Постанова

від 14.02.2013 по справі 5023/4024/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа № 5023/4024/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача, відповідачів: матеріали касаційної скарги не з'явились, повідомлені належно, Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.12 у справі№5023/4024/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Постача" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш" 2. Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" простягнення 1438799,58 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Постача" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш" і Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про стягнення з відповідача-1 2000 грн. боргу та з відповідача-2 1377998 грн. боргу, 13799,98 грн. - 3% річних, 34499,95 грн. пені. Водночас, позивач просив стягнути 24000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що між позивачем і відповідачем-2 було укладено договір поставки від 30.12.11, виконання зобов'язань за яким у сумі 2000 грн. забезпечене порукою (договір поруки від 10.02.12, укладений між позивачем і відповідачем-1). Проте, відповідач-2 свої договірні зобов'язання з оплати вартості отриманого за договором поставки товару не виконав. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 530, 549, 552, 624, 625, 837 Цивільного кодексу України, статей 193, 199 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.12 (суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 2000 грн. боргу, 28,56 грн. судового збору та 24 грн. - за оплату послуг адвоката. Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 1377998 грн. боргу, 13799,98 грн. - 3% річних, 34499,95 грн. пені, 28508,83 грн. судового збору. Водночас, суд стягнув з відповідача-2 на користь позивача 23952 грн. - за оплату послуг адвоката з посиланням на доведеність і обґрунтованість цих витрат. В решті позову відмовлено. Господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем-2 вартості отриманого товару згідно з договором поставки від 30.12.11 , зобов'язання за яким забезпечені порукою. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 509, 526, 530, 543, 549, 553, 554, 625, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд (судді: Барбашова С.В., Білецька А.М., Плужник О.В.) постановою від 27.11.12 перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині стягнення з ДТГО "Львівська залізниця" 23952 грн. адвокатських витрат та відмовити в цій частині позовних вимог в такому розмірі. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на порушення судами приписів статей 33, 43, 48 Господарського процесуального кодексу України, статей 13, 14, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Скаржник вважає, що судами невірно оцінений договір про надання юридичних послуг адвокатом від 03.09.12. Разом з тим, на думку підприємства, спірна сума адвокатських витрат є недоведеною, нерозумною та завищеною, оскільки дана справа є нескладною і її розгляд був нетривалим.

Від скаржника надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги за відсутності його представників.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Постача" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Постача" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш" 2000 грн. боргу та з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" 1377998 грн. боргу, 13799,98 грн. - 3% річних, 34499,95 грн. пені. Водночас, позивач просив стягнути 24000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг. Ухвалюючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржником оскаржуються судові акти у справі лише в частині стягнення з відповідача-2 витрат на оплату послуг адвоката. Відтак, рішення і постанова переглядаються в оскарженій частині. Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. За змістом приписів частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Господарські суди, дослідивши усі обставини справи, установили факт надання позивачеві адвокатських послуг адвокатами Чаричанським О.О., Чаричанською І.Ю., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 03.09.12, довіреністю від 03.09.12 (виданою на обох адвокатів), платіжним дорученням №223 від 04.09.12. При цьому, суди установили, що Чаричанський О.О., Чаричанська І.Ю. є адвокатами згідно з свідоцтвами про право на заняття адвокатською діяльністю №900 від 08.12.08 та №1292 від 16.05.05; що спірна сума є саме витратами, пов'язаними з оплатою послуг адвоката у цій справі (оскільки, як вже зазначалося, вона була сплачена позивачем за платіжним дорученням №223 від 04.09.12 на виконання договору від 03.09.12). Водночас апеляційним господарським судом був оцінений і акт про надані послуги від 11.11.12 та встановлено співрозмірність винагороди за адвокатські послуги обсягу наданих послуг в межах даної справи. Відтак, враховуючи викладене та приписи статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у спірній сумі. Заперечення скаржника щодо розміру адвокатських витрат визнаються неспроможними, адже, як вже зазначалося, судами попередніх інстанцій перевірено, з підтвердженням матеріалами справи, відповідність заявленої до стягнення суми з наданим обсягом адвокатських послуг та враховано їх співрозмірність з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Інші доводи стосуютьсь переоцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В іншій частині судові акти скаржником не оскаржені, а тому колегією суддів не переглядалися.

Таким чином , підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги не вбачається.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України-

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.12 у справі №5023/4024/12 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

С у д д і Т. Гоголь

В.Швець