Рішення

від 11.02.2009 по справі 2/31-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/31-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 лютого 2009 р.

          Справа 2/31-09

за позовом: Дочірнього підприємства "Сіненергія", 01014, м.Київ, б-р Дружби Народів, 38, оф.817   

до: Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Центр" (02152, м.Київ, вул.Бучми, 5) в особі Вінницької філії ВАТ "Свемон-Центр", 21022, м.Вінниця, вул.Гонти, 31  

про стягнення 9158,64  грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :     Литвин А.В.,за довіреністю

          відповідача : Яловий Ю.С., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 9 158,64 грн. заборгованості, яка виниклавнаслідок порушення розрахунків за поставлений товар по накладній № 2912 від 07.06.2007 року.

Ухвалою суду від 15.01.2009 року  порушено провадження у справі з призначенням судового засідання  на  11.02.2009 року.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні подав платіжне доручення № 18 від 21.01.2009 року, яке свідчить про часткову сплату заборгованості відповідачем в розмірі 2000 грн. Також представником позивача було подано акт звірки взаєморозрахунків, який обопільно підписаний між сторонами, в якому міститься відмітка, що заборгованість станом 01.02.2009 року  становить 7158,64  грн.

З  наданих матеріалів суд вбачає таке:

Позивач на протязі 2007 року поставив  відповідачу обладнання  на суму  38 158,64 грн.., що підтверджено  відповідною  довіреністю  та накладною.

Відповідач за поставлений товар провів лише часткові розрахунки.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи в суді становить   7158,64  грн.

Наведене стверджується:

- копією видаткових накладних та довіреностями;

-          іншими матеріалами справи;

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України), який є спеціальним законом з регулювання господарських правовідносин, встановлено, що цей кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення його застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таке передбачають і положення Цивільного кодексу України від16.01.2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004 р. (далі - ЦК України) стосовно цивільних правовідносин.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з  накладної    № 2912 від 07.06.2007 року  відповідачу було поставлено обладнання  на суму  38 158,64  грн.,   за яке  відповідач  провів часткові розрахунки в розмірі  29 000  грн. Тому заборгованість відповідача  становила 9 158,64 грн.

На адресу відповідача 17.12.2008 року була направлена претензія з  вимогою сплатити заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України - якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не  встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.

Претензія позивача залишена без задоволення.

Як вбачається  з матеріалів справи відповідач здійснив часткові розрахунки після подання позову до суду в розмірі 2000 грн., що підтверджено платіжним  дорученням  № 18 від 21.01.2009 року та актом звірки взаєморозрахунків, в якому міститься відмітка, що станом на 01.02.2009 року заборгованість відповідача становить 7158,64 грн.

Заборгованість відповідача в розмірі 7158,64 грн., на день розгляду справи в суді не погашена , а тому підлягає задоволенню.

Заборгованість в розмірі 2000 грн. підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 ГПК, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Тому з відповідача слід стягнути з відповідача 7158,64 грн. заборгованості. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. заборгованості по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Віднести на відповідача понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.  

          Керуючись ст.ст. 33, 43,44, 49,78, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України ,         

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Центр" (02152, м.Київ, вул.Бучми, 5, ідент. код 01190422 ) в особі Вінницької філії ВАТ "Свемон-Центр"(  21022, м., Вінниця, вул.Гонти, 31, ідент. код 01190342 )  на користь   Дочірнього підприємства "Сіненергія"( 01014, м.Київ, б-р Дружби Народів, 38, оф.817, ідент. код 24769932 )  7158,64 грн. заборгованості; 102 грн. витрат на сплату державного мита;118 витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4.Припинити провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. заборгованості.

5. Копію рішення надіслати сторонам.    

Суддя                                              

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  12 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу