Постанова

від 19.02.2013 по справі 18/5005/8118/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2013 року Справа № 18/5005/8118/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю прокурора : Горан Ю.М. (посвідчення № 004995 від 21.09.12 р.);

за участю представників сторін:

від позивача: Лазуренко К.О. ( дов. № 14/8-16 від 04.01.13 р.);

від відповідача: представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 р . у справі № 18/5005/8118/2012

за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 15.11.2012 р. у справі № 18/5005/8118/2012, яке підписано 20.11.2012 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Петрова В.І.), задоволено позов прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" м. Дніпропетровськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004 р.

Вказаним рішенням внесено зміни до п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Український науково - дослідний інститут технології машинобудування", посвідченого нотаріусом ДМНО Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 5931 зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 5918 від 10.12.2004року, викладено його в такій редакції:

"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 34737 грн. 12 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український науково - дослідний інститут технології машинобудування" м. Дніпропетровськ на користь Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення винесено з порушенням матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Проаналізувавши нову редакцію п.4.1 договору, відповідач зробив висновок, що перша частина пункту договору суперечить другій частині. Так, у першій частині пункту договору визначено чіткий розмір орендної плати, що повністю відповідає вимогам закону. Однак, друга частина пункту 4.1 вказує на змінну складову розміру орендної плати у залежності від нормативної грошової оцінки землі, а також визначає, що орендна плата обчислюється відповідно до Податкового кодексу України.

Тобто, зі змісту п.4.1 договору не зрозуміло, який саме розмір орендної плати необхідно сплачувати орендарю: у розмірі 34 737 грн. 12 коп. чи обчислювати відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідач зазначає, що згідно з Податковим кодексом України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, а Податковим кодексом визначено лише граничну межу, нижче якої не може бути меншим розмір орендної плати.

Крім того, прийнята судом редакція п.4.1 договору фактично передбачає можливість зміни розміру орендної плати без внесення змін до договору, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні. Неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" м. Дніпропетровськ (орендар) укладено договір оренди землі від 14.08.2004 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: просп. Кірова, 46 (Кіровський район) і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:038:0052.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.02.2004 р. № 157/15 та від 14.07.04 р. № 132/18.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1173 га. (п.2.1)

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 534 013,26 грн. (п.2.3)

Договір укладено на п'ятнадцять років. (п.3.1)

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі ( у гривнях), у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Згідно п.4.2. договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції, … в інших випадках, передбачених законом (п.4.7).

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.11 р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" встановлено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками встановлюється у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання до прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання.

Законом України № 2756-УІ від 02.12.10 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", що набрав чинності з 01.01.11 р., змінено, зокрема, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі": слова "до Закону України "Про плату за землю" замінено словами "до Податкового кодексу України", частини четверту, п'яту і сьому виключено.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 288.5, 288.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами частини першої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки, посилаючись на зміну нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, від якого залежить розмір земельного податку. При цьому, прокурор опирався на підготовлений державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська розрахунок умовних втрат бюджету з орендної плати за землю у зв'язку з невідповідністю договору оренди вимогам чинного законодавства по договору оренди землі від 10.12.2004 № 5918. За розрахунком податкової інспекції грошова оцінка земельної ділянки склала 1 157 904,30 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки ґрунтувалися на підставі розрахунку, виконаного державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська, але до суду апеляційної інстанції прокурором був наданий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, підготовлений відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого постановою КМУ від 23.03.1995 року № 213 і останній є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Ця вимога обов'язкова як до прокурора, так і для судів при розгляді справ. А заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди в повній мірі враховують умови прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 р. у справі № 18/5005/8118/2012 залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О. Лотоцька

О.С. Євстигнеєв

Поставнова виготовлена в повному обсязі 21.02.2013 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко