Рішення

від 14.02.2013 по справі 5013/1751/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2013 р.Справа № 5013/1751/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор", м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Маловисківська", Кіровоградська область, м. Мала Виска

про стягнення 15018,60 грн.

Представники сторін:

від позивача - Давидович В.М., довіреність №2 від 10.12.2012 року;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветфактор" (надалі - ТОВ "Ветфактор") подано позовну заяву до господарського суду Кіровоградської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Маловисківська" (надалі - ВАТ "Птахофабрика "Маловисківська") заборгованості за відвантажений товар та надані послуги в сумі 15018,60 грн., з покладенням на відповідача судових витрат в сумі 1609,50 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2012 року справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Ухвалою від 16.01.2013 року розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор"підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов не подав, у судовому засіданні участі присутній не був, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.01.2013 року № 0022361 9 (а.с.45).

На час розгляду справи заяви і клопотання від відповідача до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ветфактор" поставило відповідачу ветеринарні препарати та медикаменти згідно видаткових накладних: №570 від 06.02.2012 року на суму 9900,0 0 грн. та на підставі довіреності №3 від 03.02.2012 року; №741 від 13.02.2012 року на суму 2278,00 грн. та на підставі довіреності №5 від 13.02.2012 року; №1424 від 14.03.2012 року на суму 4057,90 грн.

Загальна вартість поставленого позивачем і отриманого відповідачем товару становить 16235,00 грн.

Крім того, позивачем були надані відповідачу посередницькі послуги по отриманню експертних висновків від субпідрядника на суму 2477,81 грн., що підтверджується актами надання послуг №1730 від 22.03.2012 року на суму 2017,11 грн. та №2850 від 25.04.2012 року на суму 460,70 грн.

ТОВ "Ветфактор" виставив відповідачу наступні рахунки - фактури для оплати відвантаженого товару та наданих послуг: №772 від 03.02.2012 року на суму 9900,00 грн., №1023 від 13.02.2012 року на суму 2278,00 грн., №1858 від 14.03.2012 року на суму 4057,90 грн., №1943 від 16.03.2012року на суму 2017,11 грн. та №3149 від 25.04.2012 року на суму 460,70 гривень.

ВАТ "Птахофабрика "Маловисківська" частково розрахувалось за отриманий товар та послуги, що підтверджується банківськими виписками, а саме: 13.02.2012 року відповідач перерахував 1178,00 грн. за отримані 13.02.2012 року ветпрепарати (а.с.20); 22.03.2012 року відповідач перерахував 2017,11 грн. за послуги від 22.03.2012 року та 07.09.2012 року відповідач перерахував 500,00 грн. за вакцину. Загальна сума оплаченого товару та наданих послуг складає 3695,11 грн.

Вищезазначеними документами та актом звірки взаєморозрахунків (а.с.9), який складений станом на 11.09.2012 року, підписаний представниками сторін та скріплений печатками останніх, підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем в загальній сумі 15018,60 грн.

22.11.2012 року позивач надіслав відповідачу вимогу №28/09 від 28.09.2012 року (а.с.17) про сплату заборгованості за надані послуги та відвантажений товар в сумі 15018, 60 грн., що підтверджується квитанцією пошти від 22.11.2012 року та повідомленням про вручення від 28.11.2012 року (а.с.21), однак зазначена вимога залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частин 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зі змісту спірних правовідносин, що виникли між сторонами в частині заборгованості за відвантажений товар, з урахуванням положень чинного законодавства України, судом встановлено, що між ТОВ "Ветфактор" та ВАТ "Птахофабрика "Маловисківська" виникли господарські відносини з поставки товару та надання послуг, шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Відповідно до положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені медикаменти в сумі 14557,90 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Господарський суд враховує також, що позивачем надані відповідачу посередницькі послуги по отриманню експертних висновків від субпідрядника на загальну суму 2477,81 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами надання послуг №1730 від 22.03.2012 року, №2850 від 25.04.2012 року та рахунками-договорами на оплату за посередницькі послуги №1943 від 16.03.2012 року та №3149 від 25.04.2012 року.

За таких обставин, у відповідача виник обов'язок по оплаті наданих позивачем посередницьких послуг.

Враховуючи часткову оплату наданих послуг, відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості з наданих послуг та положення ст. ст. 11, 202, 509, 526 Цивільного кодексу України позов в частині стягнення з відповідача вартості наданих послуг в сумі 460,70 грн. також підлягає задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15018,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача повністю.

В судовому засіданні 14.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Маловисківська" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Щорса, 100; ідентифікаційний код 04350278) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25-А; ідентифікаційний код 35251859) 15018,60 грн. заборгованості, а також 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Щорса, 100.

Повне рішення складено 19.02.2013 року.

Суддя М.С. Глушков