Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2013 року справа №812/182/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
суддів: Лях О.П., Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року за позовом Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 109 до Державної фінансової інспекції Луганської області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом Державної фінансової інспекції Луганської області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, визнання дій протиправними.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року позов задоволено частково.
Суд першої інстанції визнав протиправною та скасував вимогу Державної фінансової інспекції луганської області від 17.12.2012 за № 840-02/1013.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України 2939-ХІІ від 26 січня 1993 року «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон №2939).
Державна фінансова інспекція України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті З КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".
Судом встановлено, що Окружна виборча комісія з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №109 створена відповідно до постанови Центральної виборчої комісії України від 26.08.2012 за № 602, у якості юридичної особи 30.08.2012 зареєстрована виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської, ідентифікаційний код 38257303.
У період із 11.10.2012 по 27.11.2012 відповідачем здійснено планову ревізію використання бюджетних коштів позивачем, виділених окружним виборчим комісіям для проведення парламентських виборів у 2012 році відповідно до пункту 2.18 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на IV квартал 2012 року.
За результатами зазначеної ревізії відповідачем 27.11.2012 складено акт № 840-21/010, відповідно до висновків якого 17.12.2012 відповідачем було винесено на адресу позивача вимогу за № 840-02/1013 про усунення порушень, встановлених ревізією
Із змісту зазначеної вимоги вбачається, що позивачем було порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що виявилося у непідтвердженні наданих транспортних послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 первинними документами, відповідно до положень пункту 2.2 та пункту 6.1 договору № 30 від 22.10.2012, і призвело до зайвого перерахування коштів за ненадані послуги у сумі 199940,00 грн., а тому зазначені кошти підлягають поверненню.
Відповідно до положень та вимог ст. 2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи.
Учасниками цивільних відносин є держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Далі, відповідно до положень ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом.
Відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_10, ОСОБА_2 23.07.2007 зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Згідно до вимог ст. 167 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Держава може утворювати юридичні особи публічного права у випадках та порядку, установлених Конституцією України і законами.
Згідно до положень ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Далі, відповідно до ч. 3 ст. 3 ГК України, діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
На відносини, що утворились між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо укладення правочинів, розповсюджуються загальні правила, передбачені цивільним та господарським законодавством.
22 жовтня 2012 року між позивачем, з одного боку, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, з другого боку, було укладено письмовий договір за № 30 про надання послуг із транспортного обслуговування Окружної виборчої комісії, відповідно до якого останній надає позивачеві послуги з транспортного обслуговування дільничних виборчих комісій з 10 жовтня по 26 жовтня 2012 року.
Договір про надання транспортних послуг попередньо було укладено 01 жовтня 2012 року за допомогою телефонограм, і надалі зазначений договір, що вже виконувавсь третьою особою, було укладено письмово.
Згідно до положень ч. 1 ст. 218 ЦК України, недотримання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком її недійсності, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог та положень ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Суд дійшов висновку, що договір надання транспортних послуг, укладений між позивачем та третьою особою, щодо умов якого було досягнуто усіх домовленостей, було укладено добровільно і він почав діяти з 01 жовтня 2012 року, і що транспортні послуги надавались позивачеві саме з 10 жовтня по 26 жовтня 2012 року.
Згідно додатку № 1 до зазначеного договору, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було для виконання умов договору залучено та використовувалось 8 (вісім) автомобілів.
Крім того, судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем та громадянами
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 01.10.2012 було укладено договори оренди транспортних засобів (RENO TRAFIC, держномер НОМЕР_2; TOYOTA NIACE, держномер НОМЕР_3; WV-LT 35, держномер НОМЕР_4; WV-LT 35, держномер НОМЕР_5; WV-LT 35, держномер НОМЕР_6; WV-LT 35, держномер НОМЕР_7; WV-LT 35, держномер НОМЕР_8 та WV-LT 35, держномер НОМЕР_9).
Згідно до умов зазначених договорів, строк дії оренди автотранспортних засобів зазначено на період з 01.10.2012 по 30.10.2012, вартість оренди 24.000 гривень.
Зазначені автомобілі відповідно до ліцензійних карток мали дозвіл на здійснення внутрішніх перевезень пасажирів.
Відповідно до подорожніх листів зазначені автомобілі у період із 10.10.2012 по 26.12.2012 використовувались у наданні автотранспортних послуг позивачеві.
Згідно до акту виконаних робіт (надання послуг), підписаного сторонами договору 26.10.2012, послуги, передбачені договором, виконано і їх вартість складає 199940,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 52 від 29.10.2012 позивачем на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти у сумі 199940,00 грн.
Суд дійшов висновку, що здійснення господарської операції із надання послуг з транспортного обслуговування позивача третьою особою, повністю знайшло своє підтвердження у наведених первинних документах бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Вимогу відповідачем прийнято необґрунтовано, без урахування наданих позивачем та третьою особою документів, рішення ґрунтується на припущеннях, а тому суд вважав за необхідне вийти за межі позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень в частині кваліфікації як збитків вартості послуг з транспортного обслуговування наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та вимоги щодо повернення цих коштів на рахунок Центральної виборчої комісії України, враховуючи що для повного захисту прав та інтересів позивача та третьої особи слід приймати рішення про протиправність та скасування вимоги в цілому, а не деяких її частин, крім того, які важко відокремити від цілого.
Суд дійшов висновку, що рішення відповідача, прийняте ним у вигляді вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, є необґрунтованим, безпідставним, його правомірність не доведено відповідачем, і як слід, зазначене рішення прийнято всупереч положенням норм діючого законодавства, а тому повинно бути визнано протиправним та скасовано.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року за позовом Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 109 до Державної фінансової інспекції Луганської області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.12.2012 за № 840-02/1013, визнання дій протиправними - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів О.А.Нікулін
О.П.Лях
В.В.Попов
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2013 |
Оприлюднено | 11.04.2013 |
Номер документу | 30565214 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Нікулін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні