Рішення

від 13.02.2013 по справі 2-3650/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3650/12

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Крижанівської Г.В.,

при секретарі - Пацала А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року позивачка звернулась з позовом до відповідача про поділ майна подружжя, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 02 липня 1976 року між ними був зареєстрований шлюб. За час перебування у шлюбі сторонами у даній справі було набуте майно, поділ якого позивачка просила здійснити.

Крім того, позивачка вказувала, що відповідач під час перебування у шлюбі у 2009 році приватизував земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:007:0004 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва площею 0,0421 га, яка розташована у АДРЕСА_2. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 473758, який зареєстрований 22.10.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010995002023. Державний акт виданий на підставі Рішення Козинської селищної ради №17/10 від 13.07.2009 року. На вказаній земельній ділянці нею та відповідачем за спільні кошти та спільними сумісними зусиллями був побудований садовий будинок загальною площею 87,3 кв.м.

Посилаючись на те, що на приватизованій відповідачем земельній ділянці за час спільного сімейного проживання був побудований вказаний садовий будинок, розпорядження даною земельною ділянкою окремо від садового будинку є незаконним, вартість вказаних об'єктів нерухомості має обчислюватись в комплексі, а відповідно вартість земельної ділянки істотно збільшилась, а відтак, просила суд визнати земельну ділянку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та включити у майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.

Позивачка також вказувала, що при поділі майна подружжя враховуються також боргові зобов'язання подружжя, які виникли в інтересах сім`ї, а відтак, просила покласти на неї боргові зобов'язання за договором кредиту № 40.29-48/108 від 29.03.2007, який складає 2247128,36 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач в судовому засіданні заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 липня 1976 року між сторонами даної справи було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 1457 та видано свідоцтво про одруження НОМЕР_1

У шлюбі подружжям було набуте майно:

- квартира АДРЕСА_1 загальною площею 178,40 кв.м., право власності на яку підтверджується Свідоцтвом про право власності від 11 серпня 2004 року, яке видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 05 серпня 2004 року №1437-С/КІ. Дійсна вартість вказаної квартири на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 3 000 000,00 гривень;

- машиномісце АДРЕСА_1 площею 15,90 кв.м., право власності на яку підтверджується Свідоцтвом про право власності від 16 березня 2005 року, яке видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 10 березня 2005 року №386-С/НП. Дійсна вартість вказаного машиномісця на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 239 790,00 гривень;

- гаражний бокс АДРЕСА_3. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу гаражного боксу від 07 травня 2003 року, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №1954 та зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29 травня 2003 року, записаний в реєстрову книгу №132 за реєстровим №29953. Дійсна вартість вказаного гаражного боксу на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 127 888,00 гривень;

- гараж НОМЕР_2 (згідно з даними реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації - гараж за НОМЕР_3), в ГБК «Балтика» загальною площею 22,75 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 14 листопада 1995 року, укладеним на підставі ст. 15 Закону України від 10.11.1991 року «Про товарну біржу», зареєстрованим на Товарній біржі «Українська біржа Десятина» за реєстраційним №1/9218-А/2612, записаний в реєстрову книгу №13 Київського міського бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 6116 від 18 грудня 1995 року. Дійсна вартість вказаного гаражу на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 111 902,00 гривень;

- автомобіль марки SUBARU модель OUTBACK 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_5. Дійсна вартість вказаного автомобілю на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 328301,84 гривень;

- земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:162:0499 площею 0,9477 га, що розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства». Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 412093 від 30.06.2005 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №4169. Державний акт виданий на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2005 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1315. Дійсна вартість вказаної земельної ділянки на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 1 000 000,00 гривень;

- садовий будинок загальною площею 87,3 кв.м., житлова площа 39,5 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.03.2010 року, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності нерухомого майна 12.03.2010 року. Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно 25554089 від 12.03.2010 року, виданим Комунальним підприємством Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер вказаного будинку - 29910041, номер запису 2256 в книзі 18. Дійсна вартість вказаного садового будинку на день подання позову на сьогоднішніх ринкових умовах, на мою думку, складає суму у розмірі 399 650,00 гривень.

Крім того, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 473758, який зареєстрований 22.10.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010995002023, який виданий на підставі Рішення Козинської селищної ради №17/10 від 13.07.2009 року, у 2009 році відповідач приватизував земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:007:0004 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва площею 0,0421 га, яка розташована у АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 СК України вказана земельна ділянка є особистою приватною власністю відповідача.

Разом з тим, на вказаній земельній ділянці сторонами у даній справі за спільні кошти та спільними сумісними зусиллями був побудований садовий будинок загальною площею 87,3 кв.м., житлова площа 39,5 кв.м., що не заперечувалось учасниками процесу.

Зі змісту ст. 62 СК України вбачається, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки на приватизованій відповідачем земельній ділянці за час шлюбу був побудований садовий будинок, внаслідок чого сукупна вартість даних об'єктів значно збільшилась за рахунок спільних трудових та грошових затрат сторін по справі, суд вважає за можливе визнати вказану земельну ділянку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, згідно роз'яснень, викладених у п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами від 19.03.2010 року) відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Враховуючи визнання позову відповідачем в повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що визначена позивачкою загальна вартість нерухомого і рухомого майна та грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя, погоджена сторонами та становить 5657356,84 грн.

Відповідно роз'яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суди, вирішуючи спори між подружжям про майно, повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Згідно п. 24 вказаної Постанови при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

В матеріалах справи наявна копія договору кредиту № 40.29-48/108 від 29.03.2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1. Згідно довідки банку станом на 26.10.2012 року залишок основної кредитної заборгованості складає 2247128,36 грн., що не заперечувалось представником третьої особи в судовому засіданні.

Зі змісту норми ч. 4 ст. 65 СК України вбачається, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітніх дітей сторони не мають.

Стаття 372 Цивільного кодексу України визначає, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками прав спільної сумісної власності на нього припиняється.

На підставі вищевикладеного, враховуючи визнання позову відповідачем, що свідчить про погодження сторонами порядку поділу майна, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України,

Керуючись ст.ст. 57, 60, 62, 65, 71 СК України, ст. 372 ЦК України, ст.ст. 8,10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про поділ майна подружжя -задовольнити.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:007:0004 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва площею 0,0421 га, яка розташована у АДРЕСА_2.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 178,40 кв.м., право власності на яку підтверджується Свідоцтвом про право власності від 11 серпня 2004 року, яке видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 05 серпня 2004 року №1437-С/КІ;

- машиномісце АДРЕСА_1 площею 15,90 кв.м., право власності на яку підтверджується Свідоцтвом про право власності від 16 березня 2005 року, яке видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 10 березня 2005 року №386-С/НП;

- гаражний бокс АДРЕСА_3 (право власності підтверджується договором купівлі-продажу гаражного боксу від 07 травня 2003 року, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №1954, записаний в реєстрову книгу №132 реєстрованим №29953 від 29 травня 2003 року);

- садовий будинок загальною площею 87,3 кв.м., житлова площа 39,5 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер 29910041, номер запису 2256 в книзі 18 (право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.03.2010 року, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності нерухомого майна 12.03.2010 року);

- земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:007:0004 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва площею 0,0421 га, яка розташована у АДРЕСА_2 (право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 473758, який зареєстрований 22.10.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010995002023. Державний акт виданий на підставі Рішення Козинської селищної ради №17/10 від 13.07.2009 року).

Покласти на ОСОБА_1 боргові зобов'язання згідно договору кредиту № 40.29-48/108 від 29.03.2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- автомобіль марки SUBARU модель OUTBACK 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_5;

- земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:162:0499 площею 0,9477 га, що розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» (право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 412093 від 30.06.2005 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №4169);

- гараж НОМЕР_2 (згідно з даними реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації - гараж за НОМЕР_3), в ГБК «Балтика» загальною площею 22,75 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 14 листопада 1995 року, укладеним на підставі ст. 15 Закону України від 10.11.1991 року «Про товарну біржу», зареєстрованим на Товарній біржі «Українська біржа Десятина» за реєстраційним №1/9218-А/2612, записаний в реєстрову книгу №13 Київського міського бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 6116 від 18 грудня 1995 року).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3219,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Крижанівська Г.В.