Рішення

від 05.02.2009 по справі 9/10-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/10-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05.02.2009                                                                Справа №  9/10-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом приватного підприємства "ВП Сільгоспмаш"

до приватного підприємства "Сервіс АПК"

про  стягнення 115595 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - Петровський В.М. юрисконсульт дов. № 1 від 03.02.2009 р.

від  відповідача - не прибув.

          Приватне підприємство "ВП Сільгоспмаш" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Сервіс АПК" (відповідач) 91210 грн. 00 коп. боргу за договором купівлі-продажу № 15 від 16.09.08р. Крім основної суми боргу позивач просить стягнути 1369 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 23016 грн. 00 коп. пені.

          Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем (покупцем) грошових зобов'язань за договором. Позивач стверджує що ним на виконання умов договору поставлено відповідачу товар (прес МП-68) на суму 171210 грн., що підтверджується видатковою накладною № 235 від 12.11.08р., який отримано представником покупця за довіреністю від 12.11.08р. серії ЯОЧ № 3710884, однак покупець, порушивши умови договору, здійснив тільки перший платіж у сумі 80000 грн. 00 коп., а залишкову суму грошових зобов'язань, які мав перерахувати на користь продавця у сумі 91210 грн., не перерахував. Порушення строків виконання грошових зобов'язань покупцем стало підставою нарахування продавцем пені у сумі 23016 грн. та інфляційних збитків у сумі 1369 грн.

          03 лютого 2009 року позивачем, в порядку ст.22 ГПК України, заявлено клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу до 51210 грн. в зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу. Вимоги в частині стягнення 1369 грн. інфляційних збитків та 23016 грн. пені залишились без змін. Таким чином, позовні вимоги зменшено позивачем до 75595 грн. 00 коп.

          Клопотання прийняте судом до розгляду, та долучено до матеріалів справи

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням зменшення ціни позову підтримав.

          Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, явку у судові засідання 22.01.09р. та 05.02.09р. уповноваженого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника не заявляв, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          16 вересня 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 15 купівлі-продажу пресу МП-68.

          На виконання умов договору покупцю 12.11.08р. поставлено товар (прес МП-68).

          Відповідно до умов п.3.1 договору товар оплачується покупцем двома платежами. Перший платіж у сумі 80000 грн. покупець перераховує на користь продавця до 16 вересня 2008 року, а остаточний розрахунок у сумі 91210 грн. покупець зобов'язаний сплатити до 01 жовтня 2008 року.

          Видатковою накладною № 235 від 12.11.08р. підтверджується фактичне відвантаження товару покупцеві та отримано його представником за довіреністю від 12.11.08р. серії ЯОЧ № 3710884, однак ні 01.10.08р. ні станом на час звернення позивача до суду остаточний розрахунок у сумі 91210 грн. відповідачем здійснено не було.

          За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          14.01.09р. та 21.01.09р. відповідачем, на виконання умов договору, перераховано на користь позивача 30000 грн. та 10000 грн. відповідно, що підтверджується банківськими виписками ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

          Таким чином, клопотання позивача про зменшення позовних вимог, обґрунтоване належними доказами і підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, суд визначає ціну позову у сумі 75595 грн. 00 коп., з яких 51210 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 1369 грн. - сума інфляційних збитків, 23016 грн. - пеня.

          Доказів виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

          Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32,33, 34  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

          Позовні вимоги в частині стягнення 51210 грн. боргу суд вважає обґрунтованими і доведеними у встановленому законом порядку.

          Щодо грошових зобов'язань по пені, передбаченої ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального розміру пені, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.          

          Наведений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам цих нормативних актів, є обґрунтованим, тому позовні вимоги в частині стягнення 23016 грн. пені підлягають задоволенню.

          При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що умовами договору не передбачено такої санкції як стягнення інфляційних збитків в разі порушення покупцем строків виконання грошових зобов'язань.

          Вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.                               Якщо умовами договору не передбачено нарахування інфляційних збитків за порушення строків оплати товару, право продавця щодо нарахування останніх реалізується через норми ст.530 ЦК України, за приписами якої кредитор попередньо повинен звернутися до боржника з вимогою  про стягнення інфляційних збитків, та має право вимагати їх сплати у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Суду не надано доказів звернення продавця з вимогою до покупця здійснити оплату інфляційних збитків, чим порушено приписи ст.530 ЦК України.

          Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних збитків є недоведеними, і задоволенню не підлягають.

          Суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений права звернутися до відповідача з позовом про стягнення інфляційних збитків за умови дотримання порядку встановленого положеннями ст.530 ЦК України в окремому позовному провадженні.

          З огляду на викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги, в сумі 74226 грн., з яких 51210 грн. - сума основного боргу та 23016 грн. пені, оскільки спір доведений до врегулювання у судовому порядку з вини відповідача, а частина боргу заявленого до стягнення сплачена після подачі позову, з останнього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита у розмірі 1142 грн. 26 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст.193, ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.44, ст.49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                    В И Р І Ш И В:

          1. Визначити ціну позову у сумі 75595 грн. 00 коп.

          2. Позовні вимоги задовольнити частково.

          3. Стягнути з приватного підприємства "Сервіс АПК" (Херсонська область, Нижньосірогозький район, село Верхні Сірогози, вул. Поштова, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 33468597, р/рах. 26006154310301 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 352372) на користь приватного підприємства "ВП Сільгоспмаш" (Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, буд.21, каб.24, код ЄДРПОУ 31211660, р/рах. 260028192 в Черкаській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 354411) 51210 грн. 00 коп. основного боргу, 23016 грн. 00 коп. пені, 1142 грн. 26 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. В решті позову відмовити.

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

                            Суддя                                                           С.В. Ребриста

                   Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

          10 лютого 2009 року.