Постанова

від 13.02.2013 по справі 5010/1498/2012-14/102

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа № 5010/1498/2012-14/102

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

від відповідача: Петришин С.Р.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Городенківського районного споживчого товариства, м. Городенка, без номера від 04.01.2013р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2012р.

у справі № 5010/1498/2012-14/102, суддя Булка В.І.,

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Городенка

до Городенківського районного споживчого товариства, м. Городенка

про спонукання до укладення договору в редакції, запропонованій позивачем,

В С Т А Н О В И В:

Представникам сторін, які прибули в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Заяв про відвід складу суду не поступало, клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 року у справі № 5010/1498/2012-14/102 позов ФОП ОСОБА_2 задоволено. Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень ІІ та ІІІ поверху торгового комплексу "Прикарпаття", що знаходиться по АДРЕСА_1, в редакції, запропонованій позивачем. Позивачу за рахунок відповідача відшкодовано понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Городенківське районне споживче товариство звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 року у справі № 5010/1498/2012-14/102 скасувати, провадження у справі припинити з підстав неправомірності та необґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 28.01.2013р. матеріали справи № 5010/1498/2012-14/102 розподілено для розгляду судді-доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 29.01.2013р. в склад колегії для розгляду справи № 5010/1498/2012-14/102 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою суду від 30.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.02.2013р.

На виконання вимог ухвали суду від 30.01.2013р. позивач подала відзив на апеляційну скаргу, яким просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні представники обох сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

1 липня 2002р. між Городенківським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди приміщення ІІ поверху ресторану "Прикарпаття", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами даного договору сторони домовилися, що ФОП ОСОБА_2 проводить капітальний ремонт приміщення ІІ поверху ресторану "Прикарпаття" та бере його в оренду терміном на 15 років з 01.07.2002р. по 01.07.2017р.

У випадку продажу орендодавцем ІІ поверху вказаного приміщення, орендар має першочергове право на його придбання (п.2.4. Договору оренди).

Крім того, 15.08.2003р. між Городенківським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено ще один договір оренди приміщення колишньої контори громадського харчування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони домовились, що ФОП ОСОБА_2 бере в оренду вказане приміщення терміном на 15 років з 15.08.2003р. по 15.08.2018р. та проводить там капітальний ремонт.

За умовами даного договору, у випадку продажу орендодавцем ІІІ поверху вказаного приміщення, орендар має першочергове право на його придбання (п. 2.5. Договору оренди).

Вказані приміщення по обох договорах передані позивачу на підставі актів приймання-передачі, які підписані обома сторонами.

В ході розгляду справи з'ясовано, що спірні приміщення ІІ та ІІІ поверхів загальною площею 809,8 м 2 , є частиною нежитлового приміщення торгового комплексу "Прикарпаття", що належить Городенківському районному споживчому товариству та знаходиться в центральній частині м. Городенка Івано-Франківської області за адресою: АДРЕСА_1.

10 липня 2012р. позивач звернулась до Городенківського районного споживчого товариства з заявою про намір викупити орендовані нею приміщення ІІ та ІІІ поверху.

Споживче товариство, в свою чергу, надало лист-відповідь (№90 від 23.07.2012р.) в якому погодилось на продаж приміщень, однак зазначило, що продаж приміщень буде проводитись виключно через аукціон.

На адресу ФОП ОСОБА_2 надійшло повідомлення про проведення аукціону з продажу вищезазначеного майна (№136 від 13.11.2012р.), датою проведення аукціону зазначено - 20.12.2012р.

Не погодившись з таким способом реалізації майна як виставлення його на аукціон, ФОП ОСОБА_2 звернулась з позовом у даній справі.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що відповідно до ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. Рішенням Конституційного Суду України N 31-рп/2009 від 10.12.2009 яким дано офіційне тлумачення положень частини другої статті 777 Цивільного кодексу України, вказується, що Конституційний Суд України вважає, що положення частини другої статті 777 Кодексу щодо переважного права наймача на придбання майна у разі його продажу не порушує майнових прав власників. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що Положення «Про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України», затверджене постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання 03.04.2003р., не містить обов'язкової вказівки про те, що спірні приміщення повинні бути продані тільки шляхом проведення аукціону, тому дані приміщення можуть бути продані в інший альтернативний спосіб, тобто без проведення аукціону.

Судова колегія, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами статті 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Тобто, цією нормою встановлено право орендаря на викуп об'єкта оренди, якщо таке передбачено умовами договору, що має місце в даному випадку.

В той час, відповідно до частини 2 статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

При цьому, переважне право на викуп предмета договору найму перед іншими покупцями наймач має лише за рівних інших умов договору купівлі - продажу, тобто вказана норма не передбачає безумовного права наймача на привілейоване придбання орендованого майна.

Такої ж правової позиції дотримується і ВГС України.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд покликався, зокрема, на Рішення Конституційного Суду України N 31-рп/2009 від 10.12.2009, яким дано офіційне тлумачення положень частини другої статті 777 Цивільного кодексу України.

Так, згідно вказаного Рішення, положення частини другої статті 777 Кодексу щодо переважного права наймача на придбання майна у разі його продажу не порушує майнових прав власників. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Тобто, частиною 1 Рішення Конституційного Суду України N 31-рп/2009 вирішено, що положення статей 177, 760, частини другої статті 777 Цивільного кодексу України в аспекті конституційного звернення треба розуміти так: наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму військового майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Водночас, місцевим господарським судом, при застосуванні до даних правовідносин Рішення Конституційного Суду України N 31-рп/2009 від 10.12.2009, не враховано, що вказане Рішення стосується продажу державного, зокрема, військового майна (офіційне тлумачення положень статей 177, 760, частини другої статті 777 Цивільного кодексу України (справа про переважне право наймача на придбання військового майна ).

Відповідно ж до п. 2 Статуту Городенківського районного споживчого товариства відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю споживчого товариства регулюються Законами України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію», іншими законодавчими актами України і нормативно-правовими документами облспоживспілки та Центральної спілки споживчих товариств (Укоопспілки).

Діяльність споживчих товариств регулюється Положенням «Про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України», затвердженого постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання 03.04.2003р.

Відповідно до п.1.2. вказаного Положення, таке є нормативним актом Укоопспілки, обов'язковим для виконання споживчими товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об'єднаннями), іншими суб'єктами господарювання системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

Відповідно до п. 1.4. Положення володіння, користування і розпорядження основними засобами здійснюють вищі органи управління споживчих товариств і споживспілок або уповноважені ними органи згідно з законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та статутами споживчих товариств і споживспілок.

Відповідно до п.5.1. Положення (Порядок продажу громадського майна (основних засобів), Положення даного розділу розповсюджується на продаж основних засобів (крім неподільного громадського майна), об'єктів незавершеного будівництва, підприємства (цілісного (єдиного) майнового комплексу), корпоративного права та/або частини корпоративного права споживчого товариства, споживспілки в статутному фонді (капіталі) підприємства (далі - майно).

Так, пунктом 5.5. Положення визначено, що майно продається з аукціону будь-яким юридичним чи фізичним особам.

З аукціону продається майно: будівлі (крім об'єктів нерухомості і квартир житлового фонду), споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, силові машини та устаткування, обладнання процесу виробництва та їх частини, лабораторне обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади, цистерни та резервуари, транспортні засоби, об'єкти незавершеного будівництва, підприємства (цілісного (єдиного) майнового комплексу), корпоративного права та/або частина корпоративного права споживчого товариства, споживспілки на частку в статутному фонді (капіталі) підприємства (п. 5.6.Положення).

Інше майно за рішенням власника продається з аукціону або без проведення аукціону.

Таким чином, Положенням «Про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України» визначено, що продаж об'єктів нерухомості здійснюється шляхом проведення аукціону.

Відтак, висновки місцевого господарського суду про те, що Положення не містить обов'язкової вказівки про продаж нерухомості шляхом проведення аукціону, є безпідставними.

Крім того, в оспорюваному судовому акті місцевим господарським судом зазначено, що прийняття правлінням райспоживтовариства постанови про зняття з аукціону частини приміщення торгового комплексу «Прикарпаття» не свідчить про відсутність спору, оскільки ФОП ОСОБА_2 вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу орендованої частини приміщень торгового комплексу «Прикарпаття».

Безумовним є той факт, що кожна особа наділена конституційним правом на захист охоронюваних законом інтересів.

Водночас, захисту підлягають тільки порушені права.

Як свідчать матеріали справи, 05.12.2012р. правлінням Городенківського районного споживчого товариства (в зв'язку з відсутністю потреби в продажу та в зв'язку з розширенням діяльності райспоживтовариства в майбутньому) прийнято постанову №46 «Про зняття з аукціону частини приміщення торгового комплексу «Прикарпаття».

Відтак, на момент вирішення спору по суті, права позивача жодним чином не були порушені, оскільки власником майна було прийнято рішення про зняття з аукціону частини приміщення торгового комплексу «Прикарпаття».

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому рішення Господарського суду Івано-Франківської області слід скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати у справі покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 року у справі № 5010/1498/2012-14/102 скасувати та прийняти нове судове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати у справі покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Городенківського районного споживчого товариства, вул. Шевченка,74, м. Городенка, Городенківський р-н., Івано-Франківська обл. (код ЄДРПОУ 01752529 ) 573 грн. 50 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 20 лютого 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.