Ухвала

від 09.04.2013 по справі 826/1198/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1198/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина торгова система - Київ до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2012 року № 0000732250 та №0000722250.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції ДПІ у Дніпровському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ Єдина торгова система-Київ в частині дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 квітня 2011 року по 30 березня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.08.2012 року № 2622/22-521-32959643, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, зокрема:

-пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 359 808грн, в т.ч. за 2011 рік у сумі 85 719 грн, за 2012 рік у сумі 274 089 грн;

-п.198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 80 338 грн, а саме: за квітень 2011 року на суму 5 845 грн, за травень 2011 року на суму 2500 грн, за липень 2011 року на суму 6 518 грн, за вересень 2011 року на суму 16 776 грн, за жовтень 2011 року на суму 13 980 грн, за грудень 2011 року на суму 22 520 грн, за лютий 2012 року нас уму 12 199 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 19 вересня 2012 року №0000732250 з податку на прибуток приватних підприємств, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 428 330 грн, із яких: 359 808 грн - сума основного платежу та 68 522 грн - штрафних (фінансових) санкцій; від 19 вересня 2012 року №0000722250 з ПДВ, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 98 336 грн з яких: 80 338 грн - сума основного платежу та 17 998 грн - штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено у акті перевірки позивачем було занижено податок на прибуток у сумі 359 808 грн в результаті заниження валових витрат за 1 квартал 2012 року у розмірі 1 118 184 грн у зв'язку із несплатою контрагентами позивача дебіторської заборгованості: ТОВ Торговий дім Автопротект - 217 372 грн, ПП Фірма Долі акт - 128 601 грн, ТОВ Вік-Буд - 781 254 грн, СП АПФ 119 558 грн за поставлені товари, що на думку податкового органу, є Безоплатно поданими товарами, роботами, послугами та завищення валових витрат по господарських операціях із контрагентом ТОВ Фірма Підзембуд-10 на суму 559 692 грн, в т.ч. за 2 квартал 20-11 року на суму 89 501 грн, за ІІІ квартал 2011 року на суму 116 469 грн, за ІУ квартал 2011 року на суму 166 718 грн, за І квартал 2012 року на суму 187 004 грн, у зв'язку із ненаданням додаткових первинних документів, які б підтвердили факт вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних контрагентом ТОВ Фірма Підзембуд-10 , а також заниження ПДВ на суму 80 338 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон №996-ХІУ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 зазначеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за господарські операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, між позивачем та ТОВ Торговий Дім Автопротект , ТОВ Вік-Буд , ПП Фірма Долі акт , СП АПФ укладено договори купівлі-продажу товару (хімічної продукції).

На виконання умов договорів позивач передав контрагентам товар, що підтверджується відповідними первинними документами, а контрагенти частково перерахували кошти через банківську установу на користь позивача, що підтверджується виписками по рахунку.

Крім того, які вірно послався суд першої інстанції, підтвердженням господарських операцій також слугують рішення господарських судів та накази, згідно яких стягнуто заборгованість з контрагентів-боржників на користь позивача, зокрема:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.04.20009 року у справі №54/81, яким встановлено факт передачі товару на платній основі та згідно якого стягнуто заборгованість з ТОВ Вік-Буд на користь позивача, та наказ Господарського суду міста Києва № 32/233 від 28.09.2009 року;

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2009 року у справі № 1/14-16/61, яким встановлено факт передачі товарі на платній основі та стягнуто заборгованість з ПП Фірма Долі акт на користь позивача та наказ цього ж суду №206 від 01.02.2010 року;

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.07.2009 року в справі №8/369, яким встановлено факт передачі товару на платній основі та згідно якого стягнуто заборгованість з СП АПФ на користь позивача та наказ Господарського суду Житомирської області №8/369 від 22.03.2010 року.

Щодо передачі товару позивачем в сумі 1 118 184 грн на безоплатній основі контрагентам, то суд першої інстанції надав правильну оцінку правовідносинам, які виникли між позивачем та його контрагентами зазначивши, що товар передавався у власність покупця на підставі договорів купівлі-продажу, згідно яких передбачена оплата.

Згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач по взаємовідносинах з ТОВ Фірма Підзембуд-10 включив до складу валових витрат суму 559 692 грн, в т.в. в 2011 році - 372 688 грн, в І кварталі 2012 року - 187 004 грн та віднесено по податкового кредиту 80 338 грн, в т.ч. за квітень 2011 року - 5 845 грн, за травень 2011 року - 2500 грн, за липень 2011 року 6 518 грн, за вересень 2011 року - 16 776 грн, за жовтень 2011 року - 13 980 грн, за грудень 2011 року - 22 520 грн, за лютий 2012 року - 12 199 грн.

04 січня 2011 року між позивачем та ТОВ Фірма Підзембуд-10 укладено договір про надання послуг № 2 та договір №2 від 04 січня 2012 року згідно яких виконавець надає послуги виробничого призначення (вантажно-розвантажувальні роботи та прибирання складських приміщень).

На виконання умов договорів ТОВ Підзембуд-10 виконало роботи в проміжок часу з квітня 2011 року по березень 2012 року на суму 559 692,33 грн (без ПДВ в сумі 111 938,45 грн).

Виконавцем ТОВ Фірма Підзембуд-10 виписано позивачу податкові накладні, у яких ПДВ становить 80 338 грн, які були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. ПДВ по вказаних податкових накладних включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року на суму 5 845 грн, за травень 2011 року на суму 2500 грн, за липень 2011 року на суму 6 518 грн, за вересень 2011 року на суму 16 776 грн, за жовтень 2011 року на суму 13 980 грн, за грудень 2011 року на суму 22 520 грн, за лютий 2012 року 12 199 грн.

На час укладення договорів зазначене товариство було зареєстровано як юридична особа та платник податків.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ Фірма Підзембуд-10 позивачем надано відповідні документи, які знаходяться в матеріалах справи та були досліджені судом першої інстанції.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з п.138.5 ст.138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи та надавши їм правову оцінку, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку стосовно того, що відповідачем не вірно прийняті повідомлення-рішення, а також здійснено висновок, що позивач безпідставно відніс до валових витрат 559 692 грн по господарських операціях з ТОВ Фірма Підзембуд-10 , занизив податок на прибуток підприємств на суму 359 808 грн та занизив ПДВ на суму 80 338 грн, а тому вірно визнав протиправними та скасував прийняті ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкові повідомлення-рішення від 19.09.2012 року № 0000732250 та №0000722250.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 10 квітня 2013 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.