Рішення

від 18.12.2013 по справі 1522/25461/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/6626/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Заїкіна А.П., Гірняк Л.А.,

при секретарі Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Бріз до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Бріз про стягнення кредиторської заборгованості,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Бріз на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2013 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Бріз про стягнення кредиторської заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ТОВ Південний Бріз звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики № 04/03 від 20.06.2011р. у сумі 5000 грн., посилаючись на невиконання відповідачем свого зобов'язання по поверненню запозичених коштів.

ОСОБА_2 позов не визнав і у грудні 2012 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ Південний Бріз про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти у розмірі 512886,46 грн.. У зустрічній позовній заяві відповідач посилався на те, що підприємство знаходилось в скрутному фінансовому становищі, а тому він, працюючи на посаді заступника директора, з травня 2009 року по грудень 2010 року проводив за власні кошти оплату господарських витрат підприємства. Відповідач посилався на ст. ст.530, 526 ЦК України та на лист Міністерства праці та соціальної політики України № 193\06\186-09 від 10.08.2009р. Про порядок використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт .

В судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явився, просив розглядати справу без його участі, надав суду заяву, в якій просив задовольнити первісний позов в повному обсязі та повністю визнав зустрічний позов.

Відповідач за первісним позовом також у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просив суд відмовити позивачу за первісним позовом та задовольнити його зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2013 року у задоволенні позову ТОВ Південний Бріз до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ Південний Бріз про стягнення кредиторської заборгованості за придбану для підприємства продукцію за власні кошти - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ Південний Бріз (код ЄДРПОУ 34904952) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) кредиторську заборгованість у розмірі 512886,46 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Південний Бріз просить рішення суду від 04 лютого 2013 року в частині зустрічного позову скасувати, і ухвалити в скасованій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У решті апеляційне провадження закрито у зв'язку з частковою відмовою ТОВ Південний Бріз від апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження підлягає задоволенню, а рішення суду в частині зустрічного позову ОСОБА_2 скасуванню з ухваленням в скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову, суд 1-ої інстанції, пославшись на ст. ст. 1158 ч.2,1159,1160 ч.1 ЦК України, виходив з того, що ТОВ Південний Бріз позов визнав, надав довідку про наявність боргу перед ОСОБА_2, що ОСОБА_2 вчинив дії в майнових інтересах ТОВ, і у останнього виникла кредиторська заборгованість за придбану для підприємства продукцію, та що ТОВ повинно відшкодувати понесені працівником затрати.

Однак неповно з'ясовані судом обставини, що мають значення для справи, недоведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду вказують на неправильне застосування судом норм матеріального права, зроблені з порушенням норм процесуального права, що згідно з п.п.1,2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в оскарженій частині з ухваленням нового рішення про відмову у зустрічному позові.

За вимогами ст.ст. 213 ч.1,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним

і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

Вищенаведеним вимогам процесуального закону рішення суду 1-ої інстанції не відповідає.

За ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах з ТОВ Південний Бріз . Наказом № 21-К від 01 травня 2009 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу, на посаду замісника генерального директора ТОВ Південний Бріз з окладом за штатним розписом.(т.1а.с.4) Наказом № 28-к від 23.02.2011 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за прогул без поважних причин, на підставі ст. 40 п. 4 КЗпП України. (т.1а.с.94) За наданим до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області податковим розрахунком за 1 квартал 2011 року ОСОБА_2 було нараховано і виплачено доходу 2601 грн. 56 коп., розмір утриманого податку складає 376,18 грн..(т.1а.с.95) Наявність залишку боргу підприємства перед ОСОБА_2 із податкового розрахунку не вбачається. За ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Наявність доказів того, що ОСОБА_2 безпосередньо в день звільнення або після звільнення вимагав виплату йому кредиторської заборгованості за понесені ним господарські витрати за власні кошти у розмірі 512886,46 грн. не вбачається. Надана суду копія претензії датована 15.06.2011р. без доказів її направлення товариству, без відомостей отримання і реєстрації в журналі вхідної кореспонденції товариства таким доказом вважатися не може.(т.1а.с.32)

За наданою апеляційному суду копією рішення учасника ТОВ Південний Бріз від 07 вересня 2012 року (зокрема ОСОБА_3, частка якого складає 50%) генерального директора ОСОБА_4 з зазначеного часу до проведення загальних зборів було відсторонено від виконання обов'язків генерального директора; у зв'язку з перевищенням повноважень, зокрема укладення від імені ТОВ договорів суборенди землі, неперерахування в державний бюджет зайво отриманих грошових коштів по даним договорам, у зв'язку з порушенням кримінальної справи по факту порушення фінансової дисципліни головного бухгалтера ОСОБА_5 також було відсторонено від виконання обов'язків до завершення розслідування кримінальної справи; до проведення загальних зборів учасників ТОВ замісника генерального директора ОСОБА_6 від виконання обов'язків також було відсторонено; виконання обов'язків генерального директора до проведення зборів учасників товариства було покладено на ОСОБА_7 (т.1 а.с.88,122) 21 вересня 2012 року ОСОБА_7 звернулася до Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області з заявою про втрату печатки ТОВ Південний Бріз . Її заяву зареєстровано в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються за № 1679. (т.1а.с.90) 25 вересня 2012 року у газеті Одеський вісник було опубліковано оголошення про визнання недійсною печатки ТОВ Південний Бріз з 21 вересня 2012 року.(т.1а.с.89) На огляд апеляційному суду Одеської області надано відбиток діючої з 22 вересня 2012 року печатки товариства.(т.1а.с.91) Із копії листа колишнього генерального директора ОСОБА_4 вбачається, що він дійсно з вересня 2012 року не працював, вважав себе таким, що знаходиться у вимушеному прогулі.(т.1а.с.118)

Всупереч встановленому, згідно з матеріалами справи інтереси ТОВ Південний Бріз у цій справі представляв відсторонений від своїх обов'язків замісник генерального директора товариства ОСОБА_6 за довіреністю від 01 грудня 2012 року, яку в якості генерального директора підприємства підписав непрацюючий та відсторонений від своїх обов'язків ОСОБА_4 Довіреність завірено не діючою печаткою підприємства. (т.1а.с.63,88,91) Додану до позовної заяви бухгалтерську довідку про наявність кредитної заборгованості у сумі 512886,46 грн. у ТОВ Південний Бріз по бух. рахунку 3721 перед підзвітною особою ОСОБА_2 підписано також відстороненим від своїх обов'язків головним бухгалтером, і як в. о. директора, ОСОБА_8 (т.1а.с.33,88,91) Вказана довідка має дату видачі 20.06.2011р., проте суду вона була надана разом з позовною заявою у грудні 2012 року, що свідчить про сумнівність цього доказу. З цих же підстав сумнівним доказом є і картка бухгалтерського рахунку 3721 без дати її складання. (т.1а.с.34-60)

За довідкою повноважного генерального директора ТОВ Південний Бріз від 03 липня 2013 року, за станом на 01 січня 2013 року, по бухгалтерському рахунку 3721 Розрахунки з підзвітними особами дебіторська та кредиторська заборгованість відсутня. (т.1а.с.92) За змістом фінансових звітів (балансу) ТОВ Південний Бріз (заповнених вручну) за станом на 01 квітня 2011 року, за станом на 01 червня 2011 року, за станом на 01 жовтня 2011 року кредиторська заборгованість на підприємстві на кінець звітного періоду повністю відсутня. (т.1а.с.148-150) За змістом фінансового звіту товариства на 01 січня 2013 року кредиторської заборгованості у розмірі 512886,46 грн. перед підзвітними особами немає.(т.1а.с.93)

Висновком незалежних аудиторів аудиторської фірми Аудікон від 11.11.2013 року (т.1а.с.136-145) встановлене наступне: ТОВ Південний Бріз веде бухгалтерський облік без застосування комп'ютерного обладнання, за допомогою регістрів бухгалтерського обліку, які заповнюються вручну; на підприємстві відсутні ліцензійні програмні продукти, призначені для бухгалтерського обліку, тоді як картка рахунку 3721 (надана суду 1-ої інстанції ОСОБА_2Ю.) була сформована за допомогою програмного продукту 1С, що є неможливим; дата складання згаданої картки відсутня, записи в картці здійснені не на підставі первинних документів, а за допомогою ручних проводок не підкріплених первинними бухгалтерськими документами ( в графі документ вказано операція), а інформація щодо начебто наявності авансових звітів стосується в основному банківських витрат; Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 966 від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; Формування показників рахунку 3721 будується на даних первинних документів, а саме звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, при здачі яких до бухгалтерії підзвітна особа отримує розписку (відривну частину авансового звіту), яка підтверджує факт звітування; Згідно порядку складання звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 440 від 19.09.2003р., звіти заповнюють безпосередньо фізичні особи, які отримали кошти під звіт, за винятком граф звіт перевірено , залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером , бухгалтерських проведень, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернені кошти; Ці графи заповнює посадова особа підприємства, до посадових обов'язків якої належить виконання зазначених функцій; Графи доцільність проведеної витрати підтверджую , і звіт затверджено заповнює керівник підприємства; Бухгалтер, отримавши звіт заповнює розписку про те, що він його прийняв від підзвітної особи для проведення перевірки; При цьому у відповідних полях розписки бухгалтер вказує дату складання звіту підзвітною особою, суму коштів, що витрачені підзвітною особою, і кількість доданих до звіту документів? після чого проставляє дату фактичного отримання звіту і документів, скріплює розписку своїм підписом; До авансового звіту додаються оригінали документів, які підтверджують факт витрачання особою коштів за тими напрямками, які вказані в авансовому звіті.

ОСОБА_2 не надано суду першої та апеляційної інстанцій жодного оригіналу розписки про отримання підприємством звіту від нього, як від підзвітної особи, ним не надані також письмові докази про оприбуткування підприємством коштів, які він начебто надавав підприємству на господарські витрати. За повідомленням представника ТОВ підприємство в спірний період мало фінансову спроможність здійснювати оплату за отримані послуги з постачання електроенергії та здійснювати оплату інших господарських витрат за рахунок коштів, що сплачуються орендарями. Ці доводи представника ТОВ самим ОСОБА_2 та його представником не спростовані. Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів також враховує розмір заробітної плати ОСОБА_2 та відсутність доказів його фінансової спроможності надати підприємству фінансову допомогу у сумі 512886,46 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції жодного разу відповідно до правил ст.74 ЦПК України судову повістку юридичній особі за її місцезнаходженням не надсилав, у наявності повноважень представника ОСОБА_9 не пересвідчився, і як наслідок не мав достатніх підстав приймати визнання позову у відповідача, відповідно до вимог ст.174 ЦПК України.

В процесі розгляду справи в апеляційному суді представник ОСОБА_2, заперечуючи проти апеляційної скарги, заявляв колегії суддів про відсутність письмових доказів, та посилався на те, що усі докази залишились на підприємстві. Проте, після дослідження висновку незалежних аудиторів аудиторської фірми Аудікон від 11.11.2013 року представником ОСОБА_2 були надані апеляційному суду копії виготовлених на комп'ютері авансових звітів, начебто складених ОСОБА_2. Вказані копії звітів (оригінали відсутні) не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на висновок незалежних аудиторів про те, що ТОВ Південний Бріз веде бухгалтерський облік без застосування комп'ютерного обладнання. Колегія суддів також враховує, що копії авансових звітів представником ОСОБА_2 надані колегії суддів разом з незаповненими розписками про їх прийняття, тоді як саме заповнена розписка є відривною частиною авансового звіту, і вважається доказом належного прийняття та перевірки авансового звіту.

Надані апеляційному суду копії квитанцій про здійснену в 2009-2010р.р. товариством Південний Бріз оплату за електроенергію, оплату за послуги банку, за оренду землі, оплату ринкового збору тощо не можуть братися до уваги, як докази понесення витрат саме ОСОБА_2, оскільки по вказаним квитанціям оплата була здійснена від імені підприємства, та водночас була здійснена не тільки через ОСОБА_2, але й через працівника підприємства Суботіну (т.2а.с.129-141,143-145,147-158).

Зважаючи на встановлене, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічні вимоги відповідача належними і допустимими доказами не доведені. Судом неправильно застосовано ст. ст. 1158 ч.2,1159,1160 ч.1 ЦК України, які застосуванню не підлягали, та судом порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, в межах оскарження апеляційна скарга ТОВ Південний Бріз підлягає задоволенню, а рішення суду в частині зустрічного позову скасуванню з ухваленням в скасованій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Бріз задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2013 року в частині задоволеного зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Бріз про стягнення кредиторської заборгованості повністю відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_10