15/307
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.09 Справа№ 15/307
за позовом: приватного підприємства “Охоронно-юридична фірма Аутпост-3”, м.Львів
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Будсервіс”, м.Трускавець, Львівська область
про стягнення 30 183, 42 грн.
та зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Будсервіс”, м.Трускавець, Львівська область
до приватного підприємства “Охоронно-юридична фірма Аутпост-3”, м.Львів
про визнання недійсними договорів на виконання робіт з охоронного обслуговування
Суддя Костів Т.С.
при секретар Качур Ю.І.
За участю представників сторін:
Від позивача –ХХХХХХХХ. –представник (довіреність б/н від 04.12.2008 р.)
Від відповідача –ХХХХХХХХ. –представник (довіреність №3 від 12.01.2009 р.)
Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством “Охоронно-юридична фірма Аутпост-3”, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Будсервіс”, м.Трускавець, Львівська область про стягнення 30 183,42 грн., з яких 29 744, 00 грн. –основний борг, 124, 47 грн. –пеня, 204, 12 грн. інфляційні втрати, 110,83 грн. –3% річних. Товариством з обмеженою відповідальністю “ТКС Будсервіс”, м.Трускавець, Львівська область подано зустрічну позовну заяву до приватного підприємства “Охоронно-юридична фірма Аутпост-3”, м.Львів, про визнання недійсними договору №08-07/08Л від 09.07.2008 р. та договору №09-07/08Л від 09.07.2008 р. на виконання робіт з охоронного обслуговування, укладені між сторонами.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 09.12.2008 р.. В судовому засіданні 09.12.2008 р. оголошено перерву до 16.12.2008 р., про що сторони ознайомлені під розписку. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 16.12.2008 р., 15.01.2009 р.. В судовому засіданні 22.01.2009 р. оголошено перерву до 23.01.2009 р..
Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
В судових представник позивача первісний позов підтримав, а зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що на підставі договорів №08-07/08Л та №09-07/08Л від 09.07.2008 р. позивачем виконувались роботи з охоронного обслуговування відповідача на суму 36864 грн.. Відповідач оплатив виконані роботи лише частково –в сумі 10 000, 00 грн., у зв'язку із чим сума основного боргу становить 26 864, 00 грн.. Просить первісний позов задовольнити з урахуванням уточнення позовних вимог, а саме, лише в частині стягнення суми основного боргу 26 864, 00 грн.. На стягненні санкцій не наполягає. Наслідки вчинюваної процесуальної дії позивачу роз'яснювались, передбачених законом підстав для неприйняття зменшення розміру позовних вимог, не встановлено, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню.
Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у зустрічному позові, відзиві на позовну заяву, доповненні до відзиву. Визнавши факт укладення договорів №08-07/08Л та №09-07/08Л від 09.07.2008 р., згідно із якими позивач зобов'язався надати послуги з охорони незавершеного будівництва торгового центру в м. Борислав та незавершеного будівництва магазину “На полі” в м. Трускавець. Ствердив, що умови цих договорів не містять положень, які вимагаються п. 2.2.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2004 р. №145/1501, а саме, конкретної вказівки об'єкту охорони, зазначення розміру майнової відповідальності суб'єкта охоронної діяльності. Посилається також на відсутність доказів виконання позивачем робіт, що, відповідно до п. 4.5. договорів повинно підтверджуватись актами наданих послуг, підписаних двома сторонами. Посилається на не виставлення позивачем рахунків, на підставі яких повинна проводитись оплата. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
09.07.2008 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник), були укладені договори №08-07/08Л та №09-07/08Л на виконання робіт з охоронного обслуговування з тотожними умовами, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати роботи з охоронного обслуговування замовника (п. 1.1.), прийнявши під охорону об'єкт (рухоме та нерухоме майно), визначений в додатку №1 до договорів (будівництво торгового центру в м.Борислав, вул.Коваліва та магазин “На полі” в м.Трускавець, вул.Стуса відповідно) (п. 1.2.). Об'єкт вважається прийнятим (зданим) під охорону після підписання акту прийому об'єкта під охорону (додаток №4 до договору) (п. 3.1.). Сума договору визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток №3 до договору) (п. 4.1.). З Додатків №3 до зазначених договорів вбачається погодження сторонами по кожному об'єкту однакових сум, які становлять по кожному договору 50 688, 00 грн., у т.ч. за липень 2008 р. –6 624, 00 грн., серпень 2008 р. –8 928, 00 грн., вересень 2008 р. –8 640, 00 грн., жовтень 2008 р. –8 928, 00 грн., листопад 2008 р. – 8 640, 00 грн., грудень 2008 р. –8 928, 00 грн..
У відповідності до п. 4.3. договору, розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником не пізніше 10 числа наступного місяця на підставі виставленого виконавцем рахунку. При цьому, у відповідності до п. 4.5. договору, надання послуг (виконання робіт) підтверджується актом наданих послуг (виконаних робіт), який підписується двома сторонами. При цьому, якщо після подання (надсилання) замовнику акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 10 днів виконавець не отримує підписаного замовником примірника цього акту або мотивованої відмови, вважається, що послуги прийняті замовником, а акт підписаний двома сторонами.
Позивач посилається на недійсність зазначених договорів як таких, що суперечать законодавству, з тієї підстави, що відповідно до п. 2.2.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2004 р. №145/1501, такі договори повинні містити умови щодо конкретної вказівки об'єкту охорони, зазначення розміру майнової відповідальності суб'єкта охоронної діяльності. Однак, як вбачається з п. 1 додатків №1 до вказаних договорів, у них зазначений опис об'єкту охорони. Крім того, в п. п., 1, 4, 6, 7 додатку №2 до вказаних договорів передбачено умови щодо відповідальності виконавця за збитки, спричинені замовнику внаслідок неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, визначення розміру збитків тощо. Посилання відповідача на недотримання вимог вказаного пункту Ліцензійних умов, відповідно до якого при укладенні договорів слід конкретно вказувати в них об'єкт охорони та, якщо це –майно громадян або юридичних осіб, зазначати розмір майнової відповідальності суб'єкта охоронної діяльності, який визначається відповідно до вимог ч. 2 ст. 96 та п. 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України не заслуговує на увагу як таке, що спростовується зазначеними умовами договорів. Крім того, п. 2.2.1. Ліцензійних умов не містить вимог щодо необхідного рівня конкретизації таких умов, а в п. 7.3. договорів сторони обумовили, що у всьому, що не передбачено умовами даного договору, сторони керуватимуться діючим законодавством України.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ч. ч. 1 –3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Стверджувані відповідачем посилання на суперечність змісту договорів вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, зі змісту договорів не вбачаються, як і розбіжності у сторін щодо умов цих договорів у процесі їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, договори фактично виконувались сторонами. Зокрема, позивачем були прийняті під охорону зазначені об'єкти у відповідача, що підтверджується актами прийому (передачі) під охорону від 09.07.2008 р., оформлених відповідно до п. 3.1. договорів як додаток №4 до них. 30.09.2008 р. позивачем були складені акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на суму 8640 грн. кожен із виставленням рахунків №08/09 від 30.09.2008 р. та №09/09 від 30.09.2008 р.; 31.10.2008 р. позивачем були складені акти здачі прийняття робіт (наданих послуг) на суму 8928 грн. кожен із виставленням рахунків №08/10 та №09/10 від 31.10.2008 р.; 30.11.2008 р. позивачем були складені акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) на суму 864, 00 грн. кожен із виставленням рахунків №08/11 та №09/11 від 30.11.2008 р.. Зазначені акти не підписані відповідачем, хоча вони передавались відповідачу безпосередньо та додатково направлялись відповідачу із листом №37/11-08 від 20.11.2008 р., що підтверджується описом у цінний лист.
Однак, посилання відповідача на відсутність доказів виконання позивачем робіт (надання послуг) не заслуговує на увагу враховуючи зміст п. 4.5. договорів, відповідно до яких, якщо після подання (надсилання) замовнику акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 10 днів виконавець не отримує підписаного замовником примірника цього акту або мотивованої відмови, вважається, що послуги прийняті замовником, а акт підписаний двома сторонами. Доказів направлення відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання цих актів чи наявності будь-яких підстав для їх не підписання суду надано не було. Натомість, таке твердження відповідача спростовується визнаним в судових засіданнях фактом часткової оплати відповідачем виконаних позивачем робіт в сумі 10 000, 00 грн. 03.11.2008 р..
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, картки рахунку, уточнених позовних вимог, рахунків, актів, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 30.09.2008 р. становить 26 864, 00 грн.. При цьому, посилання відповідача на ту обставину, що відповідно до п. 4.3. договорів розрахунки проводяться не пізніше 10 числа наступного місяця, а не попереднього, не заслуговує на увагу, оскільки термін платежу у будь-якому випадку настав, а позивач не заявляє вимог про стягнення санкцій, вимагаючи оплати лише суми основного боргу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Будсервіс” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Суховоля, 54а, код ЄДРПОУ 34596936), на користь приватного підприємства «Охоронно-юридична фірма Аутпост-3» (79000, м.Львів, вул. Коцюбинського, 6,код ЄДРПОУ 34857604) 26 864, 00 грн., 268, 64 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
4. В зустрічному позові - відмовити.
Суддя Костів Т.С.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2946551 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні