Постанова

від 04.02.2013 по справі 801/285/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 р. Справа №801/285/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Детективно - охоронне агентство «Сандар»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Маслюк О.В. - пред-к, дов. від 01.07.2011 р.

від відповідача - Лук'янець О.Ю. - пред-к, дов. № 5/10-0 від 01.03.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Детективно - охоронне агентство «Сандар» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.12.2012 р. № 0012852204 та №0012842204. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 04.02.2013 р. , надав заперечення на позов , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності декларування податкового кредиту по ПДВ за вересень - листопад 2011р.,витрат,що враховуються при визначенні об'єкту а оподаткування за ІІІ - IV квартал 2011 р. при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Олімп-Пром», за результатами якої 11.12.2012 р. був складений акт № 9910/22-3/33713538.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано встановлення факту порушення п.п. 14.1.185, п. 14.1 ст.14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст.138, п.п. 139.1.9. п.139.1 ст 139 ПК України , в результаті чого донараховано податку на прибуток за 4 квартал 2011р. на суму 19449 грн, порушення п.п. 14.1.185, п. 14.1 ст.14, п.185.1, ст..185, п. 188.1 ст.188, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 ПК України , в результат чого донараховано ПДВ у сумі 122681 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 24.12.2012 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0012842204, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмір 19449 грн., та № 0012852204 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 122681 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 61341 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки № 9910/22-3/33713538 від 11.12.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ «Олімп - Пром» при проведенні розрахунків за товар. На думку податкового органу, на чому наполягав представник відповідача під час розгляду справи, діяльність вказаного суб'єкту господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ним договори не мають реального товарного характеру. Відповідач зазначив,що у платника податків були відсутні підстави для віднесення до складу валових витрат коштів, перерахованих в ТОВ «Олімп - Пром»

В період часу, що перевірявся , позивач , діючи відповідно до умов договору купівлі -продажу № 192 від 02.08.201 р. , придбав у ТОВ «Олімп - Пром» товар (кабель, обладнання , відеокамери ) у вересні 2011 р. на суму 219612 грн.( в тому числі ПДВ) , що підтверджено видатковою накладною № РН-060901 від 06.09.2011р., у жовтні 2011р. - на суму 241197 грн. ( в тому числі ПДВ) , що підтверджено видатковою накладною №РН-121002 від 12.10.2011р., у листопаді 2011 р. - на суму 275084,20 грн.

Позивачем до матеріалі справи залучені докази того, що придбаний у вересні- листопаді 2011р. товар вартістю 736084,20 грн.( в тому числі ПДВ) , був поставлений на облік в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В подальшому позивач здійснював реалізацію частки придбаного у ТОВ «Олімп - Пром» товару своїм контрагентам , а саме, ТОВ «Озон- Юг» , про що свідчить видаткова накладна №РН0000014 від 07.09.2011р. ( всього на суму 67371,72 грн. в тому числі ПДВ) .

Крім того частку придбаного у ТОВ «Озон- Юг» товару позивач використовував при виконанні робіт по монтажу та наладженню охоронної сигналізації , проведення яки здійснювалось на підставі договору ,укладеного з ПП «АРК СТРОЙ 2». Всього на забезпечення виконання робіт було використано товару на суму 34106,40грн. ( в тому числі ПДВ).

До матеріалів справи залучена копія довідки АА№528370 , виданої Головним управління статистики в АРК , в якій основними видами діяльності позивача зазначені Електромонтажні роботи, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Обслуговування систем безпеки

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів, яки спростовували б твердження платника податків про використання товару, придбаного у ТОВ «Озон- Юг», для здійснення господарської діяльності , ним також не надано доказів відсутності необхідності в отриманні цього товару для її проведення . В матеріалах справи відсутні докази того,що товар, який облікований позивачем, був придбаний у інших контрагентів.

Вивчивши зазначені вище документи, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, приймаючи до уваги основні види діяльності платника податків , вважає доведеним факт отриманні від ТОВ «Озон- Юг» в період часу,що перевірявся, товару в обсягах, відображених в його бухгалтерському обліку, подальшої його реалізації своїм контрагентам, правомірності віднесення сплаченої його вартості до складу його валових витрат в, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті перевірки акті перевірки № 9910/22-3/33713538від 11.12.2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.02.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

від 24.12.2012 р. № 0012852204 та № 0012842204 .

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Детективно - охоронне агентство «Сандар» (м.Сімферополь, вул.Хабаровська,48 код ЄДРПОУ 33713538) 2035 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.