Рішення

від 19.02.2013 по справі 5013/1632/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р.Справа № 5013/1632/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1632/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК СЕРВІС", м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства "СВІТЛОБУД-ІНВЕСТ", м. Світловодськ, Кіровоградської області

про стягнення 24 853,08 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Світлобуд Інвест" про стягнення заборгованості за договором № ВК 21/02/1 про надання послуг по подачі бетону на відстань від 21.02.2012 в сумі 23834,44 грн., з яких: 21700,00 грн. основний борг, 354,07 грн. 3% річних, 1780,37 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № ВК 21/02/1Н в частині розрахунку за надані послуги.

Заявою від 09.01.2013 р. № 9/01 (вх. № 04-18/940/13 від 10.01.2013 р.) позивачем збільшено розмір позовних вимог, заявивши до стягнення 21700,00 грн. основного боргу, 2663,24 грн. пені, 532,65 грн. 3% річних, всього 24 895,89 грн.

Крім того, заявою від 09.01.2013 р. № 9/01 (вх. № 04-18/5186/13 від 15.02.2013 р.) позивачем збільшено розмір позовних вимог, заявивши до стягнення 21700,00 грн. основного боргу, 525,51 грн. 3% річних, 2627,57 грн. пені, всього 24 853,08 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві № 9/01 від 09.01.2013 року (вх. № 04-18/5186/13 від 15.02.2013 р.), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Відповідач в судовому засіданні участь не приймав, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив.

Ухвали від 07.12.2012 р., 10.01.2013 р., 31.01.2013 направлялись за адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Ілліча, будинок, 75.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача в судовому засіданні 31.01.2013 р. господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс" (Виконавець) та приватним підприємством "Світлобуд-Інвест" (Замовник) укладено договір №ВК 21/02/1Н про надання послуг по подачі бетону на відстань (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов"язується надати Замовнику в установленому даним Договором порядку послуги по подачі бетону на відстань бетононасосами на об"єкті замовника: НСК "Олімпійський" - зона гостинності, та інших об"єктах замовника, на умовах згідно даного Договору. Замовник зобов"язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги в строки та на умовах передбачених даним Договором. Надання послуг включає в себе знаходження на об"єкті, вказаному Замовником, бетононасосів Виконавця в режимі очікування (тобто без подачі бетону на відстань) або в режимі роботи в узгоджений сторонами час (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.9.1. Договору сторони погодили, що авансовий платіж за надання послуг, вказаних в узгодженій сторонами специфікації (в рахунку-фактурі), Замовник зобов"язується сплатити Виконавцю в розмірі 100% від вартості послуг, зазначених в кожній специфікації (в рахунку - фактурі), не пізніше ніж за добу до початку надання послуг. Проте - якщо Замовник надає Виконавцю письмову заявку на виконання послуг по подачі бетону бетононасосами, й додає гарантійний лист Замовника на оплату наданих послуг у майбутньому, то розрахунок відбувається протягом трьох банківських діб, з моменту отримання цього листа Виконавцем.

Відповідно до пункту 2.9.2. Договору розрахунок за фактично надані послуги Замовник проводить не пізніше як за 3 (три) дні, після підписання акту передачі-приймання наданих послуг уповноваженими представниками сторін. В разі прострочення Замовником строку підписання Акту передачі - приймання наданих послуг, послуги вважаються прийнятими Замовником в безспірному порядку і Замовник зобов"язаний розрахуватись з Виконавцем на протязі п"яти днів з дати передачі Замовнику Акту передачі - приймання наданих послуг.

Згідно пункту 2.11. Договору загальна вартість послуг, що надаються згідно даного Договору, визначаються з сум зазначених в актах про надані послуги згідно даного Договору.

Відповідно до пункту 2.13 Договору зобов"язання Замовника по оплаті надання послуг вважаються виконаними тільки після надходження на поточний рахунок Виконавця грошових коштів в порядку, передбаченому даним Договором.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами в діє до 31.12.20212 р. Якщо наприкінці дії даного договору (за 30 календарних днів) сторони в письмовому вигляді не повідомили іншу сторону про його зміни, або скасування, договір продовжує свою дію до 31.12.2013 р. (п. 11.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу послуги по подачі бетону на відстань бетононасосами на об"єкті відповідача: НСК "Олімпійський" - зона гостинності, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 21.02.2012 р., № 62 від 23.02.2012 р., № 76 від 26.02.2012 р., № 78 від 28.02.2012 р., № 84 від 29.02.2012 р., № 86 від 01.03.2012 р., № 90 від 02.03.2012 р., № 103 від 06.03.2012 р., № 106 від 07.03.2012 р., № 112 від 12.03.2012 р., № 116 від 12.03.2012 р., № 126 від 12.03.2012 р., № 135 від 14.03.2012 р., № 145 від 16.03.2012 р., № 160 від 19.03.2012 р., № 165 від 20.03.2012 р., № 178 від 22.03.2012 р. (а.с. 22-55).

Відповідач в порушення умов Договору свої зобов"язання виконав не в повному обсязі, не здійснив оплати за актами № 126, 135, 145, 160, 165 та 178 на загальну суму 22 825,00 грн.

Відповідно до пояснень позивача від 08.01.2013 р. залишок суми у розмірі 1125,50 грн. було зараховано як часткову сплату за актом № 126 від 12.03.2012 р. Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем склала 21 699,50 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов"язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що підтверджують надання відповідачу послуг по подачі бетону на відстань в сумі 21699,50 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання за вимогою кредитора, зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, позивач за порушення відповідачем строків оплати за надані послуги просить суд на підставі статті 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3% річних в сумі 525,51 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 525,51 грн. обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за кожен день прострочення платежу за даним Договором Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла на період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно позивачем нараховано 2627,57 грн. пені.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування пені за період з 16.03.2012 р. по 26.09.2012р. на суму 1631,92 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем складає 23856,93 грн. з яких 21 699,50 грн. основна заборгованість, 1631,92 грн. пеня, 525,51 грн. 3% річних. Станом на час подання позовної заяви до суду відповідачем борг не сплачений.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені первинними документами та не спростовані відповідачем в установленому законом порядку і є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення № 991 від 25.09.2012 р. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у розмірі 67,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Світлобуд-Інвест" (27507, м. Світловодськ, вул. Ілліча, буд. 75, код ЄДРПОУ 35347740) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 1-г, кв. 50, код ЄДРПОУ 36342040) 21 699,50 грн. основного боргу, 1631,92 грн. пені, 525,51 грн. 3% річних та 1544,95 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 1-г, кв. 50, код ЄДРПОУ 36342040) з Державного бюджету України (отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Києві, код 37993783, код банку 820019, рахунок 31215206783001) зайво сплачений судовий збір у розмірі 67,50 грн., що перерахований відповідно до платіжного доручення від 25.09.2012 № 991, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя С. Б. Колодій