Постанова

від 11.02.2013 по справі 6/159

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р. Справа № 6/159

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

Третьої особи: Кучма Л.В., дов. № 220/1021/д від 12.12.2012 року;

Прокурора: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року

у справі № 6/159 господарського суду міста Києва

за позовом публічного акціонерного товариства "Кримбуд"

до відповідача -1 Севастопольської міської ради

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -2 Міністерства оборони України

за участю Генеральної прокуратури України

про визнання права на оренду земельної ділянки та припинення договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Кримбуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд", просило визнати за ним право на оренду земельної ділянки площею 0,6500 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та припинити договір оренди вказаної земельної ділянки від 24.07.2009 року, укладений між відповідачами та зареєстрований 07.09.2009 року за у Севастопольській міській філії Державного підприємтсва "Центр державного земельного кадастру" за № 040988600067 (т. 1, а.с. 5-7).

Позовні вимоги мотивовано посиланням на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" та наявністю рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 року у справі № 5020-5/456-11/094-5/283, яким визнано за відкритим акціонерним товариством "Кримбуд" право власності на п'ятиповерховий 45-квартирний будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, с. Мекензієві Гори, вул. Енергетиків, 16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -2 Міністерство оборони України (т. 1, а.с. 88-89).

Листом від 19.07.2011 року Генеральна прокуратура України повідомила про вступ у справу (т. 1, а.с. 140).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року замінено відкрите акціонерне товариство "Кримбуд" його правонаступником публічним акціонерним товариством "Кримбуд" (т. 1, а.с. 157-158).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2011 року зупинено провадження у справі № 6/159 до перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 року у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 (т. 1, а.с. 185-187).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року провадження у справі № 6/159 поновлено (т. 1, а.с. 233-234).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року (головуючий Ковтун С.А., судді Балац С.В., Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року (головуючий Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) (т. 2, а.с. 44-47) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 255-259).

Судові акти мотивовано неправильним обранням позивачем способу захисту права або інтересу.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Кримбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та позовні вимоги задовольнити (т. 2, а.с. 53-55).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.10.2012 року відновлено пропущений процесуальний строк, касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримбуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2012 року (т. 2, а.с. 51-52).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 23.11.2012 року (т. 2, а.с. 69-70).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/1297 від 16.11.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. (т. 2, а.с. 71).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримбуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.12.2012 року (т. 2, а.с. 72-73).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 26.12.2012 року (т. 2, а.с. 75-76).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03.08-05/1129 від 24.12.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді Корсак В.А., Костенко Т.Ф. (т. 2, а.с. 77).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримбуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.01.2013 року (т. 2, а.с. 78-79).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/73 від 22.01.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. (т. 2, а.с. ).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримбуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2013 року (т. 2, а.с. 81-83).

У судове засідання 11.02.2013 року прокурор, представники позивача - публічного акціонерного товариства "Кримбуд", відповідачів - Севастопольської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність прокурора, представників позивача - публічного акціонерного товариства "Кримбуд", відповідачів - Севастопольської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника третьої особи - Міністерства оборони України, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2009 року між Севастопольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Севастопольської міської ради від 20.05.2009 року № 7001 зобов'язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку площею 06500 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, строком на 5 років з віднесенням земель до категорії земель житлової і суспільної забудови, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б (п. 1.1, 2.1, 3.1 договору) (т. 1, а.с. 130-135).

Вказаний договір зареєстровано Севастопольською міською філією Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.09.2009 року № 040988600067 (т. 1, а.с. 135).

Розділом 9 договору передбачено права та обов'язки сторін за ним (т. 1, а.с. 132).

Згідно п. 12.2 договору його припинення відбувається у випадках закінчення строку договору, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; ліквідації юридичної особи - орендаря; в інших випадках, передбачених законами України (т. 1, а.с. 133).

Пунктом 12.3 договору передбачено його припинення шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду (т. 1, а.с. 133).

Згідно п. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 07.09.2009 року) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 07.09.2009 року) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Заявник касаційної скарги вважає, що до нього на підставі ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" перейшло право користування земельною ділянкою на умовах, що були у товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд", оскільки рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 року у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 за позивачем визнано право власності на п'ятиповерховий 45-квартирний будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, с. Мекензієві Гори, вул. Енергетиків, 16.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Однак, реєстрація права власності на будівлю і споруду не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведеній нормі йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження. Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а вимагає у цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди, але закон не встановлює обов'язковість укладання чи поновлення з цих підстав договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля.

Пунктом 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 14, від 17 жовтня 2012 року N 10, від 16 січня 2013 року N 3) передбачено, що, відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 року у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 виникнення права власності у позивача на п'ятиповерховий 45-квартирний будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, с. Мекензієві Гори, вул. Енергетиків, 16 пов'язано з виконанням функцій підрядника та ґрунтується на приписах ст. 876 Цивільного кодексу України, і не пов'язано з продажем будинку особою, яка є землекористувачем.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що позивач у встановленому законом порядку не набув право оренди спірною земельною ділянкою.

Частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З врахуванням вищенаведеного правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що підставою для звернення з позовом про визнання вказаного права є оспорення існуючого права, а не намір набуття його за рішенням суду.

Також відповідає приписам вищеперелічених норм матеріального права встановлений місцевим та апеляційним господарськими судами факт невірного обрання публічним акціонерним товариством "Кримбуд" способу захисту його права щодо припинення договору від 24.07.2009 року, оскільки чинним законодавством передбачено, що припинення спірних правовідносин здійснюється шляхом розірвання договору або визнання його недійсним.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі № 6/159 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков