Рішення

від 04.02.2013 по справі 1522/25461/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/25461/12

Індекс 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року м Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ТОВ „Південний Бріз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Південний Бріз" про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ „Південний Бріз" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 20.06.2011 року був укладений договір займу №04/03 з відповідачем на суму 5000,00 грн., та відповідно до п. 2.2. договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути позику у повному розмірі до 31.12.2011 року. Однак до цього часу відповідач кошти не повернув.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти у розмірі 512886,46 грн. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він, працюючи на посаді заступника директора ТОВ „Південний Бріз", проводив оплату господарських витрат підприємства за період з травня 2009 року по грудень 2010 року, оскільки підприємство знаходилося у скрутному фінансовому стані. Також ОСОБА_1 зазначив, що діяв в майнових інтересах ТОВ „Південний Бріз", без його доручення для забезпечення безперервного господарського процесу та для запобігання виникнення заборгованості у ТОВ „Південний Бріз" перед постачальниками та державою. Вважає, що його дії були спрямовані на запобігання реальної небезпеки настання невигідних для ТОВ „Південний Бріз" майнових наслідків. При цьому, вказав, що витрачаючи власні кошті в майнових інтересах підприємства, він надавав звіти про вчинені витрати та передавав відповідачу усе отримане у процесі діяльності у його інтересах. Однак станом на теперішній час відповідачем витрачені кошті йому не повернуті. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав суду бухгалтерську довідку ТОВ „Південний Бріз" від 20.06.2011 року №20/60 та картку бухгалтерського рахунку 3721.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив задовольнити первісний позов в повному обсязі та визнав зустрічний позов. При цьому, зазначив, що правові наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд відмовити позивачу за первісним позовом у повному обсязі та задовольнити його зустрічний позов, при цьому просив суд слухати справу за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ТОВ „Південний Бріз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ „Південний Бріз" про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем за первісним позовом 20.06.2011 року був укладений договір займу №04/03 на суму 5000,00 грн. з терміном повернення до 31.12.2011 року.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, позивач за первісним позовом просить стягнути з ОСОБА_1 борг по договору займу №04/03 від 20.06.2011 року у розмірі 5000,00 грн., однак не надав доказів того, що грошові кошти були передані ОСОБА_1 за вказаним договором займу, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу є безпідставними, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та задоволенню не підлягають.

В свою чергу, ОСОБА_1, не погоджуясь з вказаним позовом, у судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2012 року подав зустрічний позов, який був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ „Південний Бріз", та просив суд стягнути кредиторську заборгованість за придбану для підприємства продукцію за власні кошти у розмірі 512886,46 грн.

Згідно з нормою частини 2 статті 1158 ЦК України, особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. За приписами статті 1159 ЦК України, особа яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Частина 1 статті 1160 ЦК України передбачає, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2011 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ „Південний Бріз" з вимогою здійснити погашення кредиторської заборгованості. 20.06.2011 року ОСОБА_1 від ТОВ „Південний Бріз" отримав бухгалтерську довідку від 20.06.2011 року №20/60 та картку бухгалтерського рахунку 3721. Відповідно до вказаної довідки сума заборгованості ТОВ „Південний Бріз" перед підзвітною особою ОСОБА_1 станом на 01.01.2011 року складає 512886,46 грн. Однак, станом на теперішній час, ТОВ „Південний Бріз" зазначені кошти ОСОБА_1 не повернув.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

23.01.2013 року представником позивача за первісним позовом ТОВ „Південний Бріз" Лавреновим М.В. було подано до суду заяву про визнання позову, в якій він зазначив, що проти доводів зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 не заперечує, так як борг перед ОСОБА_1 у сумі 512886,46 грн. дійсно існує і визнається ТОВ „Південний Бріз" у повному обсязі. При цьому вказав, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди щодо наявності заборгованості ТОВ „Південний Бріз" перед ОСОБА_1, представник ТОВ „Південний Бріз" Лавренов М.В. визнав зустрічний позов ОСОБА_1, і це визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ТОВ „Південний Бріз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ „Південний Бріз" про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 526, 1046, 1047, 1048, 1158, 1159 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 174, 209, 212, 213 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ТОВ „Південний Бріз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ „Південний Бріз" про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВ „Південний Бріз" (код ЄДРПОУ 34904952) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) кредиторську заборгованість у розмірі 512886,46 грн. (п'ятсот дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 46 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова

04.02.2013