Рішення

від 13.02.2013 по справі 22/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,пр-т Миру,20,тел. 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

13 лютого 2013 року Справа № 5028/22/45/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бірса»,

вул. Черкаська, 1, м. Суми, Сумська область, 40007

(поштова адреса: вул. Лінійна, 15, м. Суми, Сумська область, 40007)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес»,

вул. Воровського, 24, м. Чернігів, 14000

про стягнення 85185,19 грн.

Суддя Селівон А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Ряполов В.М. - представник, дов. № б/н від 15.01.13 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бірса" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес" про стягнення 85185,19 грн. боргу, а саме 79166,43 грн. заборгованості за товар, переданий відповідачеві згідно договору купівлі - продажу № 04/1 від 10.03.08 р., 5015,63 грн. пені та 1003,13 грн. річних, а також 1703,70 грн. судового збору.

Ухвалами суду від 22.01.13 р. та 05.02.13 р. розгляд справи відкладався на 05.02.13 р. та 13.13.13 р. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі - продажу № 04/1 від 10.03.08 р.

З урахуванням поданої позивачем заяви б/н від 21.01.13 р. про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом ухвалою від 22.01.13 р., позивач просить стягнути з відповідача 79166,43 грн. основного боргу, 4977,48 грн. пені та 995,50 грн. процентів річних, всього 85139,41 грн.

До початку судового засідання 13.02.13 р. представником позивача через канцелярію суду подані письмові пояснення (без вихідних реквізитів) щодо суті спору, які долучені судом до матеріалів справи.

В письмових поясненнях позивач повідомляє, що станом на 20.04.12 р. існувала заборгованість відповідача в сумі 38042,82 грн. Здійснені відповідачем 17.05.12 р. та 24.05.12 р. оплати на загальну суму 45000,00 грн. зараховані позивачем в рахунок заборгованості, яка існувала до 20.04.12 р., оскільки в призначенні платежу відповідачем не зазначалось по яким саме конкретним накладним здійснювалась оплата.

Здійснене відповідачем повернення товару на загальну суму 871,17 грн. стосувалося накладних, які не ввійшли до розрахунку основного боргу та реєстру неоплачених накладних, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок пені та процентів річних. По видатковим накладним згідно наданого суду реєстру неоплачених накладних повернень товару та оплат відповідачем не здійснювалось.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в судові засідання 22.01.13 р., 05.02.13 р., та 13.02.13 р. не з'явився.

Копія ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.12.12 р., яка тричі направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві адресу: вул. Воровського, 24, м.Чернігів, 14000, повернулась до суду неврученою адресату з відміткою оператора поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання".

Про час і місце проведення судових засідань 05.02.13 р. та 13.02.13 р. відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 02672770 та № 02678255.

Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

Відповідач письмового мотивованого відзиву на позов та документів, витребуваних ухвалами суду від 27.12.12 р., 22.01.13 р. та 05.02.13 р. суду не надав.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду не надходило.

Оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бірса" (Продавець за договором, Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватес» (Покупець за договором, Відповідач у справі) укладений договір купівлі - продажу № 04/1 (далі - Договір).

Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію, що в подальшому іменується Товар на умовах, передбачених цим Договору. Кількість Товару, що передається та його асортимент визначаються згідно накладних на фактичний відпуск Товару на протязі дії цього Договору.

Згідно п.3.1 Договору доставка Товару здійснюється автотранспортом Продавця.

У відповідності до п.5.2 Договору Продавець надає Покупцеві сертифікати відповідності на товар, що передається.

Розділом 6 передбачено умови повернення Товару, зокрема, згідно п.6.1 Договору Продавець приймає всі повернення Товару, який не відповідає вимогам за якістю, санітарним та ветеринарним нормам. Порушення можуть бути виявлені під час приймання Товару, або під час його передпродажної підготовки.

Відповідно до п.11.1 Договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, діє 31 грудня 2008 року та у відповідності до п. 11.4 якщо жодна зі сторін по закінченню терміну дії Договору не заявить про його розірвання, повідомивши про це іншу сторону мінімум за 20 днів згідно п.11.2 Договору, Договір вважається дійсним та пролонгується на один рік.

Відповідно до п.13.1 Договору право власності на Товар та всі ризики, пов'язані з цим, включаючи непередбачувані, переходять від однієї сторони до іншої з моменту передачі Товару та підписання накладної.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

На виконання умов вищевказаного Договору позивачем за період з 20.04.12 р. по 14.06.12 р. було передано Покупцю Товар на загальну суму 79166,43 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними за вказаний період в кількості 90 штук, зазначеними позивачем в наданому суду реєстрі неоплачених накладних. Копії зазначених накладних знаходяться в матеріалах справи.

За умовами п.п. 5.1, 5.2. Договору якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ на відповідний Товар та підтверджується сертифікатом відповідності.

Згідно розділу 7 Договору претензії за якістю Товару розглядаються на протязі терміну придатності на кожну партію Товару.

Отримання Товару відповідачем підтверджується підписами уповноважених представників (директора) останнього на вищевказаних накладних, скріплених штампом та печаткою відповідача. Доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості Товару від відповідача до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судових засіданнях, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ТОВ «Бірса» умов Договору з боку відповідача відсутні.

Зазначені факти підтверджуються також наявним в матеріалах справи та підписаним обома сторонами без зауважень актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р. між ТОВ «Бірса» та ТОВ «Ватес» за договором № 04/1 від 10.03.08 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані зобов'язання по передачі Товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Ватес» на підставі укладеного між сторонами Договору, факт передачі позивачем товару по Договору належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами розділу 4 Договору розрахунки за отриманий згідно Договору Товар здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок Продавця або шляхом внесення готівки до каси Продавця. Покупець оплачує Товар на протязі 7 банківських днів від дня його отримання (п.4.2).

Відповідач в обумовлений Договором строк розрахунок за отриманий згідно внесених позивачем до реєстру накладних товар не здійснив, у зв'язку з чим, станом на день подання позову до суду утворилась заборгованість за Договором в сумі 79166,43 грн., яку позивач просить стягнути.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 79166,43 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, відповідач не виконав.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору купівлі - продажу № 04/1 від 10.03.08 р., а також доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості Товару відповідно до Договору суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу № 04/1 від 10.03.08 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 79166,43 грн. за вказаним договором купівлі - продажу підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати товару в строки, визначені пунктом 4.2 Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, від вартості заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за переданий товар у терміни, визначені умовами Договору, позивачем на підставі п. 9.2 Договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 4977,48 грн. за період з 04.05.12 р. по 31.10.12 р. включно, яку він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за переданий товар у терміни, визначені умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у розмірі 995,50 грн. за період з 04.05.12 р. по 31.10.12 р. включно, які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Оскільки розмір пені та трьох відсотків річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам зазначених норм цивільного законодавства та положенням Договору, а також є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 4977,48 грн. пені та 995,50 грн. відсотків річних підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 655, 662, 663, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» (14000, м.Чернігів, вул. Воровського, 24, код 14234440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірса" (40007, м. Суми, вул. Черкаська, 1 (поштова адреса: вул. Лінійна, 15, м. Суми, Сумська область, 40007) п/р 26007799982456 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 380838, код 35539617) 79166,43 грн. боргу, 4977,48 грн. пені, 995,50 грн. процентів річних та 1703,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 18 лютого 2013 року.

Суддя А.М.Селівон