грн. заборгованості за вивіз ТПВ, яка включена до суми позову, а тому сплачена відповідачем вказана сума не підлягає стягненню.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 13 ГК України).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги добровільну сплату відповідачем 3091,70 грн. заборгованості за теплопостачання та 13,20 грн. заборгованості за вивіз ТПВ та відсутності доказів сплати 105526,35 грн. боргу за оренду приміщення, колегія суддів вважає, що судом правомірно стягнуто з відповідача 105526,35 грн. боргу за оренду приміщення по договору № 281 від 01.04.2006 р.

Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що плата за орендоване приміщення № 29а площею 15,1 кв.м., у сумі 27229,83 грн. стягнена з нього безпідставно, оскільки дане приміщення знаходилося у неналежному стані і через це він ним не користувався 17 місяців (з червня 2011 р. по листопад 2012 р).

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до п.2.3 Договору передача приміщення будинку та повернення їх орендодавцю здійснюється згідно акту приймання-передачі майна.

Орендар повернув орендодавцю приміщення № 29а загальною площею 15,1 кв.м. станом на 15.11.2012 р., про що було складено та підписано відповідний акт приймання-передачі.Сторонами були внесені відповідні зміни до договору оренди, вказано меншу загальну площу орендованих приміщень - 95,4кв.м., про що вазано в додатковій угоді №11 від 15.11.2012р.( т.2; а.с.12).

До цієї дати зміни до договору не вносилися.

Позивачем нараховувалась сума боргу за орендоване приміщення в сумі 105526 грн. до 15.11.12 р.,тобто сума боргу розраховувалась до моменту повернення апелянтом позивачу орендованого приміщення площею 15.1 кв.м.

Даний факт підтверджується відповідним детальним розрахунком заборгованості (т. 2 а.с. 15-18).

Отже, позивач правомірно нараховував орендну плату за вказане приміщення до моменту його повернення з оренди.

Що стосується посилання відповідача на незадовільний технічний стан орендованих приміщень і в тому числі приміщення № 29а в адмінбудинку № 16 по вул. Пушкіна м. Полтави, то у відповідності до п.п.4.1.3., 4.1.4 договору оренди № 281 від 01.04.2006 р. ПАТ «Центральна аптека» зобов'язалося здійснювати належне утримання та проводити не тільки поточний, але й капітальний ремонт орендованих приміщень за власною ініціативою і за власні кошти.

Крім того, договір оренди №281 від 01.04.2006 р. підписаний сторонами без зауважень, щодо технічного стану орендованих приміщень та в акті приймання-передачі від 01.04.2006р. також зазначено, що внутрішні комунікації знаходяться у задовільному стані, приміщення ремонту не потребують.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 105526,35 грн. боргу за орендоване приміщення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач визнає факт існування боргу, що підтверджується гарантійними листами, які наявні в матеріалах справи, проте не погоджується з його розміром.

Відповідач як у відзиві на позов так і в апеляційній скарзі зазначає, що до суми нарахованої заборгованості у розмірі 105526,35 грн. включено суми, які вже стягнуті з відповідача на користь позивача іншими судовими рішеннями.

Проте таке твердження не відповідає дійсності, оскільки до матеріалів справи позивачем додано копії рішень господарського суду Полтавської області при дослідженні яких, колегією суддів було встановлено, що та сума боргу, яка вже стягнута іншими судовими рішеннями, виконавче провадження за якими відкрито , до даних позовних вимог позивачем не включена.

Про це свідчить детальний розрахунок заборгованості відповідача, який є в матеріалах справи та який досліджений та перевірений колегією суддів.

Щодо вимог прокурора та позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9847,45 грн. за порушення умов договору оренди № 281 від 01.04.2006 р.

В зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору щодо повної та своєчасної сплати орендних та комунальних платежів, позивачем відповідно до ст. 232 ГК України була нарахована пеня в розмірі 9 847,45 грн. пені за період з 01.01.2010р. по 20.07.2010р., з 21.07.2010р. по 23.09.2010р., з 25.09.2010р. по 27.10.2010р., з 28.10.2010р. по 15.12.2010р., з 16.12.2010р. по 25.03.2011р. (т.2 а.с. 17).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Відповідно до п.3.5 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України, до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.

Як свідчать матеріали справи відповідачем 05.02.2013 р. подано до суду першої інстанції доповнення до відзиву, в якому відповідач просить застосувати строк позовної давності у встановленому законом порядку (арк.справи 100, том 1).

Враховуючи положення ст. 258 Цивільного кодексу України та те що нарахування пені здійснено станом на 25.03.2011 р., колегія суддів приходить до висновку що позивачем пропущений строк в межах якого він може звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 847,45 грн.

Тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в цій частині позовних вимог.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача перед позивачем суми боргу в розмірі 105526,35 за порушення умов договору оренди приміщень № 281 від 01.04.2006 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.13 у справі № 18/2272/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.13 у справі № 18/2272/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 18/2272/12 підписано 23.04.2013 р

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.