ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
м. Київ
14 лютого 2013 року 17:01 № 826/1198/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2012 р. № 0000732250 та № 0000722250, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" (далі - позивач, ТОВ "ЄТС-Київ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2012 р. № 0000732250 та № 0000722250.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1198/13-а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2013 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/1198/13-а та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання 06.02.2013 р. прибули представники позивача. Представник відповідача в судове засідання 06.02.2013 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 06.02.2013 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
В період з 09 липня 2012 року до 17 серпня 2012 року ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 квітня 2011 року по 30 березня 2012 року.
За результатами проведеної перевірки ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС складено акт від 27 серпня 2012 року № 2622/22-521-32959643, яким встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства:
- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 359 808 грн., в т.ч. за 2011 рік у сумі 85 719 грн., за 2012 рік у сумі 274 089 грн.
- пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 80 338 грн., а саме: за квітень 2011 на суму 5 845 грн., за травень 2011 року на суму 2 500 грн., за липень 2011 року на суму 6 518 грн., за вересень 2011 на суму 16 776 грн., за жовтень 2011 року на суму 13 980 грн., за грудень 2011 року на суму 22 520 грн., за лютий 2012 року на суму 12 199 грн.
На підставі складеного акту перевірки ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 19 вересня 2012 року № 0000732250 з податку на прибуток приватних підприємств, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 428 330 грн., з яких: 359 808 грн. - сума основного платежу та 68 522 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;
- від 19 вересня 2012 року № 0000722250 з податку на додану вартість, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 98 336 грн., з яких: 80 338 грн. - сума основного платежу та 17 998 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Так, при проведенні перевірки ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС зроблено висновок в акті перевірки, що позивачем занижено податок на прибуток у сумі 359 808 грн., в т.ч. за 2011 рік у сумі 85 719 грн., за 2012 рік у сумі 274 089 грн., в результаті заниження валових витрат за І квартал 2012 року у розмірі 1 118 184 грн., у зв'язку із несплатою контрагентами позивача дебіторської заборгованості: ТОВ "Торговий дім "Автопротект" - 217 372 грн., ПП "Фірма Доліакт" - 128 601 грн., ТОВ "Вік-Буд" - 781 254 грн., СП "АПФ" - 119 558 грн. за поставлені товари, що, на думку податкового органу, є "безоплатно наданими товарами, роботами, послугами" відповідно до приписів підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та завищення валових витрат по господарським операціям із контрагентом ТОВ "Фірма Підзембуд-10" на загальну суму 559 692 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на суму 89 501 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 116 469 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 166 718 грн., за І квартал 2012 року на суму 187 004 грн., у зв'язку із ненаданням додаткових первинних документів, які б підтвердили факт вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних контрагентом ТОВ "Фірма Підзембуд-10", а саме: який товар, в якій кількості навантажувався та розвантажувався, а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 80 338 грн., а саме: за квітень 2011 року на суму 5 845 грн., за травень 2011 року на суму 2 500 грн., за липень 2011 року на суму 6 518 грн., за вересень 2011 року на суму 16 776 грн., за жовтень 2011 року на суму 13 980 грн., за грудень 2011 року на суму 22 520 грн., за лютий 2012 року на суму 12 199 грн.
Позивач не погодився з висновками акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "ЄТС-Київ", виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 2 статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як продавцем, укладено договори купівлі-продажу товару (хімічної продукції) з наступними контрагентами:
- товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автопротект" (код ЄДРПОУ 35311294), як покупцем, договір купівлі-продажу № 87 від 11.11.2007 року;
- товариством з обмеженою відповідальністю "Вік-Буд" (код ЄДРПОУ 31874742), як покупцем, договір купівлі-продажу № 116 від 20.11.2006 року;
- приватним підприємством "Фірма Доліакт" (код ЄДРПОУ 23801576), як покупцем, договір купівлі-продажу № 67 від 07.06.2006 року;
- спільним підприємством "АПФ" (код ЄДРПОУ 24702209), як покупцем, договір купівлі-продажу № 118 від 23.11.2006 року, за умовами яких (п. 1 договорів) продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити хімічну продукцію, що далі іменується товар, на умовах, викладених у договорі. Номенклатура товару, його кількість, ціна, умови поставки, умови та строки оплати товару визначаються у відповідній специфікації на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок продавця (п. 5.1 договорів).
На виконання умов зазначених договорів позивач передав товар своїм контрагентам, що підтверджується наступними первинними документами:
- з ТОВ "Торговий дім "Автопротект" згідно специфікації № 15 від 05.05.2008 року, рахунку-фактури № СФ-0005058 від 05.05.2008 року, видаткової накладної № РН-0005058 від 05.05.2008 року на суму 124 541,96 грн., довіреності серії ЯОР № 476787 від 05.05.2008 року, специфікації № 16/1 від 01.07.2008 року, рахунку-фактури № СФ-0010712 від 01.07.2008 року, видаткової накладної № РН-0010712 від 01.07.2008 року на суму 1 776,77 грн., специфікації № 17 від 12.06.2008 року, рахунку-фактури № СФ-0012062 від 12.06.2008 року, видаткової накладної № РН-0012062 від 12.06.2008 року на суму 18 374,40 грн., специфікації № 18 від 23.06.2008 року, рахунку-фактури № СФ-023610 від 23.06.2008 року, видаткової накладної № РН-0230610 від 23.06.2008 року на суму 35 373,94 грн., довіреності серії ЯОР № 476885 від 23.06.2008 року, специфікації № 19 від 15.07.2008 року, рахунку-фактури № СФ-0015076 від 15.07.2008 року, видаткової накладної № РН-0015076 від 16.07.2008 року на суму 43 311,94 грн., довіреності серії ЯОИ № 506587 від 15.07.2008 року;
- з ТОВ "Вік-Буд" згідно специфікації № 7 від 05.11.2008 року, рахунку-фактури № СФ-0061111 від 06.11.2008 року, видаткової накладної № РН-0611111 від 07.11.2008 року на суму 207 000,00 грн., видаткової накладної № РН-0061111 від 07.11.2008 року на суму 276 000,00 грн., довіреності серії НББ № 054781 від 06.11.2008 року, специфікації № 7/1 від 10.11.2008 року, видаткової накладної № РН-0611112 від 10.11.2008 року на суму 552 000,00 грн;
- ПП "Фірма Доліакт" згідно специфікації № 1/2008 від 17.05.2008 року, видаткової накладної № РН-0190511 від 19.05.2008 року на суму 71 100,80 грн., довіреності серії ЯОП № 545696 від 19.05.2008 року, специфікації № 2/2008 від 28.05.2008 року, видаткової накладної № РН-0280515 від 30.2008 року на суму 74 999,95 грн., довіреності серії ЯОП № 545551 від 28.05.2008 року;
- СП "АПФ" згідно специфікації № 7 від 21.10.2008 року на суму 280 000,00 грн., рахунку-фактури № СФ-0013107 від 13.10.2008 року на суму 280 000,00 грн., видаткової накладної № РН-0013107 від 21.10.2008 року на суму 280 000,00 грн., довіреності серії ЯОЕ № 054345 від 21.10.2008 року.
На підтвердження часткового перерахування коштів від контрагентів-покупців на користь позивача згідно договорів купівлі-продажу в матеріалах справи наявні виписки по рахунку в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Крім того, позивачем на підтвердження оплатності передачі товару своїм контрагентам надано рішення господарських судів та накази, згідно яких стягнуто заборгованість з контрагенів-боржників на користь позивача, зокрема:
- рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року у справі № 54/81, яким встановлено факт передачі товару на платній основі та згідно якого стягнуто заборгованість з контрагента ТОВ "Торговий дім "Автопротект" на користь позивача, та наказ Господарського суду міста Києва № 54/81 від 27.04.2009 року;
- рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року у справі № 32/233, яким встановлено факт передачі товару на платній основі та згідно якого стягнуто заборгованість з контрагента ТОВ "Вік-Буд" на користь позивача, та наказ Господарського суду міста Києва № 32/233 від 28.09.2009 року;
- рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2009 року у справі № 1/14-16/61, яким встановлено факт передачі товару на платній основі та згідно якого стягнуто заборгованість з контрагента ПП "Фірма Доліакт" на користь позивача, та наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 206 від 01.02.2010 року;
- рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2009 року у справі № 8/369, яким встановлено факт передачі товару на платній основі та згідно якого стягнуто заборгованість з контрагента СП "АПФ" на користь позивача, та наказ Господарського суду Житомирської області № 8/369 від 22.03.2010 року.
Стосовно висновків відповідача про те, що позивачем передано товар у сумі 1 118 184 грн. на безоплатній основі зазначеним контрагентам, суд зазначає наступне.
Статтею 14 ПК України визначено поняття "безоплатно надані товари, роботи, послуги" та "продаж (реалізація) товарів" .
Так, згідно підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини справи, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, судом не приймаються до уваги висновки відповідача про безоплатну передачу товару позивачем на суму 1 118 184 грн. у І кварталі 2012 року, оскільки, з урахуванням положень підпункту 14.1.13 та підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України та документів, наданих позивачем, товар передавався у власність покупцям на підставі договорів купівлі-продажу, згідно яких передбачена оплата.
Стосовно висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат на суму 559 692 грн. по господарських операціях позивача із ТОВ "Фірма Підзембуд-10" та відповідно неправомірності формування податкового кредиту у сумі 80 338 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 5 845 грн., за травень 2011 року на суму 2 500 грн., за липень 2011 року на суму 6 518 грн., за вересень 2011 на суму 16 776 грн., за жовтень 2011 року на суму 13 980 грн., за грудень 2011 року на суму 22 520 грн., за лютий 2012 на суму 12 199 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач по взаємовідносинах з ТОВ "Фірма Підзембуд-10" включено до складу валових витрат суму 559 692 грн., в т.ч. в 2011 році - 372 688 грн., в І кварталі 2012 року - 187 004 грн., та віднесено до податкового кредиту 80 338 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - 5 845 грн., за травень 2011 року - 2 500 грн., за липень 2011 року - 6 518 грн., за вересень 2011 року - 16 776 грн., за жовтень 2011 року - 13 980 грн., за грудень 2011 року - 22 520 грн., за лютий 2012 року - 12 199 грн.
Так, між позивачем (Замовник) та ТОВ "Фірма Підзембуд-10" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 2 від 04 січня 2011 року та договір № 2 від 04 січня 2012 року, згідно яких виконавець надає послуги виробничого призначення (вантажно-розвантажувальні роботи та прибирання складських приміщень).
На виконання умов договорів та відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "Фірма Підзембуд-10" виконало роботи для позивача в період з квітня 2011 року по березень 2012 року на загальну суму без ПДВ - 559 692,33 грн., ПДВ в сумі 111 938,45 грн., а саме:
Номер актуДата актуВид послугСума З ПДВЗагальна вартість робіт без ПДВПодаток на додану вартість ОУ-0000029 29.04.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 35 067,32 29 222,76 5 844,56 ОУ-0000036 31.05.2012Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 33 936,81 28 280,87 5 656,14 ОУ-0000050 30.06.2012Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 38 397,00 31 997,50 6 399,5 ОУ-0000061 29.07.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 39 106,87 32 589,06 6 517,81 ОУ-0000075 31.08.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 39 319,99 32 766,66 6 553,33 ОУ-0000091 30.09.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 61 336,39 51 113,66 10 222,73 ОУ-0000097 31.10.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 64 940,39 54 116,99 10 823,40 ОУ-0000107 30.11.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 67 677,52 56 397,93 11 279,59 ОУ-0000119 30.12.2011Прибирання складських приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи 67 443,76 56 203,13 11 240,63 ОУ-0000001 31.01.2012вантажно-розвантажувальні роботи 14 800,00 12 333,33 2 466,67 ОУ-0000003 31.01.2012Прибирання складських приміщень 58 396,56 48 663,80 9 732,76 ОУ-0000012 29.02.2012Прибирання складських приміщень 68 343,38 56 952,82 11 390,56 ОУ-0000013 29.02.2012Вантажно-розвантажувальні роботи 14 800,00 12 333,33 2 466,67 ОУ-0000022 29.03.2012Вантажно-розвантажувальні роботи 14 800,00 12 333,33 2 466,67 ОУ-0000023 29.03.2012Прибирання складських приміщень 53 264,59 44 387,16 8 877,43 всього 671 630,58 559 692,33 111 938,45 Виконавцем ТОВ "Фірма Підзембуд-10" виписано для позивача податкові накладні, в яких податок на додану вартість становить 80 338 грн., а саме: № 41 від 20.04.2011 року, № 43 від 29.04.2011 року, № 55 від 26.05.2011 року, № 87 від 29.07.2011 року, № 116 від 30.09.2011 року, № 104 від 31.08.2011 року, № 57 від 31.05.2011 року, № 125 від 31.10.2011 року, № 141 від 30.11.2011 року, № 160 від 30.12.2012 року, № 6 від 31.01.2012 року, № 7 від 31.01.2012 року.
Податкові накладні зареєстровані позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податок на додану вартість по вказаним податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 5 845 грн., за травень 2011 року на суму 2 500 грн., за липень 2011 року на суму 6 518 грн., за вересень 2011 на суму 16 776 грн., за жовтень 2011 року на суму 13 980 грн., за грудень 2011 року на суму 22 520 грн., за лютий 2012 року на суму 12 199 грн.
В матеріалах справи містяться докази того, що ТОВ "Фірма Підзембуд-10" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 3564501, виданого ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва від 25 жовтня 2006 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, видана особою, яка володіє спеціальною податковою правосуб'єктністю, - є зареєстрованим платником податку на додану вартість, та підписана керівником, відомості про якого внесені до Єдиного державного реєстру.
Крім того, позивачем надано докази того, що роботи, виконані ТОВ "Фірма Підзембуд-10", безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки ТОВ "Фірма Підзембуд-10" здійснювало навантаження та розвантаження товару, який належить позивачу і який останній навантажував та розвантажував під час продажу його позивачем своїм контрагентам під час придбання (поставки) товару позивачем на склад, що підтверджується видатковими накладними позивача, в яких зазначено дату відвантаження, найменування товару та його кількість.
Витрати позивача на виконання ТОВ "Фірма Підзембуд-10" робіт по прибиранню складських приміщень підтверджують також зв'язок із господарською діяльністю позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на складі за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, 68 зберігався товар позивача і на даному складі відбувалося навантаження та розвантаження товару. Позивачем, зокрема, надані документи, що підтверджують право власності на вказане нерухоме майно - складські приміщення (будівля профілакторію загальною площею 1 851 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, 68), а саме: договір купівлі-продажу, укладений між ЗАТ "Підзембуд-10" (продавець) та позивачем (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 24 листопада 2005 року Літош В.П., зареєстрований в реєстрі за № 11257 та реєстраційне посвідчення № 017507, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
За правилами пункту 138.5 статті 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 138.6 статті 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.
Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV.
За таких обставин суд приходить до висновку про неправомірність висновків відповідача стосовно того, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат - 559 692 грн. по господарських операціях із ТОВ "Фірма Підзембуд-10", занижено податок на прибуток підприємств на суму 359 808 грн. та занижено суму податку на додану вартість на суму 80 338 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ЄТС-Київ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.09.2012 р. № 0000732250.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.09.2012 р. № 0000722250.
4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 277,36 грн. (три тисячі двісті сімдесят сім грн. 36 коп.).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Н.В. Клочкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2013 |
Оприлюднено | 18.02.2013 |
Номер документу | 29392219 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клочкова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні