Постанова

від 12.02.2013 по справі 5/047-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5/047-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року та на рішеннягосподарського суду Київської області від 16.08.2012 року у справі№ 5/047-10 господарського суду Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Регіон", с. Красне, Згурівський район, Київська обл. прозвернення стягнення на предмет застави,

за участю представників:

позивача: Сюйва І.В. (дов.№20/12 від 20.11.2012 року);

відповідача: Мікульський К.В. (дов.№б/н від 03.09.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.08.2012 року у справі №5/047-10 (судді: Подоляк Ю.В., Горбасенко П.В., Привалов А.І.) позов задоволено повністю; звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 30.01.2009р. №1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" - заставодержатель, Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон" - заставодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінент" - боржник, а саме: урожай ячменю у кількості 942 тонни в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" за договором купівлі-продажу від 07.08.2008р. № 37/Р-П-2009 у сумі 937 202,39 грн. основного боргу; визначено початкову ціну предмета забезпечувального обтяження за договором застави від 30.01.2009р. № 1 - 1000 (одна тисяча) грн. за 1 тонну ячменю; визначено необхідні заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження - вчиняти Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон" дії щодо збереження, відновлення та/або заміни предмета обтяження у разі його пошкодження, псування, погіршення або нестачі; визначено спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - шляхом передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн"; відсутній пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки боржник -ТОВ "Контінент" належним чином та у строк не виконав взяті на себе грошові зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, позивач набув право на звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави від 30.01.2009р. № 1, укладеного між сторонами у справі та боржником; суд першої інстанції визнав доведеною вимогу позивача про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі позивачу у власність в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в сумі 937 202,39 грн. із визначенням початкової ціни предмета застави - 1000 грн. за 1 тону та дійшов висновку, що припинення боржника, як юридичної особи, не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника, як солідарного боржника, а останнього, не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань за договором застави перед кредитором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року у справі № 5/047-10 (судді: Суховий В.Г., Жук Г.А., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" задоволено, рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 р. у справі № 5/047-10 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" про звернення стягнення на предмет застави відмовлено повністю.

Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи ліквідацію юридичної особи боржника - ТОВ "Контінент", його зобов'язання, яке за своєю правовою природою є основним зобов'язанням та виникло з договору купівлі-продажу у ТОВ "Контінент" перед позивачем оплатити поставлений товар, є таким, що припинилося, а у зв'язку з припиненням основного зобов'язання боржника перед відповідачем на підставі ст. 609 ЦК України, похідне зобов'язання відповідача перед позивачем, яке виникло з договору застави № 1 від 30.01.2009р. є припиненим в силу положень п.1 ч.1 ст. 593 та ст. 609 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", м. Київ звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року, а рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року залишити в силі.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон" подало до суду відзив на касаційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та вважають, що апеляційним господарським судом було вірно застосовані норми матеріального права при вирішенні спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції, а постанову апеляційної інстанції скасувати посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, а прийняту постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що07.08.2008 року між ТОВ "Деснагрейн" (продавець) та ТОВ "Континент" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від № 37/Р-П-2009), предметом якого є зобов'язання продавця продати, а зобов'язанням покупця купити насіння рапсу, мінеральні добрива, засоби захисту рослин (далі -товар), перелік, кількість та ціни яких зазначені в накладних, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 основного договору).

Покупець здійснює оплату товару до 15.08.2009 р. в порядку передбаченому даним договором. (п.2.2.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив ТОВ "Контінент" товар на загальну суму 937 202,39 грн., а покупець вказаний товар отримав, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 29.08.2008р. № ТРН-00596 на суму 682 500,00 грн., від 15.09.2008р. № ТРН-00583 на суму 99 244,80 грн., від 15.09.2008р. № ТРН-00584 на суму 52 181,15 грн. ,від 14.10.2008р. № ТРН-00746 на суму 103 276,44 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ТОВ "Контінент" за договором купівлі-продажу № 37/Р-П-2009 від 07.08.2008р. щодо своєчасної та повної оплати товару, 30.01.2009р. між ТОВ "Регіон" (Заставодавець, Майновий поручитель), ТОВ "Контінент" (Боржник) та ТОВ "Деснагрейн" (Кредитор, Заставодержатель) укладено договір застави № 1, відповідно до умов якого позивач (заставодержатель) має право у випадку невиконання ТОВ "Контінент" своїх зобов'язань за основним договором задовольнити свої грошові вимоги за рахунок заставленого майбутнього врожаю ячменю відповідача (заставодавця), визначеного цим договором, що надалі іменується предметом застави

(п. 1.1. договору застави).

Відповідно до п. 2.2 договору застави строк виконання зобов'язання, забезпеченого цим договором, вказаний згідно п. 2.2.1 основного договору - до 15.08.2009р.

Цей договір забезпечує виконання у повному обсязі зобов'язання по сплаті 937202,39 грн., а також додатково відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет застави відповідно до Основного договору згідно частини 2 ст.22 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". (п.3.1. договору).

Предметом застави є майбутній врожай товару (ячменю), який буде вирощено та зібрано у 2009 році у кількості 942,0 тонн, що вирощений заставодавцем на площі 235,5 га, з врожайністю 4 т/га за ціною 1000 грн./т, загальною вартістю 942 000,00 грн., з наступних полів, розташованих на території Згурівської селищної ради Київської області: поле № 4/1 площею 41,3 га, поле № 8/2 площею 66,3 га, поле № 2/2 площею 43,6 га, поле № 3/2 площею 43 га, поле № 5/2 площею 41,3 га. (п.4 договору).

Відповідно до п. 5.3.2 договору застави сторони визначили, що заставодержатель згідно Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. № 830 має право зареєструвати заставу, передбачену цим договором.

У разі зменшення вартості предмета застави заставодавець зобов'язаний передати у заставу інше майно, вартість якого не є меншою від суми зменшення вартості предмета застави. (п.5.1.14 договору)

Заставодержатель залишає за собою право звернути стягнення на предмет застави за цим договором у разі невиконання боржником умов основного договору. (п.5.4.3. договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, ТОВ "Контінент", в порушення умов договору купівлі-продажу від 07.08.2008р. №37/Р-П-2009 не здійснило розрахунок за отриманий товар на суму 937 202,39 грн., які забезпечені заставою за договором застави від 30.01.2009р. № 1, укладеним між сторонами у справі та ТОВ "Контінент", внаслідок чого у боржника перед позивачем виникла заборгованість на вказану суму, яка залишається не сплаченою.

ТОВ "ДЕСНАГРЕЙН" звертаючись до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Регіон" вважав, що на підставі укладеного трьохстороннього договору застави, він має право звернути стягнення на заставлене майно відповідача в рахунок оплати боргу ТОВ "Контінент" (боржник).

Суд першої інстанції визнав доведеною вимогу позивача про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі позивачу у власність в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в сумі 937 202,39 грн. із визначенням початкової ціни предмета застави - 1000 грн. за 1 тону та дійшов висновку, що припинення боржника, як юридичної особи, не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника, як солідарного боржника, а останнього, не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань за договором застави перед кредитором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанцій встановив, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.07.2012р., боржник - ТОВ "Контінент" ліквідован, а до Єдиного державного реєстру на час прийняття оскаржуваного рішення суду внесено відповідний запис про припинення юридичної особи боржника, тому суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи ліквідацію юридичної особи боржника - ТОВ "Контінент", його зобов'язання, яке за своєю правовою природою є основним зобов'язанням та виникло з договору купівлі-продажу у ТОВ "Контінент" перед позивачем оплатити поставлений товар, є таким, що припинилося, а у зв'язку з припиненням основного зобов'язання боржника перед відповідачем на підставі ст. 609 ЦК України, похідне зобов'язання відповідача перед позивачем, яке виникло з договору застави № 1 від 30.01.2009р. є припиненим в силу положень п.1 ч.1 ст. 593 та ст. 609 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. (ст.574 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що у даній справі забезпечене заставою зобов'язання виникло з договору купівлі-продажу у ТОВ "Контінент" перед позивачем оплатити поставлений товар, а похідним зобов'язанням відповідача перед позивачем - забезпечити виконання первісного зобов'язання за рахунок майбутнього врожаю відповідача.

Статтею 609 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Аналогічне положення містить ст. 28 Закону України "Про заставу" відповідно до якої застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що у зв'язку з припиненням основного зобов'язання боржника перед відповідачем на підставі п.1 ч.1 ст.593 та ст. 609 ЦК України, похідне зобов'язання відповідача перед позивачем, яке виникло з договору застави № 1 від 30.01.2009р. є припиненим, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційний господарський суд з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", м. Київ.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", м.Київ залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року у справі №5/047-10 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко