Вирок

від 21.02.2013 по справі 146/100/13- к

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/100/13- к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Скаковської І.В.

при секретарі Самар Г.В.,

з участю прокурора Дацюка С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в приміщенні суду кримінальне провадження № 1-кп/146/6/13, що зареєстроване в ЄРДР 27.11.2012 року за № 12012010290000029 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рожнятівка Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 18 жовтня 2010 року Томашпільським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, 25 травня 2011 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 194 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 29 жовтня 2012 року постановою Крижопільського районного суду умовно-достроково, не відбутий строк 9 місяців 5 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

до якого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 засуджений 25 травня 2011 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст.194 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, після умовно-дострокового звільнення на шлях виправлення не став і вчинив умисне кримінальне правопорушення.

Так, 11 листопада 2012 року біля 10 год. ОСОБА_1, шляхом зняття віконної рами веранди, проник в будинок ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав гроші в сумі 900 грн., після чого з місця пригоди зник, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того, 13 листопада 2012 року, біля 10 год. ОСОБА_1 таємно проник до будинку ОСОБА_2, що розташований по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав гроші в сумі 3 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України становить 23 979 грн., а також 50 грн., після чого з місця пригоди зник.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду, за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом.

З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 по суті пред'явленого обвинувачення суду пояснив, що 29 жовтня 2012 року він звільнився умовно-достроково із Городківського виправного центру № 113, де відбував покарання у виді позбавлення волі терміном три роки два місяці, не відбувши дев»ять місяців та п'ять днів.

Одразу ж обвинувачений поїхав до місця свого проживання, а саме в будинок АДРЕСА_1, де проживав разом зі своєю бабою ОСОБА_4. На облік в правоохоронні органи ОСОБА_1

11 листопада 2012 року о 09-00 год ОСОБА_1 пішов до будинку ОСОБА_3, щоб запитати про робот. Дійшовши до вказаного будинку, ОСОБА_1 зайшов через металеву хвіртку на подвір»я, пройшов повз літню кухню та дійшов до вхідних дверей. Обвинувачений постукав в двері, однак йому ніхто не відчинив, після чого він зрозумів, що в будинку нікого не має. Після цього ОСОБА_1 підійшов до веранди з правої сторони, де рукою на віконній рамі відігнув 3-4 цвяхи, зняв віконну раму, яку приклав до веранди, та заліз через даний отвір у веранду. Далі обвинувачений відкрив міжкімнатні двохстворчасті двері без шибок і проник до іншої кімнати.Пройшовши даною кімнатою, ОСОБА_1 потрапив до спальної кімнати, де з правої сторони стояв диван, на якому знаходилися подушка та покривало. На думку обвинуваченого, у дивані мали би лежати гроші, тому він відкрив диван, де побачив шкатулку, які відкрив та виявив там гроші в сумі 900 грн купюрами по 100 та 200 грн. Оскільки дана сума грошей ОСОБА_1 виявилося достатньою, він покинув дане помешкання тим самим способом, яким і проник, більше нічого не шукаючи.

Перебуваючи на дворі, обвинувачений охайно вставив назад віконну раму, притиснув її цвяхами та вийшов хвірткою на вулицю, закриваючи хвіртку за собою. Після цього ОСОБА_1 поїхав в с.Комаргород Томашпільського району, де в магазині ПП ОСОБА_8 придбав мобільний телефон марки «Нокіа», картку поповнення рахунку та стартовий пакет «Діджус», заплативши за все разом 240-280 грн, а потім повернувся в смт Томашпіль, де пішов в продовольчий магазин біля парку, в якому придбав горілку, ковбасу, цигарки та інші продукти харчування, за що заплатив 500 грн, а потім пішов в парк культури, в якому випив горілки, закусив та заснув.

Прокинувшись біля 15-00 год, ОСОБА_1 пішов до будинку свого проживання, нічого не розповідаючи бабі про крадіжку.

Через декілька днів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, обвинувачений розбив вищевказаний телефон, а гроші, які залишилися у нього, на протязі кількох днів витратив на особисті потреби.

Крім того, 13 листопада 2012 року в ранкову пору доби обвинувачений пішов прогулятися по смт Томашпіль. Проходячи долинами неподалік будинку ОСОБА_3, ОСОБА_1 помітив, як із одного з будинків вийшла незнайома жінка віком біля сорока років, яка пішла стежкою, що вела в центр смт Томашпіль. Оскільки на той час у обвинуваченого грошей на особисті потреби уже не було, він вирішив викрасти з будинку вищевказаної жінки щось цінне.

Зайшовши через хвіртку на подвір»я домогосподарства незнайомої жінки, ОСОБА_1 пройшов повз сарай та підійшов до вхідних дверей веранди, що розташовані з лівої сторони будинку, та потягнув за дверну ручку. Зрозумівши, що двері зачинені на внутрішній замок, обвинувачений витягнув цвяхи навколо нижньої невеликої шибки навпроти замка, зняв шибку та положив її на землю. Після цього ОСОБА_1 просунув руку через даний отвір і відчинив дверний замок із середини, після чого зайшов у будинок та через коридор потрапив до великої кімнати, де стояли трельяж та диван. Оглянувши кілька картонних коробок та не знайшовши нічого цінного, зокрема, грошей, обвинувачений зайшов до спальної кімнати, з якої потрапив в іншу кімнату, шукаючи по шафах гроші, однак нічого ніде так і не знайшов.

На столі біля монітора ОСОБА_1 помітив гаманець жіночого кольору, однак, відкривши його, грошей не виявив в ньому. Після цього обвинувачений вирішив повернутися до спальної кімнати, де почав шукати гроші в шафі, тумбочках та трельяжі. Коли ОСОБА_1 стояв біля трельяжа, випадково зачепив пуфик, з якого злетіла м»яка кришка, після чого він помітив два гаманці червоного та коричневого кольорів. Відкривши коричневий гаманець, обвинувачений побачив всередині нього багато купюр доларів США та одну купюру номіналом 50 грн, які відразу ж витягнув та, не рахуючи, помістив собі до кишені свого одягу. Зрозумівши, що знайдених грошей йому вистачить, ОСОБА_1 не дивився ні в інші відділення даного гаманця, ні в інший гаманець, а також уже й не шукав нічого ні в пуфику, ні в будинку.

Вийшовши на двір тим самим способом, як і зайшов, обвинувачений вставив на місце шибку скла і через хвіртку вийшов на вулицю та пішов в центр смт Томашпіль. Перерахувавши дорогою гроші, яких виявилося три тисячі доларів США купюрами по 100 доларів, ОСОБА_1 вирішив купити продуктів харчування для товаришів, які відбувають покарання у Городківському виправному центрі.

Доїхавши до смт Вапнярка, обвинувачений ОСОБА_1 попросив таксиста ОСОБА_5 завезти до смт Крижопіль, де в одному із банків він обміняв 600 доларів США на гривні, що становило 4800 грн, за які на оптовій базі смт Крижопіль придбав продукти харчування, витративши усі обміняні гроші. Після цього обвинувачений завіз продукти харчування у виправний центр своїм товаришам та поїхав додому, заплативши за таксі 320 грн.

Наступного дня ОСОБА_1 знову зустрівся із П»єцухом, якого попросив підшукати йому автомобіль. П»єцух зателефонував до когось у м.Вінниця та домовився про купівлю автомобіля «ВАЗ-21011». Після цього ОСОБА_1 разом із П»єцухом поїхали у м.Вінниця, де на ринку у невідомого чоловіка обвинувачений придбав за 1300 доларів США автомобіль «ВАЗ-21011» червоного кольору який в подальшому поламався.

Наступного дня ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_6 про продаж вищевказаного автомобіля. ОСОБА_6 допоміг обвинуваченому транспортувати автомобіль до свого будинку, де придбав даний автомобіль у ОСОБА_1 за 2800 грн. після цього обвинувачений поїхав у смт Вапнярка, де пропив отримані кошти із випадковими особами.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доказана і його дії слід кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є проникнення в приміщення та повторність та за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є проникнення в приміщення та повторність.

Відповідно до ст. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта-як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) кримінального кодексу, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Тому, враховуючи зміст ст. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначені покарання дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є повторність, проникнення в приміщення

Підсудний ОСОБА_1 на диспансерному психіатричному та наркологічному обліку не перебуває. Також, ОСОБА_1 раніше вчиняв умисний й корисливий злочин, що характеризує його як особу схильну до вчинення злочинів. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, однак не відшкодував завдану шкоду потерпілим.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину повторно.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, враховуючи те, що злочин підсудним вчинено в період не знятої та не погашеної судимості за вчинення умисного злочину, суд вважає необхідним та достатнім, для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, призначити покарання у межах санкції ч.3 ст. 185 КК, у вигляді позбавлення волі.

Крім цього, суд у відповідності зі ст. 71 КК України вважає необхідним обвинуваченому до новопризначеного покарання, частково приєднати не відбуте покарання, призначене вироком Чернівецького районного суду від 25 травня 2011 року

У кримінальному провадження потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, в якому остання просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 24019 грн та моральну шкоду в розмірі 5000 грн, який підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків заподіяних злочином підлягає повному задоволенню, оскільки його повністю визнав обвинувачений ОСОБА_1, та він є обґрунтованим доказами, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, потерпіла ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь 5000 грн моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує перенесені душевні та психічні страждання потерпілої, моральні переживання у зв'язку з погіршенням загального стану здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків через психологічні та моральні переживання, з іншого боку суд врахував вимоги розумності та справедливості при призначені розміру моральної шкоди, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав розмір моральної шкоди, заподіяної злочином потерпілій ОСОБА_2, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2012 року (а.с. 104) був накладений арешт на набутий ОСОБА_1 в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, автомобіль марки «ВАЗ 21011», легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, 1979 року випуску, колір червоний, державний номерний знак НОМЕР_1, належний на праві власності ОСОБА_7, жителю АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 08.12.2007 року Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, суд вважає за необхідне скасувати зазначений вище захід забезпечення кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 174 КПК України та повернути власнику.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме: автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання на штрафмайданчик Томашпільського РВ УМСВС України у Вінницькій області, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 08.12.2007 року, серійний номер НОМЕР_4 на ім»я ОСОБА_7, жителя АДРЕСА_4, яке приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.с.106), - передати за належністю ОСОБА_7, жителю АДРЕСА_4.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріалами справи встановлено, що вартість проведеної по справі дактилоскопічного дослідження № 19 від 19 листопада 2012 року (а.с. 30), складає 235,20 грн., вартість проведеної по справі дактилоскопічного дослідження № 317-Д від 14 грудня 2012 року (а.с. 155), складає 735,60 грн які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 24525055, ГУДКСУ у Вінницькій області, р/р 31250272210172, МФО 802015).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Відповідно до ст. 71 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 частково приєднати не відбуте покарання за вироком Чернівецького районного суду від 25 травня 2011 року і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, рахуючи початок строку відбування покарання з 29 листопада 2012 року.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - утримання під вартою.

Скасувати арешт на набутий ОСОБА_1 в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, автомобіль марки «ВАЗ 21011», легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, 1979 року випуску, колір червоний, державний номерний знак НОМЕР_1, належний на праві власності ОСОБА_7, жителю АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 08.12.2007 року Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, накладений ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки вул.Набережна, 20 смт Томашпіль Вінницької області заподіяні злочином матеріальну шкоду в розмірі 24029 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн, а всього 29029 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 24525055, ГУДКСУ у Вінницькій області, р/р 31250272210172, МФО 802015) 970,20 грн. процесуальних витрат по справі.

Речові докази по справі, а саме автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання на штрафмайданчик Томашпільського РВ УМСВС України у Вінницькій області, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 08.12.2007 року, серійний номер НОМЕР_4 на ім»я ОСОБА_7, жителя АДРЕСА_4, яке приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.с.106), - передати за належністю ОСОБА_7, жителю АДРЕСА_4.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Томашпільський районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: І. В. Скаковська