Рішення

від 03.02.2009 по справі 28/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/116

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.02.09 р.                                                                                                       Справа № 28/116                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом:    Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”,

                         ЄДРПОУ  25098885, м. Донецьк

до відповідача: Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд”,  ЄДРПОУ 03365535, м.Костянтинівка

про стягнення 263971грн.71коп.

Представники:

від позивача: Мозгова І.В. на підставі довіреності № 1 від 06.08.2008 р.

від відповідача: Мельник В.О. на підставі довіреності № 1-юр від 03.02.2009 р.  

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд”,  м.Костянтинівка, Донецької області  про стягнення 263971грн.71коп., у тому числі: суму основного боргу в розмірі 205984грн.01коп., 3% річних в сумі 4113грн.07коп., інфляційні витрати в сумі 20924грн.50коп. та пеню в розмірі 32950грн.13коп.

В обґрунтування своїх позовних  вимог позивач посилається на: договір поставки №ДК-03/08 від 15.01.2008р., специфікації до договору  поставки №ДК-03/08 від 15.01.2008р., видаткову накладну №6 від 28.01.2008р., акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 28.01.2008р., рахунок №7 від 28.01.2008р., видаткову накладну №8 від 31.01.2008р., акт №2 приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2008р., рахунок №9 від 31.01.2008р., видаткову накладну №15 від 05.02.2008р., акт №3 приймання-передачі наданих послуг від 05.02.2008р., рахунок №16 від 05.02.2008р., видаткову накладну №27 від 20.02.2008р.,  акт приймання-передачі наданих послуг №4 від 20.02.2008р., рахунок №32 від 20.02.2008р., видаткову накладну №38 від 25.02.2008р.,  акт №5 приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2008р., рахунок №43 від 25.02.2008р., видаткову накладну №46 від 05.03.2008р.,  акт №6 приймання-передачі наданих послуг від  05.03.2008р.,  рахунок №55 від 05.03.2008р.,  видаткову накладну №74 від 14.03.2008р.,  акт №7 приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2008р.,  рахунок №82 від 14.03.2008р.,  видаткову накладну №82 від  31.03.2008р., акт №8 приймання-передачі послуг від 31.03.2008р., рахунок №94 від 31.03.2008р.,  видаткову накладну №290 від 14.08.2008р.,  акт №9 приймання-передачі наданих послуг від 14.08.2008р., рахунок №392 від 14.08.2008р.,  банківські виписки,  лист 16.10.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.12.2008р. порушив провадження у справі № 28/116.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Від відповідача до суду 24.12.2008р. надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач зазначив, що копія позовної заяви до нього не надходила, тому із змістом позовних вимог не ознайомлений.

08.01.2009 року до суду надійшло пояснення позивача, згідно з яким останній вважає, що штрафні санкції, а саме пеня, за порушення відповідачем строку оплати за поставлену продукцію були нараховані за весь період прострочення правомірно, оскільки зобов'язання, що виникли внаслідок невиконання відповідачем даного договору, є грошовими. Також вважає, що ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлює порядок застосування штрафних санкцій за прострочення виконання не грошових зобов'язань. Крім того, позивач зазначив, що в позовній заяві в ціні позову  помилково зазначена  сума 355484 грн. 91 коп. замість 263971 грн. 71 коп.

29.01.2009 р. від позивача надійшли пояснення щодо розрахунку пені, інфляційних витрат, 3% річних.  

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”, м.Донецьк та відповідачем, Костянтинівським підприємством колективної власності „Спецбуд”,  м.Костянтинівка,  15.01.2008року був укладений договір поставки №ДК-03/08, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність відповідачу  щебінь гранітний фракції 5-20 та 20-40, ПЩС 0-10, а відповідач прийняти продукцію та оплатити її.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.1 договору ціна на продукцію встановлюється сторонами в специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору та згідно п.4.2 договору включає в себе вартість продукції, вартість навантаження, витрати на транспортування продукції.

Загальна вартість договору складає суму, яка дорівнює сумі вартості продукції поставленої відповідно до специфікацій протягом строку дії договору (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 10.2. строк дії договору до 31.12.2008 р.,  а в частині оплати до повного виконання.

Згідно зі специфікацією № 1 від 16.10.2007 р. до договору позивач зобов'язався поставити щебінь гранітний фракції 5-20 та 20-40, ПЩС 0-10 протягом 2008 р.   

П. 2.3. договору поставки №ДК-03/08 від 15.01.2008 р.передбачено, що у випадку необхідності поставки додаткових партій продукції, сторони укладають додаткові специфікації.  

Суду надані специфікація № 2 від 23.01.2008 р., № 3 від 11.08.2008 р. до    договору поставки №ДК-03/08 від 15.01.2008 р., відповідно  до яких  позивач зобов'язався поставити щебінь гранітний фракції 5-20 та 20-40, ПЩС 0-10.   

Відповідно до даного договору позивачем було здійснено поставку продукції та її перевезення на загальну суму  255934 грн.01 коп.

Факт поставки підтверджується:

видатковою накладною №6 від 28.01.2008р. на суму 5579грн.58коп.;

актом №1 приймання-передачі наданих послуг від 28.01.2008р. на суму 40146грн. 01коп.;

видатковою накладною №8 від 31.01.2008р. на суму 9891грн.38коп.;

актом №2 приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2008р. на суму 26673грн.90коп.;

видатковою накладною №15 від 05.02.2008р. на суму 19583грн.57коп.;

актом №3 приймання-передачі наданих послуг від 05.02.2008р. на суму 12503,98грн.;

видатковою накладною №27 від 20.02.2008р.на суму 10474грн.12коп.;

актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 20.02.2008р. на суму 8930грн.24коп.;

видатковою накладною №38 від 25.02.2008р. на суму 36416,89грн.;

актом №5 приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2008р. на суму 18646,44грн.;

видатковою накладною №46 від 05.03.2008р. на суму 32994грн.74коп.;

актом №6 приймання-передачі наданих послуг від  05.03.2008р. на суму 16894грн.21коп.;

видатковою накладною №74 від 14.03.2008р. на суму 17087грн.72коп.;

актом №7 приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2008р. на суму 8527грн.50коп.;

видатковою накладною №82 від  31.03.2008р. на суму 14543грн.52коп.;

актом №8 приймання-передачі послуг від 31.03.2008р. на суму 6976грн.16коп.;

видатковою накладною №290 від 14.08.2008р. на суму 42542грн.58коп.;

актом №9 приймання-передачі наданих послуг від 14.08.2008р. на суму 29027,54грн.

Пунктом 5.2 договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлену продукцію впродовж 25 банківських днів з моменту поставки.

Згідно п.5.1 договору оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем на підставі відповідних рахунків, виставлених постачальником.

Відповідно до умов договору, позивачем були виставлені рахунки:

№7 від 28.01.2008р. на суму 45725грн.59коп.;

№9 від 31.01.2008р. на суму 36565грн.28коп.;

№16 від 05.02.2008р. на суму 19583грн.57коп.;

№32 від 20.02.2008р. на суму 10474грн.12коп.;

№43 від 25.02.2008р. на суму 36416грн.89коп.;

№55 від 05.03.2008р. на суму 32994грн.74коп.;

№82 від 14.03.2008р. на суму 17087грн.72коп.;

№94 від 31.03.2008р. на суму 14543грн.52коп.;

№392 від 14.08.2008р. на суму 42542грн.58коп.;

 Відповідач в судовому засіданні 24.12.2008 р. підтвердив, що рахунки, які знаходяться в матеріалах справи отримував своєчасно, що підтверджується протоколом судового засідання від 24.12.2008 р. Крім того, в матеріалах справи наявні виписки з рахунку позивача щодо часткової сплати боргу відповідачем, в яких зазначено, що відповідач  здійснював платежі на підставі рахунків.      

Згідно з п.1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону,   інших   правових   актів,  договору,  а  за  відсутності конкретних вимог  щодо  виконання  зобов'язання  -  відповідно  до вимог,  що  у  певних  умовах звичайно ставляться.  При цьому,  до виконання  господарських   договорів   застосовуються   відповідні положення  Цивільного кодексу України   з  урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватися  належним  чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов  та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наразі, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем виконано частково,  були перераховані на рахунок позивача кошти в сумі 49950грн.00коп.,  що підтверджується банківськими виписками.   

Суду наданий акт звірки станом на 01.12.2008 р., відповідно до якого сторони підтвердили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 205984 грн. 01 коп.

Залишок заборгованості у сумі 205984грн.01коп. на момент прийняття рішення суду – не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу 205984грн.01коп. підтверджена матеріалами справи, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки мало місце прострочення виконання грошових зобов'язань, позивачем          нараховано пеню, передбачену п.7.3 договору.

Відповідно до пункту 7.3 договору за порушення покупцем строків оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості поставленої, але не оплаченої в строк продукції.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивачем нарахована пеня у сумі  32950грн.13коп. за весь час прострочення

Як зазначає позивач в своїх поясненнях від 08.01.2009р., нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення виконання зобов'язань здійснюється за весь період прострочення відповідно до  ч.4 ст.232 та ч.6 ст.231 Господарського кодексу України.  

Згідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні  санкції   за   порушення   грошових зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами,  якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 4 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються на день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.           Зазначені відсотки  не  є  штрафними  санкціями   (неустойка, штраф, пеня)  в  розумінні  ч.1  ст.230 Господарського кодексу  України, оскільки мають іншу правову природу.  Зобов'язання  боржника  щодо сплати таких відсотків річних врегульовано ст. 536 та ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу  України. Зокрема,  згідно зі ст.536 Цивільного кодексу  України  за користування   чужими   грошовими   коштами  боржник  зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними    санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

  Оскільки Господарський  кодекс  України  не  містить  визначень неустойки,  штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання,  слід виходити із визначень,  наведених у Цивільному кодексі  України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Таким чином, виходячи з того, що договором №ДК-03/08 від 15.01.2008р. не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто  нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строки оплати продукції, поставленої згідно з договором, закінчилися відповідно:

за видатковою накладною №6 від 28.01.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 29.02.2008 р. (період нарахування пені  з 01.03.2008р. по 01.09.2008р.);

за  видатковою накладною №8 від 31.01.2008р. – 06.03.2008р. (період нарахування пені  з 07.03.2008р. по 07.09.2008р.);

за видатковою накладною №15 від 05.02.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 11.03.2008р. (період нарахування пені  з 12.03.2008р. по 12.09.2003р.);

за видатковою накладною №27 від 20.02.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 26.03.2008р. (період нарахування пені  з 27.03.2008р. по 27.09.2008р.);

за видатковою накладною №38 від 25.02.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 31.03.2008р. (період нарахування пені  з 01.04.2008р. по 01.10.2008р.);

за видатковою накладною №46 від 05.03.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 09.04.2008р. (період нарахування пені  з  10.04.2008р. по 10.10.2008р.);

за видатковою накладною №74 від 14.03.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 18.04.2008р. (період нарахування пені  з  19.04.2008р. по 19.10.2008р.);

за видатковою накладною №82 від 31.03.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 05.05.2008р. (період нарахування пені  з 06.05.2008р. по 06.11.2008р.);

за видатковою накладною №290 від 14.08.2008р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг – 18.09.2008р. (період нарахування пені  з 19.09.2008р. по14.11.2008р.).

        За таких обставин,  здійснивши перерахунок пені суд встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”, м.Донецьк про стягнення з відповідача пені в сумі підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд”,  м.Костянтинівка  підлягає пеня в розмірі  24555грн.63коп.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача  суми індексу інфляції в розмірі 20924 грн. 50 коп.  та трьох відсотків річних в сумі 4113 грн. 07коп.  

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що належна до стягнення сума 3% річних становить 3964грн.00коп. одночасно, сума інфляційних витрат не заперечує вимогам чинного законодавства.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”, м.Донецьк до Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд”,  м.Костянтинівка  в частині стягнення з останнього суми інфляційних витрат   та трьох відсотків річних  підлягають частковому задоволенню  в розмірі 20924грн. 50коп. та 3964грн.00коп. відповідно.

Посилання відповідача відносного того, що йому не була направлена позовна заява, судом не приймаються до уваги, з наступного:

Відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В даному випадку, позивачем при подачі позовної заяви були надані докази направлення копії позовної заяви відповідачу на адресу вул.Мирошниченко, 79, м.Костнятинівка, про свідчать опис вкладення до рекомендованого листа та фіскальний чек №6629 від 04.12.2008р.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77,  82, 84 та ст.85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”, м.Донецьк до Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд”,  м.Костянтинівка  задовольнити частково.          Стягнути з Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд”,  м.Костянтинівка (код ЄДРПОУ 03365535, юр.адреса: 85101, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Інтернаціональна,315, пошт.адреса: 85107, Донецька область, м.Коснятинівка, вул.Мирошничеко,79, р/р № 26008301550017 в ф-ле від. ПІБ м. Костянтинівна в Дон. обл., МФО 334550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Колорит”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 25098885, юр.адреса: 83080, м.Донецьк, вул.Шелгунова,4, пошт.адреса: 83017, м.Донецьк, б-р Шевченко б.31, офіс 312 р/р № 26004081876000 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” , МФО 335076) заборгованість в сумі 205984грн.01коп., інфляційні витрати в розмірі 20924грн.50коп., три відсотки річних в сумі 3964грн.00коп., пеню в розмірі 24555грн.63коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2554грн.19коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114грн.18коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні  03.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний   03.02.2009р.

               Суддя