Постанова

від 06.02.2013 по справі 812/182/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2013 року Справа № 812/182/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.

при секретарі: Якимчук В.В.

за участі сторін:

представника позивача : Федосєєвої Т.Ю.

представника відповідача: Подоляка І.П.

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 109 до Державної фінансової інспекції Луганської області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що відповідачем у четвертому кварталі 2012 року було проведено ревізію використання бюджетних коштів Окружною виборчою комісією з виборів народних депутаів України одномандатного виборчого округу № 109, виділених окружним виборчим комісіям для проведення парламентських виборів у 2012 році, за результатами якої 27.11.2012 було складено акт за № 840-21/010.

Далі, за результатами зазначеного акту відповідачем було прийнято та направлено на адресу позивача вимогу про усунення порушень від 17.12.2012 за № 840-02/1013.

Із змісту вимоги виходить, що позивачем було порушено положення діючого законодавства України, і, відповідно, це призвело до завдання збитків у сумі 199940,00 грн., що їх повинно відшкодувати позивачеві.

Позивач зазначив, що такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи, побудовані на припущеннях відповідача, і вимога повинна бути визнана протиправною з огляду на наступне.

Так, навів позивач, між ним та ПП ОСОБА_4 22.10.2012 було укладено письмовий договір за № 30 про надання транспортних послуг останнім.

За результатами виконання договору 26.10.2012 було складено акт виконаних робіт.

Крім того, під час провдення зустрічної звірки ПП ОСОБА_4, останнім було надано представникові відповідача мапшрутні та подорожні листи, про що у акті ревізії не зазначено.

Зазначені подорожні листи надавались відповідачеві також і разом із запереченням до акту ревізії.

Далі, посадова особа відповідача під час перевірки витребувала пояснення від ОСОБА_4 лише стосовно неналежного оформлення маршрутних листів.

Із змісту акту акту вбачається відсутність запису про вимогу надати подорожні листи або про відмову у їх наданні чи про витребування з цього приводу пояснень.

Необґрунтованими є посилання відповідача у акті ревізії та відповідно у вимозі щодо порушення нами п. 2.2. та 6.1. Договору, що призвело до зайвого перерахування коштів.

Крім того, позивач зазначив, що будь-які недоліки при оформленні первинних документів, не дають підставу вважати їх недійсними, якщо це не є обов'язковий реквізит, який визначено таким нормами чинного законодавства.

Лише сторони договору мають право пред'являти одна до одної претензії щодо неналежного виконання його умов або визначати відповідальність за неналежне виконання. Тобто, норма закону, яку порушено, ревізором не вказана. Також не вказано винних у порушенні осіб.

Також позивачем було зазначено, що його було позбавлено права бути присутнім під час розгляду заперечень до акту ревізії та надати пояснення з підтвердженням їх відповідними документами.

У висновках на заперечення відповідач вказує, що заперечення не приймаються так як в ході ревізії та в ході зустрічної звірки подорожні листи не надавались.

Крім цього в ході надання пояснень головою комісії Хрущ П.Р. не повідомлялось про наявність подорожніх листів.

З таким висновком та довільним тлумаченням зауважень позивач не згоден та зазначив, що у його запереченнях вказано, що подорожні листи були надані в період написання акту.

В обгрунтовання позовної вимоги стосовно неправомірності дій щодо проведення зустрічної звірки позивачем було зазначено наступне.

Під час проведення ревізії, з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ПП «Центр «Інформа-Ресурс» було проведено зустрічну звірку у ТОВ «Поліпрінт» за період з 26.08.2012 року по завершення дії повноважень виборчої комісії. Далі по тексту акту наводяться результати зустрічної звірки щодо господарських відносин ПП "Центр "Інформ-ресурс" з ТОВ "Поліпринт".

Позивач вважає викладення таких відомостей в акті ревізії та сам вихід на зустрічну звірку до підприємства, яке не мало правових відносин с окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 109, незаконним.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення порушень віл 17.12.2012 №840-02/1013 в частині кваліфікації як збитків вартості послуг з транспортного обслуговування наданих фізичною - особою підприємцем ОСОБА_4 та вимоги щодо повернення цих коштів на рахунок Центральної виборчої комісії України; визнати протиправними дії посадових осіб Державної фінансової інспекції в Луганській області з проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Центр «Інформ-ресурс» з товаристом з обмеженою відповідальністю «Поліпрінт» та викладення результатів цієї звірки в акті ревізії.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити його позов.

Представник третьої особи у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги позивача, надав пояснення, аналогічні поясненням представника позивача, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову повністю заперечував , просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, та обгрунтовуючи свої заперечення, надав наступні пояснення.

Ревізією ОВК ОБО М 109 встановлено проведення оплати за послуги з транспортного обслуговування на загальну суму 199,94 тис. грн., які не підтверджено первинними документами.

З питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №109 за період з 26.08.2012 до завершення повноважень виборчої комісії було проведено зустрічну звірку у ПП ОСОБА_4

Відповідач зазначив, що, зустрічною звіркою у ФОП ОСОБА_4 (довідка зустрічної звірки від 27.11.2012 №03-21/057«з») встановлено наступне.

До договору, укладеному з ОВК ОВО №109 встановлено, у пункті 1.1 у рукописний спосіб визначено термін з 10 по 26 жовтня 2012 року. Посилання на статтю 631 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІУ у пункті 1.1 та інших пунктах Договору від 22.10.2012 №30 відсутнє, що суперечить даним договору, який знаходиться на ОВК №109 та зареєстрований в органах Державної казначейської служби.

При проведені зустрічної звірки подорожні листи службового легкового або вантажного автомобіля (форма №3 або №2) не надані.

В наданих маршрутних листах вказано дату надання послуг, загальний пробіг, загальний час та підписи осіб, які користувалися транспортом. Підписи осіб проставлені без зазначення прізвищ (П.І.Б.), тобто неналежним чином оформлені.

Таким чином, в порушення умов п. 2.2 та 6.1 договору та вимог ст. 11, 526, 629 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ та пункту 1 статті 193 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ, пункту 1 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.99 №996-ХІУ ОВК ОВО №109 проведено оплату за послуги з транспортного обслуговування на загальну суму 199,94 тис. грн., які не підтверджено первинними документами, що призвело до збитків (шкоди) на зазначену суму.

Подорожні листи не були запрошені в ході ревізії так як вони є первинними документами з обліку роботи автомобіля та підставою для списання палива на роботу автомобіля. Вони складаються у одному примірнику та зберігаються у транспортного підприємства - надавача послуг, тобто вони не повинні бути у ОВК № 109.

Крім того, відповідач зазначив, що в акті ревізії не визначено винних осіб за встановлене порушення так як, порушення було встановлено за результатами зустрічної звірки.

Листом від 07.12.2012 б/н Головою ОВК № 109 Хрущ П.Р. до ДФЇ в Луганській області були надані заперечення до акту ревізії від 27.11.2012 № 840-21/010 до яких додавались копії подорожніх листів на 64 арк.

Але вони не були прийняті до уваги, оскільки:

По-перше, в ході ревізії та в ході зустрічної звірки подорожні листи не надавались, та в ході надання пояснень головою комісії Хрущ П.Р. не повідомлялось про наявність подорожніх листів. Подорожні листи були надані по завершенні ревізії. У зв'язку з чим, здійснити зустрічну звірку та перевірити відповідність подорожніх листів наданим послугам не було можливості.

По-друге, подорожні листи заповнені в порушення Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом державного комітету статистики України № 74 від 17.02.1998. В деяких подорожніх листах не співпадають показники спідометра при поверненні до гаража та при виїзді з гаража на наступний день, при цьому і в меншу сторону, тобто при виїзді з гаража показники спідометра менше ніж показники за попередній день.

З приводу твердження позивача щодо позбавлення права бути присутнім на засіданні робочої групи під час розгляду заперечень відповідач вказав, що посилання позивача на наказ КРУ в Луганській області від 03.08.2011 № 91 є некоректним оскільки даний документ не є офіційним, бо не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Даний наказ втратив чинність, на підставі наказу КРУ в Луганській області від 24.02.2012 № 44, а останній на підставі наказу від 08.05.2012 № 100. Тому даний наказ є недійсним.

В п. 5 наказу ДФІ в Луганській області від 08.05.2012 № 100 «Про створення Робочої групи з розгляду спірних питань» зазначено, що на засідання Робочої групи можуть бути запрошені керівники структурних підрозділів Інспекції, які не є членами Робочої групи та представники об'єкту контролю. Таким чином, твердження позивача з цього питання є безпідставним.

З приводу твердження позивача щодо невірного оформлення висновків на заперечення відповідач зазначив наступне.

По-перше, посилання позивача на наказ ГоловКРУ від 18.06.2006 № 18 (далі - Наказ № 18) є безпідставним, оскільки даний документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

По-друге, відповідно до п. 43 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях, і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданими сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України 2939-XII від 26 січня 1993 року «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон №2939).

Державна фінансова інспекція України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Судом встановлено, що Окружна виборча комісія з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №109 створена відповідно до постанови Центральної виборчої комісії України від 26.08.2012 за № 602, у якості юридичної особи 30.08.2012 зареєстрована виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської, ідентифікаційний код 38257303.

Судом встановлено, що у період із 11.10.2012 по 27.11.2012 відповідачем було здійснено планову ревізію використання бюджетних коштів позивачем, виділених окружним виборчим комісіям для проведення парламентських виборів у 2012 році відповідно до пункту 2.18 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на ІV квартал 2012 року.

За результатами зазначеної ревізії відповідачем 27.11.2012 було складено акт № 840-21/010, відповідно до висновків якого 17.12.2012 відповідачем було винесено на адресу позивача вимогу за № 840-02/1013 про усунення порушень, встановлених ревізією

Із змісту зазначеної вимоги вбачається, що позивачем було порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що виявилося у непідтвердженні наданих транспортних послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 первинними документами, відповідно до положень пункту 2.2 та пункту 6.1 договору № 30 від 22.10.2012, і призвело до зайвого перерахування коштів за ненадані послуги у сумі 199940,00 грн., а тому зазначені кошти підлягають поверненню.

Відповідно до положень та вимог ст. 2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи.

Учасниками цивільних відносин є держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Далі, відповідно до положень ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, ОСОБА_4 23.07.2007 зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Згідно до вимог ст. 167 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава може утворювати юридичні особи публічного права у випадках та порядку, установлених Конституцією України і законами.

Згідно до положень ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Далі, відповідно до ч. 3 ст. 3 ГК України, діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Із системного аналізу навдених норм виходить, що на відносини, що утворились між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 щодо укладення правочинів, розповсюджуються загальні правила, передбачені цивільним та господарським законодавством.

Так, судом встановлено, що 22 жовтня 2012 року між позивачем, з одного боку, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, з другого боку, було укладено письмовий договір за № 30 про надання послуг із транспортного обслуговування Окружної виборчої комісії, відповідно до якого останній надає позивачеві послуги з транспортного обслуговування дільничих виборчих комісій з 10 жовтня по 26 жовтня 2012 року.

У судовому засіданні предтавник позивача та представник третьої особи пояснили, що договір про надання транспортних послуг попередньо було укладено 01жовтня 2012 року за допомогою телефонограм, і надалі зазначений договір, що вже виконувавсь третьою особою, було укладено письмово.

Згідно до положень ч. 1 ст. 218 ЦК України, недотримання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком її недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Представники відповідача у судовому засіданні не оспорювали правомірність укладеного правочину та не ставили його дійсність під сумнів, підтвердивши, що транспортні послуги позивачеві надавались, зазначаючи, що надавались у меньшому оббсягу, враховуючи відсутність документів первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог та положень ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що договір надання трансопортних послуг, укладений між позивачем та третьою особою, щодо умов якого було досягнуто усіх домовленостей, було укладено добровільно і він почав діяти з 01 жовтня 2012 року, і що транспортні послуги надавались позивачеві саме з 10 жовтня по 26 жовтня 2012 року.

Далі, судом встановлено, що згідно додатку № 1 до зазначеного договору, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було для виконання умов договору залучено та використовувалось 8 (вісім) автомобілів.

Крім того, судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем та громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 01.10.2012 було укладено договори оренди транспортних засобів (RENO TRAFIC, держномер НОМЕР_3; TOYOTA NIACE, держномер НОМЕР_4 WV-LT 35, держномер НОМЕР_5; WV-LT 35, держномер НОМЕР_6; WV-LT 35, держномер НОМЕР_7; WV-LT 35, держномер НОМЕР_8; WV-LT 35, держномер НОМЕР_9 та WV-LT 35, держномер НОМЕР_10).

Згідно до умов зазначених договорів, строк дії оренди автотранспортних засобів зазначено на період з 01.10.2012 по 30.10.2012, вартість оренди 24.000 гривень.

Далі, судом встановлено, що зазначені автомобілі відповідно до ліцензійних карток мали дозвіл на здійснення внутрішніх перевезень пасажирів.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до подорожніх листів зазначені автомобілі у період із 10.10.2012 по 26.12.2012 використовувались у наданні автотранспортних послуг позивачеві.

Судом встановлено, що згідно до акту виконаних робіт (надання послуг), підписаного сторонами договору 26.10.2012, послуги, передбачені договором, виконано і їх вартість складає 199940,00 грн.

Далі, судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 52 від 29.10.2012 позивачем на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було перераховано грошові кошти у сумі 199940,00 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, суддійшов висновку, що здійснення господарської операції із надання послуг з транспортного обслуговування позивача третьою особою, повністю знайшло своє підтвердження у наведених первинних документах бухгалтерського обліку.

Посилання представника відповідача на те, що під час проведення ревізії, у позивача та у третьої особи були відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення господарської операції із надання транспортних послуг, судом до уваги не беруться, тому що є необгрунтованими та безпідставними, що доводить таке.

Із змісту акту ревізії та прийнятої у подальшому вимоги вбачається, що відповідач не отримував від позивача документів первинного бухгалтерського обліку (подорожніх листів), і позивачем зазначені документи ідповідачеві не надавались, однак у судовому засіданні зазначене твердження було спростовано наступним.

Так, представник позивача пояснив, обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, що під час проведення ревізії ними було отримано письмові пояснення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, та голови Окружної виборчої комісії Хрущ П.Р., і зазначені особи у своїх поясненнях вказали про відсутність подорожніх листів.

При дослідженні письмових пояснень Хрущ П.Р. і ОСОБА_4 судом було встановлено, що у змісті їх пояснень зовсім не йде мова про подорожні (маршрутні) листи або будь-які інші документи первинного бухгалтерського обліку.

Далі, допитана у якості свідка громадянка ОСОБА_10 показала, що вона працює заступником начальника Краснодонської об'єднаної Державної фінансової інспекції Луганської області, вона вивчала акт ревізії, приймала та підписувала вимогу.

На питання суду показала, що вона бачила подорожні листи та інші документи первинного бухгалтерського обліку, їх надавали їй разом із запереченнями, однак вона не прийняла їх до уваги, при цьому зазначивши, що представники позивача участі у розгляді заперечень не приймали, тому що вона вважала що достатньо акту ревізії при прийнятті рішення.

Надані позивачем разом із запереченнями документи до уваги не прийняла, так як акт вже було складено та підписано, направлено до обласної Державної фінансової інспекції, і тому вона вважала, що документи позивачем подано запізно.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно до данної норми, підставоюдля бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, аякщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльностіпокладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважаєза необхідне зазначити, що відповідачем під час розгляду справи у судовому засіданні не було надано будь-яких доказів правомірності прийняття рішення у вигляді вимоги щодо усунення порушень, а тому суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість прийнятої відповідачем 17.12.2012 за № 840-02/1013 вимоги та твердження про відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження господарської операції з надання транспортних послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4

Крім того, суд не бере до уваги і твердження відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки під час здійснення ревізії позивача по його господарським відносинам із Приватним підприємством «Центр «Інформ - Ресурс», виходячи із наступного.

Так, представник відповідача стверджував, що зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що працівниками відповідача 26.11.2012 було складено акт.

Відповідно до положень та вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Представником відпоідача було надано до суду акт про незнаходження ПП «Центр «Інформ-Ресурс» за місцем реєстрації та юридичною адресою від 26.12.2012.

Із змісту зазначеного акту вбачається, що його скаладено посадовими особами відповідача Дегтярьовою Т.В. та Утенковою І.В. 26.12.2012, які зазначили, що підприємство за місцем реєстрації, а саме за адресою м. Луганськ, вул. Кірова, буд.70, приміщення 6, не знаходиться.

Далі, судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.12.2012 місцезнаходженням ПП «Центр «Інформ-Ресурс» зазначено м. Луганськ, вул. Кірова, б. 70, приміщення 6.

Будь-яких інших доказів відповідачем з приводу неможливості здійснення зустрічної звірки з ПП «Центр «Інформ-Ресурс», крім акту, не надано.

Відповідно до положень та вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Суд, враховуючи наведне, не бере до уваги посилання представника позивача на наявність складеного працівниками відповідача акту, і зазначає, що єдиним достовірним доказом місцезнаходження юридичної особи є дані з Єдиного державного реєстру, і, відповідно до яких, підприємство знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом встановлено, що вимогу відповідачем прийнято необгрнтовано, без урахування наданих позивачем та третьою особою документів, рішення грунтується на припущеннях, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень в частині кваліфікації як збитків вартості послуг з транспортного обслуговування наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та вимоги щодо повернення цих коштів на рахунок Центральної виборчої комісії України, враховуючи що для повного захисту прав та інтересів позивача та третьої особи слід приймати рішення про протипрвність та скасування вимоги в цілому, а не деяких її частин, крім того, які важко відокремити від цілого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, прийняте ним у вигляді вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, є необгрунтованим, безпідставним, його правомірність не доведено відповідачем, і як слід, зазначене рішення прийнято всупереч положенням норм діючого законодавства, а тому повинно бути визнано протиправним та скасовано.

Згідно до положень п. 6.12 Положення про Державну фінансову інспекцію у Луганській області, затвердженого 07.12.2011 Головою Державної фінансової інспекції України, інспекія має право в установленому порядку проводити на підприємствах, вустановах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фатичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України 27.08.2012 за № 276 було видано наказ «Про затвердження Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на ІV квартал 2012 року».

Далі, судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Луганській області 14.09.2012 за № 158 було видано наказ «Про затвердження Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції у Луганській області на ІV квартал 2012 року».

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1.6.1 Планом передбачено проведення ревізій використання бюджетних коштів, виділених окружним виборчим комісіям для проведення парламентських виборів у 2012 році.

Далі, відповідно Переліку підприємств, на яких планується проведення ревізій, овизначено Окружну виборчу комісію одномандатного виборчого округу № 109, де ревізію повинна провести Краснодонська об'єднана державна фінансова інспекція Луганської області.

Судом встановлено, що повідомлення про початок проведення ревізії від 01.10.2012 за № 840-01/786 головою Окружної виборчої комісії було отримано у той же день.

Таким чином, із наведенего виходить, що Окружна виборча комісія одномандатного виборчого округу № 109 відповідно до положень чинного законодавства контролюється відповідачем, а тому останній мав повне право проводити зустрічні звірки з ПП «Центр «Інформ-Ресурс» з метою документального та фатичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у цій частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача з проведення зустрічної звірки з ПП «Центр «Інформ-Ресурс» позивачеві слід відмовити за необгрунтованістю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно до положень ч. 3 ст. 160 КАС України, у судовому засіданні 06 лютого 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини.

Складення постанови у повному обсягу було відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 72, 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 109 до Державної фінансової інспекції Луганської області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції луганської області від 17.12.2012 за № 840-02/1013.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 109 (94407, Луганська область, м. Краснодон, площа Леніна, б. 5, код ЄДРПОУ 38257303, р/р 35216001004371 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013) 16,10 (шістнадцять гривень 10 копійок) гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 11 лютого 2013 року.

Суддя С.К. Коршиков