Ухвала

від 14.02.2013 по справі 103/5691/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/1514/13Головуючий суду першої інстанції:Лягіна О.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"14" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В. Суддів Білоусової В.В., Дралло І.Г. При секретарі Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Національного інституту винограду та вину «Магарач» про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7

на ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 10 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у грудні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Національного інституту винограду та вину «Магарач» про визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення на роботі.

10.01.2013 року до Бахчисарайського районного суду АР Крим надійшла заява представника позивача за довіреністю - ОСОБА_7 про забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_8 повернути позивачу посадовий кабінет, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та печатку підприємства.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 10 січня 2013 року у задоволенні заяви представника позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали суду з постановленням нової - про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема представник апелянта зазначає, що задоволення заяви про забезпечення позову не може вплинути на внутрішньогосподарську діяльність підприємства.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову фактично зводиться до ухвалення судом рішення по суті заявлених позовних вимог без розгляду справи.

З такими висновками суду погоджується судова колегія з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову саме у такій спосіб, представник позивача не зазначив, яким чином невжиття судом запропонованого ним заходу забезпечення позову може вплинути на виконання рішення суду у разі задоволення вимог: утруднити виконання або зробити неможливим його виконання.

Відповідно до п. п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Враховуючи, що представник позивача просить забезпечити позов шляхом зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх трудових обов'язків, що є неприпустимим, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову у такий спосіб.

Враховуючи, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального права, судова колегія, керуючись п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 10 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :