Рішення

від 18.02.2013 по справі 913/19/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.13 Справа № 913/19/13-г

Провадження №8/913/19/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ,

до Луганської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-Авто", м. Луганськ, -

про стягнення 16 119 грн. 65 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Шапка М.В. - провідний юрисконсульт, - довіреність №1274 від 12.12.12 року ;

від відповідача - Гнатенко І.І. - голова, - витяг з постанови ХІ звітно-виборчої конференції Луганської обласної ради ВСА від 22.04.10 року; посвідчення №008 від 23.04.10 року; Валявська А.Г. - представник, - довіреність №б/н від 11.01.13 року;

від третьої особи - представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16119,65 грн. за питну воду, безобліково спожиту ним у період з 20.07.12 року по 27.08.12 року у кількості 1656 м 3 .

Позов мотивовано посиланням на акт перевірки №71 від 14.07.12 року, складений позивачем у присутності представників відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-Авто" (далі - ТОВ "Ореол-Авто").

Ухвалою суду від 14.01.13 року за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ТОВ "Ореол-Авто".

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.01.13 року до 31.01.13 року - з метою надання можливості сторонам подати додаткові документальні докази та у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ореол-Авто"; з 31.01.13 року до 18.02.13 року - у зв'язку з неявкою третьої особи та з метою надання учасникам розгляду спору можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 18.02.13 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що він не здійснював безоблікове споживання води, - оскільки такі дії вчинені ТОВ "Ореол-Авто" (відзив на позовну заяву від 10.01.13 року за вих. №6) (а.с.41-43).

Третя особа відзив (пояснення) на позов та витребувані судом документи не надала, до судового засідання не з'явилася без пояснення причин, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.59-60;101).

Оператор поштового зв'язку повернув до суду поштове відправлення, яке містить ухвалу суду від 14.01.13 року - про залучення ТОВ "Ореол-Авто" до участі у справі в якості 3-ї особи, з доданням довідки "за закінченням терміну зберігання".

Згідно довідці з ЄДР №15708556 від 28.01.13 року, наданій до справи на вимогу суду, юридичною адресою ТОВ "Ореол-Авто" є місто Луганськ, кв. Южний, 3, кв. 68 (а.с.61-62), - на яку суд спрямував вищезгадану ухвалу.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Сторони не заперечили проти розгляду справи за відсутності 3-ї особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності 3-ї особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.08.08 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №95/2 на послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати споживачеві питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови останнього (п.1.1).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що відповідно до технічних умов постачальника споживач у точці підключення встановлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води. Без виконання цієї умови підключатися до мереж постачальника споживачу забороняється.

Пунктом 3.11 договору споживачу заборонено приєднувати до своїх мереж інших споживачів, а також приєднувати власні нові вводи до мереж постачальника без його (постачальника) дозволу.

Згідно п.5.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку.

Як сказано у п.5.10 договору, при виявленні представником постачальника витоків води в мережах споживача внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній, постачальник виконує розрахунок витрат води відповідно до п.п.3.3 та 3.4 Правил користування. Наявність витоків оформлюється актом.

Сторони домовилися, що у всіх інших випадках порядок обліку здійснюється відповідно до положень Правил водокористування та Правил приймання (п.5.11).

Пунктом 7.4 договору встановлено перелік обов'язків споживача, у т.ч. - неухильно виконувати вимоги законів, Правил користування, Правил приймання, інструкцій та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний вид взаємовідносин сторін.

Договір вступає в силу з 01.08.08 року та діє до 31.12.08 року (п.10.1), з можливістю пролонгації строку його дії за умов, визначених п.10.4 договору.

Дослідження судом тексту договору показало, що сторони узгодили усі інші істотні його умови.

Додатками до договору є Паспорт водного господарства споживача, узгоджений сторонами; додатки 2.1 та 2.2 (а.с.15-18;19-27).

Сторони уклали низку додаткових угод до основного договору, згідно яким термін дії договору продовжили до 31.12.11 року (а.с.72-74).

Згідно вищеназваному Паспорту водопостачальник та споживач узгодили підключення до мереж водопостачальника власних мереж споживача у 7-ми місцях, - у тому числі - через ввід №7, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. О.Вишні, 5, - де розташовані автостоянка №9 та СТО; приєднання до мережі водопостачання позивача здійснено через засувку ВК-1 стальною трубою довжиною 545 метрів та діаметром 100 мм - з метою подання питної води на автостоянку №9. На цьому вводі встановлено водовимірювальний вузол - водолічильник КВМ-10. Межею балансового розмежування відповідальності сторони за договором визначили засувку ВК-1 (для подання питної води на автостоянку) (а.с.21-27;75).

На доданих до Паспорту графічних матеріалах вказано місцезнаходження вводу №7 (а.с.75).

Вказаний Паспорт затверджено споживачем 01.08.08 року та узгоджено з водопостачальником (а.с.21).

Позивач відповідно п.7.1 договору має право у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі споживачем, здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням споживача, у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством, і за результатами перевірок складати відповідні акти.

Скориставшись цим правом, він 14.06.12 року здійснив перевірку дотримання споживачем умов договору та виявив факт вищезгаданого підключення (врізки), у зв'язку з чим у присутності членів комісії - представників сторін за договором, а також ТОВ "Ореол-Авто" склав відповідний акт за №71, який підписали усі члени комісії (а.с.28).

Згідно названому акту комісія виявила безоблікове водокористування шляхом самовільного приєднання до трубопроводу діаметром 100 мм, який перебуває на балансі відповідача, - при цьому комісія також встановила, що відбір води здійснюється ТОВ "Ореол-Авто" (а.с.28).

На підставі акту №71 від 14.06.12 року водопостачальник склав розрахунок, згідно якому відповідач у липні 2012 року безобліково спожив 1656 м 3 води питної на суму 16255,30 грн. (а.с.29).

З урахуванням сплати відповідачем вартості води, спожитої ним у серпні 2012 року, залишок боргу становить 16119,65 грн. (а.с.29 та 32).

Відповідно до вищезгаданого розрахунку позивач склав груп-рахунок АБ №95/9 за воду та каналізацію за липень 2012 року на суму 16255,30 грн. (а.с.29), який 05.07.12 року за вих. №275д спрямував на адресу відповідача (а.с.31).

Останній, отримавши груп-рахунок 07.07.12 року (а.с.30), відмовився оплачувати його.

З документальних доказів, наданих до справи відповідачем, видно, що він висунув вимогу до ТОВ "Ореол-Авто" про сплату вищезгаданого боргу (а.с.78-81).

Оскільки ТОВ "Ореол-Авто" не сплатило вищезгадану суму вартості води, відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Ореол-Авто" - про стягнення 16255,30 грн., - але рішенням суду від 28.08.12 року у справі №18/5014/1904/2012 у задоволенні позову відмовлено за необгрунтованістю (а.с.84-86).

Сукупність вищенаведених обставин, а також факт неоплати вищезгаданого груп-рахунку АБ №95/9 за липень 2012 року стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Позивач, з урахуванням сплати відповідачем вартості води, спожитої ним у серпні 2012 року, залишок боргу визначив у сумі 16119,65 грн. (16861,63 грн. -741,99 грн.) (а.с.29 та 32), який просить стягнути з відповідача.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши вищезгаданий договір, сторони у справі набули низку прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон - ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення (ч.2 ст.22 Закону).

Відповідно до п.3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.08 року №190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627 (далі - Правила №190) розрахунки за спожиту питну воду на скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.

З цією нормою кореспондується пункт 3.2 договору, укладеного між сторонами, згідно якому споживач зобов'язаний у точках підключення встановити за власний кошт прилад обліку використаної води, оскільки кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1 договору).

Правила №190 (п.3.2) водокористування вважають безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів факт самовільного підключення (врізки) споживача до водопостачальної мережі позивача, а також період часу, впродовж якого відповідач безобліково споживав воду.

Наданими до справи документальними доказами належним чином підтверджено, що врізка в мережу водопостачання мала місце на ділянці, відповідальність за яку згідно розподілу балансової належності мереж несе відповідач.

Пунктом 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, з якими кореспондується пункт 3.11 укладеного між сторонами договору, встановлено, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 №2328.

В силу пункту 4.2 Правил №190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил, - з яким кореспондується пункт 5.10 договору.

Розрахунок суми заподіяних збитків позивач визначив відповідно до приписів пунктів 3.3 та 4.2 Правил №190.

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає приписам ст.16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,509,525-527,530,623,626,627 Цивільного кодексу України; ст. 20 Господарського кодексу України; ст.ст.22, 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання", керуючись ст.ст.4-3,32.34,43,44,47-1,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Луганської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, ідентифікаційний код 05508453, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Східний, вул. Клубна, 2, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", ідентифікаційний код 35554719, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, - заборгованість за безобліково спожиту питну воду у сумі 16119 (шістнадцять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 65 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 18.02.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 21 лютого 2013 року.

Суддя А.П.Середа