Ухвала

від 11.02.2013 по справі 2а-10667/11/0170/10

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10667/11/0170/10

11.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" - Чомак Юлія Олександрівна, довіреність № б/н від 11.02.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим- не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 13.12.2011 у справі № 2а-10667/11/0170/10

за позовом Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" (вул. Бірюкова, 2 А, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98635)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2012 адміністративний позов Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим:№0004261503 від 10.08.2011, прийняте стосовно Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард", про донарахування податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 433664,28грн., у тому числі: основного платежу у сумі-192739,68грн. та штрафних санкцій на суму 240924,60грн.,вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Заклад Федерації професійних спілок України "учбово-спортивна база "Авангард" (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення№0004261503 від 10.08.2011 про донарахування податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 433664,28 грн., у тому числі: основного платежу у сумі - 192739,68 грн. та штрафних санкцій на суму 240924,60грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки на момент здійснення перевірки та використання пільги по земельному податку позивач був включений до переліку закладів, які користувалися соціальною пільгою. Більш того, позивач звертався з проханням до Головного управління Державного казначейства України в місті Ялті відносно відкриття окремого розрахункового рахунку, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте не на підставі діючого законодавства.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 10.08.2011 відповідачем прийняте повідомлення-рішення №0004261503 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 433664,28грн., у тому числі: основного платежу у сумі - 192739,68 грн. та штрафних санкцій на суму 240924,60грн.

Передумовою донарахування позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 433664,28грн. став акт №1857/15-3/04718697 від 27.07.2011 камеральної перевірки податкової звітності позивача, а саме: уточнюючої податкової декларації земельного податку за 2010 рік №121074 від 28.04.2011.

Перевіркою встановлено, що у уточнюючій податковій декларації №121074 від 28.04.2011 виявлено методологічну помилку, а саме позивач неправомірно застосував пільгу у 2010 році з податку на землю і не відобразив у рядку 5 по графах 13-21 суми, які повинні вноситися на окремий рахунок, відкритий в органі Держказначейства, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 2010 рік на 192739,68 грн., чим порушено наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1015 «Про затвердження форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності».

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю».

Згідно статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно статті 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно до положень пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, згідно пункту 1.1 Статуту Заклад Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" є закладом фізичної культури та спорту, створеним Федерацією професійних спілок України на її власності, і є правонаступником Колективного підприємства "Учбово-спортивна база "Авангард".

Перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку затверджено постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту", яка набрала законної сили з 19.03.2010.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач є особою, яка віднесена до числа тих осіб, які мають право застосовувати положення пункту 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю", згідно якої від земельного податку звільняються підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

З аналізу пункту 4 частини четвертої статті 12 Закону України "Про плату за землю" вбачається, що в якості умови використання пільги із земельного податку законодавець ставить спрямування відповідних сум на розвиток фізичної культури та спорту. Напроти невиконання такої умови закону вказує на відсутність права на пільгу із земельного податку. Встановлення напрямів і порядку спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури та спорту делегований вказаним Законом Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 затверджений порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, який визначає механізм спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубами та авіаційно-спортивними клубами Товариства сприяння обороні України, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань, навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву (далі - суб'єкти господарювання), сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що кошти у розмірі сплати земельного податку в сумі 192739,68грн. фактично були використані позивачем відповідно умов пункту 4 частини четвертої статті 12 Закону України "Про плату за землю" та пункту 3 Порядку спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, а саме: на розвиток фізичної культури та спорту.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що кошти у розмірі сплати земельного податку в сумі 192739,68грн. використані на поточний ремонт, придбання обладнання та інвентарю, що підтверджується наданими первинними бухгалтерськими документами та свідчить про використання таких коштів на забезпечення розвитку фізичної культури та спорту.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про підтвердження фактичного використання позивачем зазначених коштів на забезпечення розвитку фізичної культури та спорту, що повністю узгоджується з приписами пункту 4 частин першої статті 12 Закону України "Про плату за землю".

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що обов'язковими умовами застосування пільг по сплаті земельного податку є наявність спеціального розрахункового рахунку в Управлінні Держказначейства в місті Ялті, оскільки заявником апеляційної скарги не враховано, що позивач звертався з проханням до Головного управління Державного казначейства України в місті Ялті Автономної Республіки Крим відносно відкриття окремого розрахункового рахунку.

Судова колегія звертає увагу на те, що у відповіді Держказначейства в місті Ялті (№ 25-12/12-2759 від 27.08.2010 ) містяться посилання на лист Державного казначейства України від 16.08.2010 № 17-06/2025-15227 щодо відкриття рахунків громадськими організаціями культурно-спортивної спрямованості на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 №250.

У листі зазначено, що Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту", яким передбачається внесення змін щодо порядку зарахування вищезазначених коштів в органах Державного казначейства України. Державним казначейством України проект постанови погоджено із зауваженнями (лист від 11.06.2010 № 17-04/1457-10327).

Колегія суддів відмічає, що відсутність відкритого позивачем рахунку в органі Державного казначейства України не може свідчити про невиконання позивачем умов пункту 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю", оскільки фактичне використання сум податку на землю на забезпечення розвитку фізичної культури та спорту відбулося.

На цей час норми постанови Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010, якою затверджений порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, залишаються не врегульованими відповідно діючого законодавства.

Вказане свідчить, що орган Державного казначейства України, в якому згідно до вказаного Порядку має бути відкритий окремий рахунок, не наділений інформацією про порядок відкриття таких рахунків. Тобто, існують незалежні від позивача обставини, які перешкоджали б йому на виконання пункту 2 Порядку відкрити окремий рахунок в органі Державного казначейства України. Тому діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок використання пільги з податку на землю через віднесення цих коштів на розвиток фізичної культури та спорту без зарахування їх до окремого рахунку відкритого в органі Державного казначейства.

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги стосовно того, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 №975 "Про затвердження переліку підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубів та авіаційно-спортивних клубів Товариства сприяння обороні України, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки", яке набрало чинності 26.09.2011, Заклад Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" виключене з Переліку та втратило право на застосування пільг при сплаті податку на землю, оскільки на момент здійснення перевірки та використання пільги по земельному податку позивач був включений до переліку закладів, які користувалися соціальною пільгою.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 №0004261503 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 433664,28грн., у тому числі: основного платежу у сумі - 192739,68 грн. та штрафних санкцій на суму 240924,60грн., а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкового повідомлення-рішення діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 у справі № 2а-10667/11/0170/10 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко