Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2-7502/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа №2-7502/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв Номер провадження 22-ц/1890/1875/12 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Гагіна М. В., Дубровної В. В.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про роз'яснення рішення апеляційного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_4 1 червня 2012 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 24 лютого 2012 року, йому належить земельна ділянка загальною площею 0,0599га по АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2, який користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2, вчиняє дії по самовільному захопленню частини його земельної ділянки площею 0,0007 га.

Посилався на те, що факт самовільного захоплення відповідачем його земельної ділянки підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 28 травня 2012 року №10 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28 травня 2012 року №28, складеними управлінням з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, актом від 25 травня 2012 року виїзної комісії з вирішення земельних спорів виконавчого комітету Сумської міської ради та планом - схемою, доданою до вказаних актів перевірки, згідно яких відповідачем самовільно захоплена земельна ділянка по межі домоволодінь №17 та № 19 по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0007 га, та розпочаті роботи по встановленню цегляного паркану з фундаментом.

Просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), загальною площею 0,0007 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5910136600:15:025:0017, шляхом демонтажу цегляного паркану протягом трьох календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 було задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), загальною площею 0,0007 га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5910136600:15:025:0017, шляхом демонтажу цегляного паркану протягом 3 (трьох) календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 107 грн. 30 коп. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2012 року в даній справі скасоване і ухвалене нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати цегляний паркан, встановлений ним по межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2.

В задоволенні позову ОСОБА_3 в іншій частині відмовлено.

22 січня 2013 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду Сумської області заяву про роз'яснення рішення апеляційного суду від 10 жовтня 2012 року.

В заяві відповідач посилається на те, що постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Сумського міського управління юстиції Місник В.М. від 26 жовтня 2012 року ВП № 34954844 відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми.

Виконуючи рішення суду, ним було демонтовано цегляний паркан, розташований по зазначеній межі, що особисто зафіксував державний виконавець. Однак 17 січня 2013 року державним виконавцем йому було направлено листа №738/40, в якому виконавець зобов'язує його та ОСОБА_3 демонтувати цегляний паркан в повному обсязі. При спілкуванні з державним виконавцем виявилось, що вона розуміє рішення таким чином, що цегляний паркан, встановлений по межі, структурно включає також фасадний паркан.

Вважає, що має місце різне трактування рішення суду відносно того, чи включає в себе формулювання «цегляний паркан, встановлений ним по межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в м. Суми» також фасадний паркан, збудований ним по межі АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2, або його частину чи ні. Тому в цій частині рішення є незрозумілим для нього як особи, яка брала участь у справі, та для державного виконавця, що підтверджується його діями.

Просив роз'яснити рішення апеляційного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року відносно того, чи включає в себе формулювання даного рішення «цегляний паркан, встановлений ним по межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в м. Суми» також фасадний паркан, збудований ним по межі АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2, або його частину чи ні, а якщо включає частину, то яку саме.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який наполягає на роз'ясненні рішення суду, представників позивача та державного виконавця, які просять відмовити в роз'ясненні, вважаючи, що рішення суду і так є зрозумілим, а спірний стовп в складі фасадного паркану підлягає знесенню, колегія суддів вважає, що заяву відповідача про роз'яснення рішення суду слід задовольнити з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі, якщо резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Ч. 1 ст. 304 ЦПК України передбачає, що справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в частині позовних вимог ОСОБА_3, які задоволені рішенням апеляційного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року, був цегляний паркан, зведений відповідачем ОСОБА_2 по межі, яка розділяє земельні ділянки сторін. При цьому позивач ОСОБА_3 має Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Враховуючи цей Державний акт, спірний паркан знаходиться на земельній ділянці позивача.

Стовп, на знесенні якого наполягають позивач та державний виконавець, є продовженням цегляного паркану, збудованого відповідачем по межі земельних ділянок сторін. Цей же стовп є і частиною фасадного паркану, побудованого відповідачем вздовж АДРЕСА_1. Оскільки межа розділяє дві ділянки сторін по всій їх довжині, і спірний стовп також розташований на лінії межі, чого не заперечив і представник відповідача в засіданні апеляційного суду, слід вважати, що спірний стовп є складовою частиною паркану, збудованого відповідачем по межі ділянок сторін.

Керуючись ст. ст. 221, 303, 304, 307, 314 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_2 про роз'яснення рішення апеляційного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року задовольнити.

Роз'яснити рішення апеляційного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати цегляний паркан, встановлений ним по межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в м. Суми таким чином, що частиною цього цегляного паркану, який підлягає демонтажу, є і цегляний стовп в складі фасадного паркану, який (тобто стовп) є продовженням цегляного паркану, встановленого ОСОБА_2 по межі земельних ділянок сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -