Постанова

від 07.10.2008 по справі 9/183-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/183-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

07.10.08 р.                                                                                          № 9/183-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Рудченка С.Г. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Гаврилюк  О.М

                                                  Мельника С. М.

при секретарі судового засідання: Гонтарі О. В.

за участю представників учасників судового провадження:

від позивача: Фастовець Г.І. –посвідчення №19 від 07.02.2007 року,

від відповідача: Пишна С. Ю. –представник за дов. № 1-7-1842 від 08.05.2008 року,

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на рішення господарського суду Київської області від 01.07.2008 року,

у справі № 9/183-08 (суддя –Євграфова Є. П.),

за позовомКиївської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Вишгород,

доБілоцерківської міської ради, м. Біла Церква,

за участю третьої особиколективне підприємство «Білоцерківський домобудівний комбінат», м. Біла Церква»,

про скасування рішень та зобов'язання укласти договір,

в с т а н о в и в:

Київська обласна організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі по тексту –Київська обласна організація ВСА, позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської міської ради (далі по тексту –Білоцерківська міськрада, відповідач) за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору – колективного підприємства «Білоцерківський домобудівний комбінат»(далі по тексту – КП «Білоцерківський домобудівний комбінат», третя особа) про:

–скасування рішення Білоцерківської міськради від 05.03.2007 року № 306 «Про затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які визначаються на конкурсних засадах»в частині включення до переліку земельної ділянки під громадсько-житлову забудову по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква;

–скасування результатів конкурсу, проведеного 27.12.2007 року, відповідно до якого право оренди спірної земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а, в м. Біла Церква визначено за колективним підприємством «Білоцерківський домобудівний комбінат»;

–визнання за Київською обласною організацією ВСА права користування земельною ділянкою площею 0,7649 га по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква для експлуатації споруди автомобільної стоянки та поновлення договору оренди від 05.12.2001 року на тимчасове користування землею, укладеного між Білоцерківською міськрадою та Київською обласною організацією ВСА.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 9/183-08 від 01.07.2008 року (далі по тексту –Рішення) у задоволенні позовних вимог Київській обласній організації ВСА відмовлено повністю.

При винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що:

–позовні вимоги про визнання за Київською обласною організацією ВСА права користування земельною ділянкою площею 0,7649 га по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква для експлуатації споруди автомобільної стоянки та поновлення договору оренди від 05.12.2001 року та є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутнє рішення Білоцерківської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.12.2001 року, а також з 01.01.2007 року встановлені конкурсні засади набуття права оренди земельної ділянки на території м. Біла Церква;

–щодо позовних вимог про скасування Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 05.03.2007р. №306 «Про затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які визначаються на конкурентних засадах»в частині включення до переліку земельної ділянки під громадсько-житлову забудову по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква, то позивачем обрано неправильних спосіб захисту з огляду на положення ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, згідно яких захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

– вимоги щодо скасування результатів конкурсу, проведеного 21.12.2007 року, відповідно до якого право оренди спірної земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква визначено за Колективним підприємством «Білоцерківський домобудівельний комбінат»є безпідставними, оскільки з позовної заяви не вбачається, а в ході розгляду справи позивачем не визначено на захист якого права заявлено таку вимогу та обставин, які б свідчили про порушення такого права при проведені конкурсу

Не погоджуючись з Рішенням, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року апеляційну скаргу Київської обласної організації ВСА прийнято до провадження.

Розгляд справи здійснюється після оголошення в судовому засіданні 19.08.2008 року ухвали про відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судових засіданнях 26.08.2008 року та 02.09.2008 року.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників учасників судового провадження, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом:

–29.12.1985 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів прийнято Рішення № 486 «Про передачу на баланс відкритої автостоянки автомашин по вулиці Дружби в м. Біла Церква»;

–відповідно до пункту 1 вказаного рішення передано земельну ділянку площею 0,8 га з відкритою автостоянкою на 277 машиномісць фактичною вартістю 82400 крб. по вулиці Дружби, 11-а на баланс Київської обласної Ради добровільного товариства «Автомотолюбитель»(на час вирішення спору –Київська обласна організація ВСА - позивач);

–пунктом 2 вказаного рішення Київську обласну раду добровільного товариства «Автомотолюбитель»зобов'язано провести компенсацію балансової вартості автостоянки шляхом перерахування коштів Білоцерківському міськкомунгоспу;

–відповідно до Акту від 14.02.1986 року приймання земельної ділянки площею 0,8 га з відкритою автомобільною стоянкою на 277 машиномісць по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква автостоянку прийнято на баланс Київської обласної ради добровільного товариства «Автомотолюбитель»;

–09.11.2001 року Білоцерківською міськрадою прийнято рішення № 363 «Про попереднє погодження місця розташування об'єкту та надання земельних ділянок в користування»;

–відповідно до п. 2.1. вказаного рішення, позивачу затверджено проект відведення під розміщення автостоянки земельну ділянку площею 0,7649 га по вул. Дружби, 11а за рахунок існуючої території;

–пунктом 6 рішення вказано, що названим у п. 2 рішення підприємствам, надати земельні ділянки в тимчасове користування строком на 5 (п'ять) років;

–відповідно до договору від 05.12.2001 року про право тимчасового користування землею, укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Київською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів, позивачеві була надана в тимчасове користування строком на п'ять років земельна ділянка площею 0,7649 га по вул. Дружби, 11-а у м. Біла Церква під розміщення автостоянки;

–відповідно до п. 1.2 договору оренди, термін дії договору складає 5 років;

–13.09.2006 року позивачем на адресу Білоцерківського міськради було надіслано заяву про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів на оренду земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а у м. Біла Церква, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 05.12.2001 року.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля,   управління  якою  здійснюють  територіальні   громади  через   органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого -самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено апеляційним господарським судом, на підставі рішення Білоцерківської міськради № 363 від 09.11.2001 року «Про попереднє погодження місця розташування об'єкту та надання земельних ділянок в користування»між позивачем та відповідачем було укладено договір від 05.12.2001 на право тимчасового користування на умовах оренди земельною ділянкою із земель міста площею 0,0388 га, у тому числі земельними ділянками площею 199 м та площею 189 м2.

Пунктом 1.2 договору сторони обумовили, що земельна ділянка надана у тимчасове довгострокове користування строком на 5 років для використання земельної ділянки під розміщення автостоянки. Виходячи з умов даного пункту строк дії даного договору необхідно обчислювати з 05.12.2001 року, тому термін дії договору закінчився 05.12.2006 року.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 764 цього Кодексу визначено якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до частини другої статті 759 та частини другої статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Стаття 33 вказаного закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення , строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно Положення «Про порядок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення та продажу права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення шляхом проведення земельних конкурсів в місті Біла Церква», затвердженого рішенням десятої сесії міської ради п'ятого скликання від 29.12.2006р. № 224, право оренди на земельні ділянки, що перебувають у власності територіальної громади м. Біла Церква, набувається на конкурсних засадах (аукціон, конкурс).

З матеріалів справи не вбачається прийняття Білоцерківською міською радою рішення про поновлення договору оренди від 05.12.2001 року земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а у м. Біла Церква.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання за позивачем права користування земельною ділянкою площею 0,7649 га по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква для експлуатації споруди автомобільної стоянки та поновлення договору оренди від 05.12.2001 року про право тимчасового користування землею.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування місцевим господарським судом ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки вони ґрунтуються на довільному трактуванні частини третьої статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а також не передбачає зміну відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про скасування Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 05.03.2007 року №306 «Про затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які визначаються на конкурентних засадах»в частині включення до переліку земельної ділянки під громадсько-житлову забудову по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що позивач, звертаючись з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування, вибрав невірний спосіб захисту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивачем ні в суді першої ні апеляційної інстанції не наведено обставини та не надано на їх підтвердження доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання недійсним Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 05.03.2007 року №306 «Про затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які визначаються на конкурентних засадах»в частині включення до переліку земельної ділянки під громадсько-житлову забудову по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами, оскільки в силу ст.12 ГПК України господарським судом підвідомчі справи  саме у спорах, що виникають між сторонами з тих або інших підстав, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Заявляючи позовні вимоги про скасування результатів конкурсу, проведеного 21.12.2007 року, відповідно до якого право оренди спірної земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква визначено за Колективним підприємством «Білоцерківський домобудівельний комбінат», позивачем не визначено, на захист якого права заявлено таку вимогу, та обставин, які б свідчили про порушення такого права при проведені конкурсу.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог в частині скасування результатів конкурсу, проведеного 21.12.2007 року, відповідно до якого право оренди спірної земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а в м. Біла Церква визначено за Колективним підприємством «Білоцерківський домобудівельний комбінат».

Позивач, як на підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 13.09.2006 року ним на адресу Білоцерківського міського голови було надіслано заяву про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів на оренду земельної ділянки по вул. Дружби, 11-а у м. Біла Церква, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 05.12.2001 року. Однак, на думку колегії суддів зазначена згода ще не є згодою на продовження орендних відносин, а є лише необхідною умовою для подальшого вирішення необхідності та можливості надання земельної ділянки в оренду, в тому числі на конкурсній основі.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи позивача про те, що господарським судом Київської області порушено ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 2 ст. 120 ЗК України, виходячи з наступного.

В силу вимог частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,   визначеному  законом.   Громадяни  для  задоволення  своїх  потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном

Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування,   підприємствами,  установами   й  організаціями незалежно від форм власності.

Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Згідно листа КП КОР «Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації»№ 1493 від 27.05.2008 року право власності за адресою м. Біла Церква, вул. Дружби, 11-а не зареєстровано.

Отже, набуття права оренди земельної ділянки за адресою м. Біла Церква, вул. Дружби, 11-а, можливо на загальних підставах(через аукціон), відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Київської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права і доводи, викладені в цьому рішенні, є законними і обґрунтованими, а тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

                                                  П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Київської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на рішення господарського суду Київської області від 01.07.2008 року у справі № 9/183-08 залишити без задоволення, а зазначене рішення –без змін.

2.          Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.

3.          Матеріали справи № 9/183-08 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      Рудченко С.Г.

Судді:

                                                                                                    Гаврилюк  О.М

                                                                                                    Мельник С. М.

Дата відправки  14.10.08