Постанова

від 07.02.2013 по справі 0870/10242/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0870/10242/12

07 лютого 2013 року 15год. 36хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Власенко М.К.

відповідача: представник Сахно О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Юлія+А" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Юлія+А" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.10.2012 № 0000882210.

04.02.2013 року від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов, згідно якого представник позивача просив визнати нечинними (недійсними) та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000882210 та № 0001302210.

Зважаючи, що уточненим адміністративним позовом одночасно змінюються підстави та предмет позову та така заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою суду, проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, уточнений адміністративний позов не прийнято до розгляду та повернуто його позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є необґрунтованими. Право позивача на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, що видані ТОВ «Діннаріс», ТОВ «ТРІ - Трейд». Укладені договори були належним чином виконані та оплачені. Встановлення фіктивності правочину, як підстави для визнання його недійсним, належить виключно до компетенції суду, а податковий орган у даному випадку перевищив свої повноваження. Податковий кредит сформований ПП «ЮЛІЯ+А» відповідно до вимог вищезазначеного закону на підставі оформлених первинних документів. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Позов просив задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що фактично товарно - матеріальні цінності від ТОВ «Діннаріс» та ТОВ «ТРІ - Трейд» до позивача не постачалися, послуги не надавалися, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, та здійснені для неправомірного завищення суми податкового кредиту та відповідно заниження податкових зобов'язань. Також зазначив, що контрагенти позивача не мали фактичної можливості для здійснення господарських операцій, бо не мали на балансі необхідного обладнання та не мали необхідних ресурсів та персоналу. Крім того зазначив, що позивачем до перевірки не надано документів щодо підтвердження фактичного переміщення товару (товарно-транспортних накладних). Наявність лише належним чином оформлених податкових накладних за умови фіктивності операцій, відсутності доказів їх реального вчинення, виключає правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя директора ТОВ "Діннаріс" ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 та ч.2 ст.366 КК України. Крім того пояснив, що перевірка позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТРІ - Трейд» була призначена та проведена на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (на підставі постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки). Вважає прийняте податкове повідомлення - рішення законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. При цьому суд виходив з такого.

Позивач - Приватне підприємство «Юлія + А» (яке є правонаступником ЗАТ «Юлія+А») зареєстроване як юридична особа. Основними видами діяльності є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво харчових продуктів, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля з лотків на ринках, діяльність ресторанів.

У період з 28.09.2012 по 04.10.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «ЮЛІЯ+А» з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства під час взаємовідносин з ТОВ «Діннаріс» за період з 01.07.2009 року по 30.11.2009 року та ТОВ «ТРІ - Трейд» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, результати якої оформлено актом перевірки від 11.10.2012р. № 94/22-10/13620448 (а.с.13-40).

За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок і додану вартість» від 03.04.1197 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.п.7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок і додану вартість» від 03.04.1997 року№168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі ПДВ 96291,00 грн., в т.ч. по періодам: липень 2009 р. у сумі 20007,00 грн., серпень 2009 р. у сумі 8500,00 грн., вересень 2009 р. у сумі 8500,00 грн., жовтень 2009 р. у сумі 22575,00 грн., листопад 2009р. у сумі 8167,00 грн., лютий 2011 р. у сумі 28542,00 грн.

На підставі таких висновків зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.10.2012 року №0000882210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 77595,50 грн. (в тому числі: 67784 грн. - за основним платежем, 9811,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.11).

Висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Діннаріс» та ТОВ «Трі-Трейд».

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Діннаріс» судом встановлено наступне.

По взаємовідносинах позивача з вказаним контрагентом позивачеві збільшено грошові зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 39242 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9810,5 грн. (в межах граничного строку визначення грошових зобов'язань, передбаченого ст. 102 Податкового кодексу України - 1095 днів) (а.с.12). Судом досліджуються лише ті господарські операції, по яких позивачу збільшено зобов'язання оскаржуваним в даній справі податковим повідомленням-рішенням.

Між позивачем та ТОВ «Діннаріс» укладено господарські договори:

- про надання послуг по розробці макета - кліше від 01.09.2009 року, вартість послуг складає 14500 грн., в тому числі ПДВ - 2416,67 грн. (а.с.41-42). Відповідно до умов вказаного договору, Замовник (ПП "Юлія+А") доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки надати Замовнику послуги по розробці макета - кліше для експортного договору з Німеччиною на реалізацію кукурудзяної палички, попередньо узгодити та затвердити макет з представниками німецької сторони. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, останній діє до моменту завершення робіт (підписання акта виконаних робіт). На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: податкова накладна від 07.09.09 № 12 (сума ПДВ - 2416,67 грн.), рахунок фактура від 07.09.2009 року № СФ-0000003, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 07.09.2009 року № ОУ-0000002, банківська виписка від 12.10.2009 року № 234 (а.с.43-46);

- договір про надання послуг юридичного супроводу при укладенні договору ЗЕД з Німеччиною від 25.08.2009 року. За умовами сказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги по юридичному супроводу при укладанні зовнішньоекономічного договору з Німеччиною до його підписання, забезпечити замовника перекладачем, скласти кінцевий варіант договору. Вартість послуг по вказаному договору складає 36500 грн., у тому числі ПДВ - 6083 грн. 33 коп. Відповідно до п. 2.5 договору, завершенням вказаного договору є підписання двостороннього акта про виконання сторонами своїх обов'язків по договору (а.с.47-48). На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: податкова накладна від 02.09.2009 № 11 (на суму ПДВ - 6083,33 грн.), рахунок-фактура № СФ-0000002 від 02.09.2009 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 02.09.2009 року, банківська виписка від 13.10.2009 № 238 (а.с.49-52);

договір купівлі - продажу від 09.10.2009 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Діннаріс») зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити автомат упаковочний марки УАФУ - ВАЙЗ модернізований. Постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а також документи, що стосуються товару (а.с.53-54). На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: податкова накладна від 20.10.2009 № 13 на суму ПДВ 22575,00 грн. (а.с.58), рахунок-фактура від 12.10.2009 року №СФ-0000004, видаткова накладна № РН-0000001 від 20.10.2009 року (а.с.61, 62);

договір купівлі-продажу цукру-піску від 10.11.2009 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Діннаріс») зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити цукор - пісок. Постачальник зобов'язується передати покупцю товар та документи, що стосуються товару (а.с.64-65). На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: видаткова накладна № РН-0000202 від 11.11.2009, рахунок - фактура № СФ-000005 від 10.11.2009, податкова накладна від 11.11.2009 № 202 (на суму ПДВ 8166,67 грн.), банківська виписка (а.с. 66-68, 195).

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, що видається платником податку на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання в господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

На підтвердження отриманих послуг та товарів позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні, виписані ТОВ "Діннаріс", рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, банківські виписки. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що інші документи на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Діннаріс» у позивача відсутні.

Суд зазначає, що в наданих до матеріалів справи актах здачі прийняття-робіт (наданих послуг) міститься посилання на надання послуг по розробці макета-кліше та послуг по юридичному супроводу укладення зовнішньоекономічного договору. За змістом відповідних договорів (а.с. 41-42, 47-48) виконавець зобов'язувався розробити макет-кліше для експортного договору на реалізацію кукурудзяної палички, попередньо узгодити та затвердити макет з представниками німецької сторони, надати послуги по юридичному супроводу при укладенні договору ЗЕД з Німеччиною аж до його підписання, забезпечити замовника перекладачем, скласти кінцевий варіант договору. При цьому позивачем до матеріалів справи не надано доказів попереднього узгодження та затвердження макету-кліше з представниками німецької сторони, не надано копії експортного договору на реалізацію кукурудзяної палички (для якого розроблявся макет-кліше), не надано копії зовнішньоекономічного договору з Німеччиною (послуги по юридичному супроводу при укладанні якого позивач отримував від ТОВ «Діннаріс»), не надано доказів забезпечення позивача перекладачем. Крім того, представник позивача в судовому засіданні не зміг повідомити, чи дійсно макет-кліше був розроблений та зовнішньоекономічний договір з Німеччиною був укладений, не зміг назвати виконавців послуг, позивачем не обґрунтовано необхідність отримання названих послуг та використання їх у господарській діяльності позивача.

Крім того позивачем до суду не надано доказів щодо перевезення від ТОВ «Діннаріс» до позивача та отримання, оприбуткування та використання у господарській діяльності позивачем апарату упаковочного марки УАФУ-ВАЙЗ та цукру-піску. Так, при здійсненні господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Діннаріс» для позивача мають бути складні первинні та зведені документи бухгалтерського обліку, в яких відображені операції по транспортуванню:

у випадку, якщо перевезення товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) здійснювалося транспортом ТОВ «Діннаріс» чи транспортом позивача (ПП «Юлія +А»), то вони повинні мати: відповідні транспортні засоби; документи оперативного обліку виїзду ТМЦ з території ТОВ «Діннаріс» та в'їзду на територію ПП «Юлія +А» (реєстри, книги, журнали); первинні документи бухгалтерського обліку; товарно-транспортні накладні чи інші документи, в яких відображені дані в якій кількості та в який час транспортувалися ТМЦ; шляхові листи (в яких відображено час транспортування, марка автомобіля, ПІБ водія, кілометраж, витрати палива, відмітки про проведення передрейсового медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу); зведені документи бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості, в яких відображено рух товарів, палива, відомості нарахування амортизації транспортних засобів); додаткові документи (санітарні та якісні - сертифікати, посвідчення, довідки, паспорти тощо);

у випадку, якщо перевезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалася підприємствами-вантажоперевізниками, то у позивача чи його контрагента (залежно від того, хто винаймав вантажоперевізника) мають бути: договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявки на перевезення ТМЦ, товарно-транспортні накладні, відривні талони шляхових листів, акти виконаних робіт.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували перевезення ТМЦ, отримання ТМЦ від ТОВ «Діннаріс», зберігання таких ТМЦ, використання позивачем отриманих товарів у своїй господарській діяльності; не надано до матеріалів справи накладних, оборотно-сальдових відомостей, бухгалтерських документів, в яких відображено рух товарів; не надано документів, в яких відображено оприбуткування на складі, рух та списання товарів. Представник позивача в судовому засіданні вказав, що у позивача немає інших документів по господарських операціях позивача з ТОВ «Діннаріс» ніж ті, що надано до матеріалів справи.

Згідно зі ст.4 Закону N996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, господарська операція, яка не відбулася, не може бути об'єктом оподаткування.

Враховуючи відсутність будь-яких документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне здійснення позивачем з вищевказаним контрагентом операцій з придбання послуг та ТМЦ та використання придбаних послуг та товарів у своїй господарській діяльності, суд прийшов до висновку про відсутність змін у структурі активів і зобов'язань та власному капіталі позивача, тобто відсутність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування.

Суд звертає увагу, що наявність у позивача лише копій договорів, податкових накладних та актів здачі-приймання матеріальних цінностей, актів здачі-прийняття послуг не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та неправомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за названими вище договорами.

Крім того, Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області було надано інформацію щодо порушення вимог чинного податкового законодавства України з боку ТОВ "Діннаріс", а саме: "В ході реалізації заходів по виявленню, попередженню, та припиненню фактів протиправної діяльності в економічній сфері Управлінням отримано інформацію щодо порушення вимог чинного податкового законодавства України з боку ТОВ "Діннаріс" (код ЄДРПОУ 36447564, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.33) під час здійснення фінансово - господарської діяльності. Зазначена комерційна структура використовувалась в якості "конвертаційного центру" для незаконного переведення бюджетних коштів в готівку. 20.10.11 р. слідчим відділом Управління порушено кримінальну справу за №679 стосовно директора зазначеного ТОВ за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.205 та ч.2 ст. 366 КК України. 19.12.2011 року постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя вказану особу визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 та ч.2 ст. 366 КК України" (а.с.116).

Поряд з обумовленим, працівниками податкового органу під час проведення перевірки встановлено, що на підприємстві ТОВ "Діннаріс" працювала лише одна особа, а саме керівник підприємства ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який в наданих поясненнях зазначив, що договорів з контрагентами не заключав та йому не відомо де знаходяться статутні документи, печатка підприємства та документи фінансово - господарської діяльності ТОВ "Діннаріс" (а.с.105-108).

Щодо покликань позивача на недоліки в оформленні акту перевірки (покликання в акті перевірки на Цивільний кодекс України, встановлення нікчемності правочину), то суд зазначає, що такі обставини не спростовують наявність встановлених в ході перевірки порушень позивачем податкового законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000882210 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49052,5 грн. (в тому числі за основним платежем: 39242 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями: 9810,5 грн.) по господарських операціях позивача з ТОВ «Діннаріс» є правомірним, підстави для його скасування у цій частині відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000882210 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28543,00 грн. (по господарських операцій позивача з ТОВ «Трі-Трейд»), суд зазначає таке.

Підстави для проведення документальних позапланових перевірок визначені п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України). Зокрема, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Судом встановлено, що 03.01.2012 року слідчим СВ ПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя майором міліції Близнюком Р.Е. винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки Приватного підприємства «Юлія +А» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Трі-Трейд» за період з 01.07.2010 по 31.07.2011 (а.с.163-164).

27.09.2012 року відповідачем видано наказ № 615 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" (а.с.159). Як вбачається зі змісту вказаного наказу, документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Юлія+А» призначена відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Крім того, зі змісту акту перевірки (стор. 19 акту, а.с.31) вбачається, що перевірка позивача з питань правильності формування податкового кредиту з ПДВ під час взаємовідносин з ТОВ «Трі-Трейд» проведена на підставі постанови слідчого про призначення перевірки.

За результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2012 № 0000882210 позивачу збільшено грошові зобов'язання по господарських операціях з ТОВ «Трі-Трейд» на загальну суму 28543,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 28542,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.) (а.с. 11, 12).

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, п. 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Вказаною нормою права визначено, по-перше, те що за наслідками таких перевірок податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; по-друге, особливий статус матеріалів таких перевірок, до яких беззаперечно відноситься і Акт, яким оформлено результати перевірки призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону.

Зазначена норма Податкового кодексу України не конкретизує коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, а відтак і не конкретизує коло осіб, відносно яких не може бути прийнято податкове повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. В даному випадку, при застосуванні вказаної норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків.

В даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування, та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки.

Також, як зазначено вище, п.86.9 ст.89 ПК України, визначає особливий статус матеріалів перевірки. Матеріали перевірки, у тому числі Акт перевірки, є доказами у кримінальній справі, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд зазначає, що у разі коли норма Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ПК України, п.п. 4.1.4. ПК України).

В даному випадку (в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Трі-Тейд») перевірка проводилась на підставі постанови слідчого про проведення перевірки конкретного платника податків - позивача. Акт перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної у межах досудового слідства у кримінальній справі, не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення (в частині визначення позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Трі-Трейд»). Відтак, враховуючи що обставини перевірки відповідають умовам застосування п. 86.9 ПК України та податковим органом не надано доказів щодо постановлення в кримінальній справі обвинувального вироку чи прийняття рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами та набрання ними законної сили на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ДПІ не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення в частині визначення позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Трі-Трейд», а відтак податкове повідомлення-рішення в даній частині є протиправним та з цих підстав підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000882210 слід визнати протиправним та скасувати в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість в сумі 28543,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 28542,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.) (по господарських операціях позивача з ТОВ «Трі-Трейд»).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000882210 в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість в сумі 28543,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 28542,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог Приватному підприємству "Юлія+А" відмовити.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Юлія+А" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 285,43 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька