Рішення

від 03.02.2009 по справі 5020-5/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" лютого 2009 р. справа № 5020-5/177

за позовом: Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Скіф”  (99042 м. Севастополь, вул. Пологая, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лексам” (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 10, офіс 408)

третя особа: ТОВ „Севпласт-монтаж” (99011 м. Севастополь,  вул. Одеська, 19)  

про розірвання договору підряду, та стягнення 34080,00 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Казаков Дмитро Васильович, представник, посвідчення №  135   від 05.01.06,  Відповідач - не з'явився,

Третя особа –не з'явився,   

Суть спору:

Позивач, ОК „Садівниче товариство „Скіф”,  звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лексам”, про розірвання договору підряду, та стягнення 34080,00 грн., з яких: 24000,00 грн. –основний борг, 10080,00 грн. – сума оплачена позивачем за роботи Сулейманову Є.Є.

Ухвалою суду від 01.07.2008 до участі у в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  залучено ТОВ „Севпласт-монтаж”.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, а тому немає заборгованості перед позивачем.

Представники відповідача та третьої особи в судове  засідання не з'явились, про причин неявки суд не повідомили.

Представникам сторін в судовому засіданні 01.07.2008 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2007 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) був укладений договір підряду № 1 (а.с.11).

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався виконати роботи по монтажу водопровідної системи у СТ „Скіф”.

Строк виконання робіт встановлений до 15.10.2007.

Також, на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу суму в розмірі 42000,00 грн. платіжними дорученнями від 11.09.2007, та від 09.10.2007, що підтверджується виписками банку, які долучені до матеріалів справи (а.с. 13).

Зобов'язання з передоплаті послуг позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але послуги передбачені умовами договору відповідачем були здійснені частково на суму 21000,00 грн., про що свідчить акт здачі-приймання робіт (а.с. 14).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до ТОВ „Севпласт-монтаж” з проханням здійснити допомогу по монтажу водопровідної системи.

ТОВ „Севпласт-монтаж” в свою чергу виконав необхідні роботи на суму 3000,00 грн., що підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт (а.с. 15).

Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення збитків в розмірі 10080,00 грн., які він сплатив Сулейманову Є.Є., виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Твердження позивача на те, що йому спричинені збитки судом до уваги не приймаються, оскільки доказів цього він суду не надав.

Акт, укладений між позивачем та Сулеймановим Є.Є. (а.с. 17) не є належним доказом.

    Відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази представляються сторонами і іншими учасниками господарського процесу.

    Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

           Вимоги позивача про розірвання договору, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою  позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

           Невиконання відповідачем робіт, передбачених умовами договору заподіяли збиток економічним інтересам позивача, а тому таке порушення відповідачем умов договору  слід вважати  істотним.

           Таким чином, вимоги позивача про розірвання  договору підряду № 1 від 10.09.2007, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          На підставі вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 24000,00 грн.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 325,00 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 83,10  грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір підряду № 1 від 10.09.2007 укладений між Обслуговуючим кооперативом „Садівниче товариство „Скіф”  (99042 м. Севастополь, вул. Пологая, 1, код в ЄДРПОУ 33450697) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лексам” (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 10, офіс 408, код  ЄДРПОУ 33712659).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лексам” (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 10, офіс 408, код  ЄДРПОУ 33712659)  на користь Обслуговуючим кооперативом „Садівниче товариство „Скіф”  (99042 м. Севастополь, вул. Пологая, 1, код в ЄДРПОУ 33450697) заборгованість в розмірі 24000,00 грн.,  витрати  по сплаті державного мита в розмірі 325,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 83,10  грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.                В інший частині позовних вимог  ОК „Садівниче товариство „Скіф” відмовити.

Суддя                                                                                                         І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

09.02.2009

Розсилка:

1.          Обслуговуючий кооператив „Садівниче товариство „Скіф”  (99042 м. Севастополь, вул. Пологая, 1)

2.          голова правління Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Скіф”  Лахматов І.І (99038 м. Севастополь, вул. Степаняна, б. 15, кв. 251)

3.          ТОВ „Лексам” (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 10, офіс 408)

4.          ТОВ „Севпласт-монтаж” (м. Севастополь,  вул. Одеська, 19)

5.          Справа

6.          наряд