Постанова

від 14.02.2013 по справі 2а/0470/13289/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/13289/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.

при секретарі судового засідання Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Самсоненко В.С.

представника відповідача-1: Лєвєнцова Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТИКАН-ВІКТОРІ»

до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю інспектора податкової служби І рангу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Москалець Наталі Олександрівни

про визнання перевірки незаконною, визнання незаконними дій, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю інспектора податкової служби І рангу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Москалець Наталі Олександрівни, в якому просило: визнати документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» за період 01.03.2011р. по 31.03.2012р. проведеною з порушенням вимог закону; визнати незаконними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, вчинені головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю інспектора податкової служби І рангу Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС Москалець Н.О., що полягають у проведенні з порушенням закону вказаної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та формулюванні висновків до акту про результати цієї перевірки від 29.08.2012р. №1837/223/36877245 з перевищенням повноважень, наданих законодавством представнику податкового органу; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000702301 від 18.09.2012р.

В обґрунтування пред'явленого адміністративного позову зазначалося, що договір від 14.03.2011р. №9, укладений позивачем з ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» на поставку комплектуючих до теплотехнічного та газового обладнання, супутніх товарів, не є нікчемним, оскільки він підписаний особами, які згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців мають повний обсяг право - та дієздатності. При цьому відповідно до означеного договору поставка матеріальних цінностей здійснювалась ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» на базисних умовах постачання згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС, а саме: на базисній умові EXW (постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли передав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві), тому оформлення видаткових накладних на товар між ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» та ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» підтверджує факт отримання цього товару довіреною особою покупця (позивача), при цьому це не визначає обов'язку покупця (ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ») деінде перевозити товар від постачальника, отже позивач такого перевезення і не здійснював. Цей товар зі складу ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» забирали інші суб'єкти господарювання, які відповідно до укладених договорів купівлі-продажу з ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» придбавали у останнього цей товар, при цьому у вказаних договорах передбачена можливість вивезення товару безпосередньо покупцями з місць його зберігання, які не обов'язково повинні бути у розпорядженні позивача. Також позивач зазначав, що він не зобов'язаний контролювати наявність у ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання, трудових ресурсів тощо. Щодо незаконності проведеної відповідачами перевірки позивач вказував на те, що вона була призначена та проведена з порушенням приписів ст.ст.73,78,79 Податкового кодексу України, оскільки запити відповідача-1 не відповідали вимогам закону, тому позивач не був зобов'язаний надавати на них відповідь, отже, у відповідача-1 і не виникало право в порядку приписів п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України призначати позапланову документальну перевірку, крім того позивач не був сповіщений належним чином про її проведення. Також позивач зазначав, що правочин між ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» та ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» судом недійсним не визнавався, а у податкового органу та його працівників відсутні законодавчо визначені повноваження на встановлення фактів, що мають юридичне значення, а, отже, і немає повноважень самостійно визнавати такий правочин нікчемним.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач-1 та відповідач-2 пред'явлений адміністративний позов не визнали, подали на нього письмові заперечення, в яких просили повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» була проведена з дотриманням вимог ст.ст.73,78,79 Податкового кодексу України, при цьому висновок про те, що позивачем у січні 2012 року безпідставно сформовано податковий кредит у сумі 87900,00грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «СТАР-ПРАЙМ», є обґрунтованим та підтверджується тим, що позивачем на перевірку не було надано його документального підтвердження у повному обсязі, відсутні підтверджуючі документи на транспортування товару та акти його приймання-передачі. Крім того відповідно до проведеного аналізу з використанням баз даних ДПСУ встановлено, що у ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання та трудові ресурси, необхідні для здійснення основного виду діяльності. Також, відповідно до пояснень директора ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» Самсоненко В.С., про існування ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» вона дізналася з Інтернету, де були виставлені його комерційні пропозиції, зв'язок підтримувався електронною поштою, посадових осіб цього контрагента Самсоненко В.С. особисто не бачила, де знаходить фактично підприємство та його склади не знає і особисто не бачила. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, що свідчить про нереальність господарської операції.

У судовому засіданні представник відповідача-1 також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на позов.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке, після заслуховування думки представників позивача та відповідача-1, котрі не заперечували проти задоволення цього клопотання, було судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» (код ЄДРПОУ 36877245) зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 17.03.2010р. та перебуває на обліку в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька центральна МДПІ Дніпропетровської області ДПС) як платник податків (т.1 а.с.13,14).

У зв'язку із надходженням до Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС податкової інформації щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» з іншими платниками податків, серед яких було і ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ», відповідачем-1 було сформовано та надіслано на адресу позивача письмовий запит від 06.07.2012р. за вих. №5926/10/220 про надання документів з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «СТАР-ПРАЙМ», який згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення був отриманий уповноваженою особою позивача 24 липня 2012 року (т.3 а.с.33,34).

Повноваження податкового органу на безоплатне отримання від платників податків інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, передбачені п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

При цьому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України також встановлено, що Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок №1245) передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Як вбачається з запиту відповідача від 06.07.2012р. за вих. №5926/10/220, він підписаний заступником начальника Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС, містить посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, а саме на ст.20 ПК України, а також опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.

Разом тим, у цьому запиті не зазначено жодних підстав для його надіслання, а також посилань на відповідний пункт ст.73 ПК України, яким визначено такі підстави.

При цьому п.73.3 ст.73 ПК України чітко визначено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Означена норма закону кореспондується з приписами п.16 Порядку №1245, згідно якого у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З огляду на наведене, позивач листом від 20.08.2012р. за вих. №21-н повідомив відповідача-1 про те, що в силу приписів п.73.3 ст.73 ПК України, він не зобов'язаний надавати відповідь на запит від 06.07.2012р. за вих. №5926/10/220. Вказаний лист позивача, відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення був отриманий відповідачем-1 - 29 серпня 2012 року (т.2 а.с.134,135). При цьому, посилання відповідача-1 на те, що означений лист був надісланий з порушенням десятиденного строку, судом до уваги не приймаються, оскільки, як зазначалося вище, п.73.3 ст.73 ПК України та п.16 Порядку №1245 взагалі звільняє платника податків у такому випадку від обов'язку надавати будь-які відповіді на такий запит, тому позивач міг взагалі на нього нічого не відповідати.

15 серпня 2012 року відповідачем-1 був сформований ще один запит за №7911/10/220 про надання ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» документів з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «СТАР-ПРАЙМ», складений у відповідності до приписів ст.73 ПК України та Порядку №1245. Означений запит був отриманий уповноваженою особою позивача 21 серпня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т.2 а.с.136-137, т.3 а.с.30-31,32).

Разом з тим, наказом Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 20.08.2012р. №719 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» за період з 01.03.2011р. по 31.03.2012р. на підставі п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України у зв'язку із отриманням відомостей від ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» за вказаний період по взаємовідносинах з позивачем. Перевірка була розпочата згідно цього наказу 20 серпня 2012 року (т.3 а.с.15).

Копія наказу від 20.08.2012р. №719 про призначення перевірки, а також повідомлення про її проведення від 20.08.2012р. №497 було направлено позивачу службою кур'єрської доставки 20.08.2012р. та отримано уповноваженою особою ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ», згідно кур'єрського повідомлення 22 серпня 2012 року (т.3 а.с.16,17).

При цьому п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки є та обставина, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу встановлено, що однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки також є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, п.79.1 ст.79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому відповідно до п.79.2 ст.79 цього Кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Зважаючи на те, що запит про надання податкової інформації від 06.07.2012р. за вих. №5926/10/220 не відповідав приписам ст.73 ПК України, що звільняло позивача від обов'язку надавати на нього відповідь, а також на те, що запит від 15.08.2012р. №7911/10/220 був отриманий ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» лише 21.08.2012р., тобто на наступний день після початку проведення перевірки, що свідчить про відсутність обставин для її проведення, визначених ст.78 ПК України, а також враховуючи, що копія наказу про призначення перевірки та повідомлення про її проведення, в порушення вимог п.79.2 ст.79 цього Кодексу, були надіслані органом державної податкової служби не рекомендованим листом із повідомленням про вручення, а кур'єрською доставкою, яка, крім цього, доставила вказані документи на другий день після початку проведення перевірки, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» відносно підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» за період з 01.03.2011р. по 31.03.2012р., а, отже, про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо частини позовних вимог відносно визнання самої документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» проведеною з порушенням вимог закону, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки обраний позивачем у даному випадку спосіб захисту прав є невірним, тому що оскарженню в порядку адміністративного судочинства підлягають саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не перевірка як така, тому суд визнає протиправними безпосередньо дії відповідача щодо проведення вищеозначеної перевірки позивача.

Також суд не вбачає підстав для задоволення частини позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідачів відносно формулювання висновків до акту про результати перевірки позивача від 29.08.2012р. №1837/223/36877245 з перевищенням повноважень, наданих законодавством представнику податкового органу, виходячи за наступних підстав.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Означені положення також містяться в п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984, від 22.12.2010р., яким також встановлено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Таким чином, позовна вимога у вигляді визнання неправомірними (протиправними) дій посадових осіб або конкретного податкового органу при складанні акту перевірки та фіксації у ньому її результатів є неналежно обраним способом правового захисту позивача, оскільки вирішення такого спору не захищає саме по собі права чи інтереси платника податку. За наявності обґрунтованого позову належним способом такого захисту є оскарження рішення податкового органу, яке і містить обов'язкове для виконання волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно конкретного платника податку.

Разом з тим, суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000702301 від 18.09.2012р., з огляду на наступне.

Як вбачається з акту від 29.08.2012р. №1837/223/36877245, складеного за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» за період з 01.03.2011р. по 31.03.2012р., проведеною перевіркою було встановлено, що правочини, здійснені позивачем з ТОВ «СТАР-ПРАЙМ», за вказаний період мають ознаки нікчемності, в результаті чого, в порушення приписів п.186.1 ст.186, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198 ПК України, ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» було занижено податок на додану вартість за період з 01.03.2011р. по 31.03.2012р. на загальну суму 266143,09 грн. (т.2 а.с.201-211).

На підставі вказаного акту перевірки Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області ДПС 18.09.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702301, яким ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 312316,43грн., в тому числі: за основним платежем на суму 266143,09грн. та за штрафними санкціями на суму 46173,34грн.(т.2 а.с.150).

Відповідно до договору поставки від 14.03.2011р. №9, укладеного ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» (постачальник) та ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» (покупець), постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити комплектуючі до теплотехнічного та газового обладнання, а також супутні товари (далі - товар) партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору. Поставка товару здійснюється на базисних умовах постачання згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, визначеним у рахунку-фактурі або специфікації. Якщо кінцевий пункт доставки не визначений, то поставка партії товару вважається узгодженою на базисній умові EXW.

Згідно ІНКОТЕРМС базисна умова постачання Ex Works (EXW) - «франко-завод (франко склад) продавця» передбачає, що продавець виконав свої зобов'язання з доставки товару в момент його передання покупцеві або уповноваженій ним особі зі свого підприємства або складу. Продавець (якщо інше не обумовлено сторонами в контракті) не несе відповідальності за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем і за його митне очищення (оплата необхідних митних зборів). Покупець за власний рахунок забезпечує відвантаження і транспортування товару до пункту призначення і бере на себе всі пов'язані з цим витрати і ризики. Таким чином, ця умова поставок містить мінімальні зобов'язання для продавця.

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаним договором позивачем надано видаткові накладні на отримання товару за період з 18 березня 2011 року по 30 березня 2012 року, відповідно до яких уповноваженою особою ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» за вказаними у цих накладних довіреностями - Самсоненко В.С. було отримано товар згідно замовлень за відповідними рахунками-фактурами (т.1 а.с.15-113).

Разом з тим, директор ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» Самсоненко В.С., яка є представником позивача, суду пояснила, що посадових осіб ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» вона особисто не бачила, зв'язок з цим контрагентом підтримувала електронною поштою, якою також було узгоджено умови укладеного з ним договору, який був підписаний від імені позивача та направлений поштою для підписання уповноваженою особою ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» у двох екземплярах, після чого один екземпляр із підписами та печаткою був повернутий також поштою на адресу ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ». Про існування цього суб'єкта господарювання Самсоненко В.С. довідалася з Інтернет-мережі, де були виставлені його комерційні пропозиції. Де фактично знаходиться ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» Самсоненко В.С. не знає, також вона не знає де знаходяться склади цього суб'єкта господарювання та ніколи на них не була.

Аналогічні пояснення Самсоненко В.С. надавала при проведенні перевірки податковим органом, що зафіксовано в акті цієї перевірки.

Таким чином, підписуючи видаткові накладні про отримання від ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» товару як уповноважена на те від імені ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» особа, Самсоненко В.С. фактично цей товар не отримувала і навіть ніколи не бачила.

Пояснення представника позивача про те, що реальність правочинів ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» та ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» підтверджується тим, що цей товар згодом був проданий позивачем іншим своїм контрагентам, які згідно укладених з ними договорів купівлі-продажу, котрими передбачена можливість вивезення товару безпосередньо покупцями з місць його зберігання, самостійно вивозили такий товар зі складів ТОВ «СТАР-ПРАЙМ», суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Представник позивача суду пояснив, що договір зберігання товару ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» з ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» не укладало, товар зберігався там згідно умов договору постачання, якими передбачено, що поставка партії товару вважається узгодженою на базисній умові EXW, однак, як зазначалося вище, така умова передбачає, що продавець виконав свої зобов'язання з доставки товару в момент його передання покупцеві або уповноваженій ним особі зі свого підприємства або складу, не передбачаючи при цьому зберігання такого товару після отримання його покупцем до моменту продажу останнім товару іншим контрагентам.

Крім того, відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.05.2012р. №1342/22-9/37403093, висновку ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва №790 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, операції ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку із чим ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного (т.3 а.с.19-29).

Так, відповідно до бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва, загальна кількість працюючих на ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» осіб становить - одна особа (директор). Означені відомості встановлюються відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку Форми № 1ДФ, які подаються за кожний звітний період до відповідних податкових органів, і в яких зазначаються дані щодо всіх працівників, які працюють на підприємстві, в тому числі і за договорами найму. Також за ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» не обліковуються основні засоби, виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, матеріали (сировина) та товарні запаси.

Позивачем на підтвердження правомірності сформованого ним податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «СТАР-ПРАЙМ» за період з 01.03.2011р. по 31.03.2012р. було надано виписані цим контрагентом податкові накладні за вказаний період (т.1 а.с.114-195).

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п.187.1 ст.187 цього Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Зважаючи на те, що вищенаведені обставини свідчать про відсутність реальних господарських операцій між ТОВ «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» та ТОВ «СТАР-ПРАЙМ», позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми згідно податкових накладних, виписаних цим контрагентом, а тому, податковий орган правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, отже, позовні вимоги в частині визнання його недійсним та скасування задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що не є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог і те, що податковим органом не було дотримано процедури проведення перевірки, за результатами якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки невідповідність акта формальним ознакам, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового-повідомлення рішення не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення. Означене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою, зокрема, у судових рішеннях від 08.07.2010 р. у справі № К-18621/07 та від 04.02.2010р. у справі № К-20245/07.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю інспектора податкової служби І рангу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Москалець Наталі Олександрівни про визнання перевірки незаконною, визнання незаконними дій, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю інспектора податкової служби І рангу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Москалець Наталі Олександрівни щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТИКАН-ВІКТОРІ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР-ПРАЙМ» за період з 01.03.2011р. по 31.03.2012р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова