Постанова

від 22.05.2013 по справі 5010/1498/2012-14/102

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Справа № 5010/1498/2012-14/102

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Угрин Раїси Семенівни на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. у справі№ 5010/1498/2012-14/102 господарського суду Івано-Франківської області за позовомФізичної особи-підприємця Угрин Раїси Семенівни доГороденківського районного споживчого товариства про спонукання до укладення договору в редакції, запропонованій позивачем

За участю представників: позивача:Чежегов Є.М.; відповідача:Іванців М.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 р. (суддя Булка В.І.) у справі № 5010/1498/2012-14/102 позов ФОП Угрин Раїси Семенівни задоволено. Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень ІІ та ІІІ поверху торгового комплексу "Прикарпаття", що знаходиться по вул. Шевченка, 88 в м. Городенка, Івано-Франківської області, в редакції, запропонованій позивачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. (судді: Марко Р.І., Бойко С.М., Бонк Т.Б.) вказане рішення скасовано та у задоволені позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2002 р. між Городенківським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем Угрин Р.С. було укладено договір оренди приміщення ІІ поверху ресторану "Прикарпаття", що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Городенка, вул. Шевченка, 88 (раніше №76).

За умовами даного договору сторони домовилися, що ФОП Угрин Р.С. проводить капітальний ремонт приміщення ІІ поверху ресторану "Прикарпаття" та бере його в оренду терміном на 15 років з 01.07.2002 р. по 01.07.2017 р.

У випадку продажу орендодавцем ІІ поверху вказаного приміщення, орендар має першочергове право на його придбання.

Крім того, 15.08.2003 р. між Городенківським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем Угрин Р.С. було укладено ще один договір оренди приміщення колишньої контори громадського харчування, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Городенка, вул. Шевченка, 88.

Сторони домовились, що ФОП Угрин Р.С. бере в оренду вказане приміщення терміном на 15 років з 15.08.2003 р. по 15.08.2018 р. та проводить там капітальний ремонт.

За умовами даного договору, у випадку продажу орендодавцем ІІІ поверху вказаного приміщення, орендар має першочергове право на його придбання.

Вказані приміщення по обох договорах передані позивачу на підставі актів приймання-передачі, які підписані обома сторонами.

В ході розгляду справи з'ясовано, що спірні приміщення ІІ та ІІІ поверхів загальною площею 809,8 м 2 , є частиною нежитлового приміщення торгового комплексу "Прикарпаття", що належить Городенківському районному споживчому товариству та знаходиться в центральній частині м. Городенка Івано-Франківської області за адресою: вул. Шевченка, буд 88 (раніше №76).

10 липня 2012 р. позивач звернулась до Городенківського районного споживчого товариства з заявою про намір викупити орендовані нею приміщення ІІ та ІІІ поверху.

Споживче товариство, в свою чергу, надало лист-відповідь в якому погодилось на продаж приміщень, однак зазначило, що продаж приміщень буде проводитись виключно через аукціон.

Не погодившись з таким способом реалізації майна як виставлення його на аукціон, ФОП Угрин Р.С. звернулась з позовом у даній справі.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що відповідно до ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Положенням "Про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України" визначено, що продаж об'єктів нерухомості здійснюється шляхом проведення аукціону.

Але, Вищий господарський суд України вважає такі висновки суддів є передчасним, з огляду на наступне.

Ч. 2 ст. 777 ЦК України зазначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажі речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. Зазначена норма міститься у "Загальних положеннях про найм (оренду)" глави 58 Кодексу. Її положення поширюються на всі види орендованого майна. У законі можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Крім того, Кодексом та іншим законом можуть встановлюватися особливості найму окремих видів майна.

Отже, судами не дано правової оцінки обставинам того, що вищевказаними нормами не передбачено заборони щодо переважного права орендаря на придбання нерухомого майна споживчого товариства.

Крім того, судами не дано оцінки постанові Городенківського райспоживтовариства про відміну продажу частини торгового приміщення "Прикарпаття" яка прийнята головою правління Городенківського райспоживтовариства. Судом не звернуто уваги, чи відноситься прийняття такого питання до повноважень голови правління.

Отже, попередніми інстанціями в порушення приписів ст. 43 ГПК України не було досліджено вищевказаних обставин.

Дослідження вказаних питань має важливе значення для правильного вирішення спору між сторонами у даній справі, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення, оскільки впливає на підстави визнання недійсності договорів.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Івано-Франківської області та постанова Львівського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Угрин Раїси Семенівни задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 р. у справі № 5010/1498/2012-14/102 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко Судді:Т.Л. Барицька О.А. Кролевець