03/9
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" січня 2009 р. Справа № 03/9
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,
з секретарем Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача: Магомаєв М.Р., за довіреністю;
від відповідача: Федько Н.А., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до приватного підприємства "Вторма", м. Умань
про стягнення 31 320 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача 31 320 грн. штрафних санкцій з тих мотивів, що маса вантажу, вказана відповідачем в накладній № 41634245 (вагон 67680967) не відповідає масі вантажу, визначеній на станції призначення –Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що вантаж на станції відправлення зважувався в присутності представників залізниці.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Ч.1, ч.2 ст. 3 Закону України „ Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 р. №273\96-ВР (далі - Закон) передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з ч.5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457 (далі - Статут), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Ст. 5 Статуту передбачено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів ( далі - Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2008 р. по залізничній накладній № 41634245 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) „Дніпроспецсталь" в залізничному вагоні № 67680967 (напіввагон) надійшов вантаж - брухт чорних металів вид 510, відправлений зі станції Умань Одеської залізниці. Відправник - приватне підприємство –«Вторма».
Згідно із ст. 52 Статуту залізниць України та на підставі договору, 02.06.2008 на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці (далі –станція призначення) була проведена видача вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагоні № 67680967.
Перевіркою встановлено, що маса вантажу, вказана відповідачем в залізничній накладній у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником», не відповідає масі вантажу на станції призначення, а саме: номер накладної – 41634245; номер вагону –67680967; маса нетто по накладній –54800 кг; маса нетто при перевірці –54100; різниця –700 кг.
Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Ст. 23 Статуту та „Правилами перевезень вантажів", затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., а саме „Правила оформлення перевізних документів", передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну ( комплект перевізних документів).
Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи (надалі - перевізний документ) заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.
Згідно з п.2.1. та п.2.2. розділу 2 „Правил оформлення перевізних документів" , графи „Маса вантажу в кг. визначена відправником" та „Спосіб визначення маси" заповнюються відправником.
Відповідно до ст. 37 Статуту та п.5 „Правил приймання вантажів до перевезення", маса вантажу визначається відправником.
П.2.3. „Правил оформлення перевізних документів" визначено, що у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
П.28 „Правил приймання вантажів до перевезення" передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу ( платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування ( у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з ст. 52, ст. 129 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення , засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
02.06.2008 позивачем складено комерційний акт № БН 755685\400, з розділу Д якого вбачається, що згідно ст.52 Статуту на підставі договору здійснена комісійна видача вантажу одержувачу з перевантаженням вагону прийомоздатчиком Дементьєвою Г.Н., старшим прийомоздатчиком заводу Нікітченко В.І. на правильних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 851 перевірених 17.03.2008. По документу вказана вага брутто 78 900 кг, тара 24 100 кг, нетто –54 800 кг. Фактично виявилась вага брутто 78 200 кг, тара з брусом 24 100 кг, нетто 54 100 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 700 кг. В технічному відношенні вагон непошкоджений, двері та люки закриті. В комерційному відношенні погрузка в вагоні на рівні бортів насипом. Маркування не порушене. Вагон повністю завантажений, вантаж, якого бракує, не міг в ньому вміститись. При повторній перевірці вагона комісією в присутності замісника ДС Таранової Т.М. результата не змінився. Направлена телеграма.
Згідно з ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Ст. 118 Статуту передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно накладної № 41634245 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення, по зазначеним вагонам, складає 6 264 грн..
Розмір нарахованого позивачем штрафу складає 31 320 грн. (6 264 грн. * 5).
27.10.2008 позивач направив відповідачу претензію (вимогу) № 13-01/67 з пропозицією перерахувати штраф в розмірі 31 320 грн. Позивач наполягає, що відповіді на претензію він не отримав.
Як вбачається з відзиву на позов, відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію, в якій вказав, що претензія задоволенню не підлягає з тих мотивів, що зважування вантажу здійснювалось на вагах Одеської залізниці на станції Умань та при безпосередній участі службових осіб станції, що підтверджується довідкою № 62 від 07.11.2008, виданою Шевченківською дирекцією залізничних перевезень Одеської залізниці станції Умань.
Подану відповідачем довідку 3 62 від 07.11.2008 суд оцінює критично і приходить до висновку, що вона не є належним доказом, який можна покласти в основу судового рішення.
Доказів вручення відповіді на претензію відповідачем не надано.
Борг відповідача перед позивачем по сплаті штрафних санкцій складає 31 320 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 31 320 грн. штрафних санкцій з тих мотивів, що маса вантажу, вказана відповідачем в накладній № 41634245 (вагон 67680967) не відповідає масі вантажу, визначеній на станції призначення –Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.
Оскільки заявлені вимоги підлягають до задоволення повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 313 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Вторма", вул. Старицького,6, м. Умань, Черкаська область, код 24358611:
- 31 320 грн. на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркаса,108, м. Дніпропетровськ, код 01073828 (одержувач коштів –Запорізька дирекція залізничних перевезень ДП "Придніпровська залізниця", р/р 26007000215001 в ДФ АБ «Експрес Банк», МФО 306964).
- 313 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркаса,108, м. Дніпропетровськ, код 01073828 (одержувач коштів –Запорізька дирекція залізничних перевезень ДП "Придніпровська залізниця", р/р 26007000215001 в ДФ АБ «Експрес Банк», МФО 306964).
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.
СУДДЯ В.В.Єфіменко
Рішення оформлено і підписано 02 лютого 2009 р.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2944892 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Єфіменко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні