Ухвала

від 26.11.2012 по справі 2а-12164/11/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12164/11/0170/19

26.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 17.02.12

за позовом Приватного підприємства "Південна цукрова компанія" (пр. Кірова/вул. Набережна, 54/24,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 адміністративний позов Приватного підприємства "Південна цукрова компанія" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано Наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 19.08.2011р. № 3048 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Південна цукрова компанія".

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, які полягали у проведенні перевірки Приватного підприємства "Південна цукрова компанія", в результаті якої був складений акт №12436/23-4/36693457 від 02.09.2011р. "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Південна цукрова компанія" ЄДРПОУ 36694357 з питань взаємовідносин з ТОВ "Майра" ЄДРПОУ 36817495 за січень 2011року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0009762301 від 21 вересня 2011р про визначення Приватному підприємству "Південна цукрова компанія", ЄДРПОУ 36693457, грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 236192,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Південна цукрова компанія" судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

22.08-29.08.2011р. на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, направлення № 364/23-4 від 19.08.2011р. та наказу № 3048 від 19.08.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Майра"(ЄДРПОУ 36817495) за січень 2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 12436/23-4/36693457 від 02.09.2011р.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту по факту взаємовідносин позивача з ТОВ "Майра" у січні 2011р. на суму 236192грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав ДПІ в м. Сімферополі АР Крим заперечення до акту перевірки за вих. № 01-12/09 від 12.09.2011р., за результатами розгляду яких листом за вих. № 40122/10/23-4 від 15.09.2011р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим повідомила про те, що ПП "Південна цукрова компанія" безпідставно задекларовано у податковій декларації з ПДВ за січень 2011р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків) податковий кредит у розмірі 236192грн. по контрагенту ТОВ "Майра" на підставі нікчемних правочинів, у зв'язку з чим він підлягає зменшенню (а.с. 37-40, 41-45)

Висновки даного акту перевірки покладені в основу податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 236192грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1грн. (а.с. 46)

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, в силу п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України визначають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

Проте, відповідачем по справі не надано суду доказів направлення позивачу обов'язкового письмового запиту, його отримання позивачем та доказів ненадання ним протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

За таких обставин, оскільки рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України приймається виключно якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, то Наказ № 3048 від 19.08.2011р. про проведення такої перевірки відносно позивача було винесено безпідставно, а тому він підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Разом з тим, як зазначено в самому акті перевірки, перевірка проводилась з 22.08.2011р. по 29.08.2011р., в той час як повідомлення № 364/23-4 від 19.08.2011р. про дату початку та місце проведення такої перевірки, про необхідність надання документів по взаємовідносинам з ТОВ "Майра" за січень 2011р. та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів, а також наказ № 3048 від 19.08.2011р. про проведення позапланової невиїзної перевірки з 22.08.2011р. тривалістю 5 днів було відправлено на адресу позивача поштою тільки 22.08.2011р. та отримано останнім 23.08.2011р., тобто не до початку проведення зазначеної перевірки, як того вимагає п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, а вже коли спірна перевірка проводилась.

Крім того, як свідчать матеріали справи, на вищевказане повідомлення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 364/23-4 від 19.08.2011р. про необхідність надання документів по взаємовідносинам з ТОВ "Майра" за січень 2011р., позивач 26.08.2011р. надав відповідачу наступні документи: копія договору купівлі-продажу на 1 арк., реєстри витратних накладних та банківських виписок на 1арк., копії податкових накладних на 12 арк., копії прибуткових накладних на 3 арк. та копії банківських виписок на 8 арк. (а.с. 25)

Як зазначено у п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів, а саме: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, і даних, наданих платником податку у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих іншим способом, передбаченим законом.

Однак, незважаючи на те, що документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів за січень 2011 року підприємством до перевірки на підставі письмового запиту були надані, документальна невиїзна перевірка, як зазначено в акті перевірки, проводилася тільки на підставі інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків" АІС "Облік податків і платежів", пошуково-довідкова система ЦБД ДПА Україна, "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"та інформації, отриманої від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 12.04.2011р. № 2824/7/23-313.

Разом з тим, в силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Вищенаведені порушення з боку відповідача свідчать про протиправність дій ДПІ в м. Сімферополі АРК по проведенню спірної позапланової перевірки ПП "Південна цукрова компанія", у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні у січні 2011р. податку на додану вартість всього у січні 2011р. у сумі 236192,00грн.

Такого висновку відповідач дійшов у зв'язку з тим, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Майра"(Продавець), який у січні 2011р. поставив ПП "Південна цукрова компанія" товар на суму ПДВ 236192,00грн.

Проте, згідно даних бази "Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ "Майра" має стан "9"- до ЄДР направлено запит про відсутність за місцезнаходженням; згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 1488/233/36817495 від 06.04.2011р. з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях ТОВ "Майра" з ПДВ за січень 2011р. в ході перевірки не було виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, що є порушенням вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання" № П-6, затвердженої постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965р.

Одночасно проведеною перевіркою встановлено, що у ТОВ "Майра" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами, господарські операції не призвели до реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 ЦК України, тобто товари не були передані у порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України, що також унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) ПП "Південна цукрова компанія" по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим податкові зобов'язання ПП "Південна цукрова компанія" по відповідному ланцюгу постачання є також нікчемними.

18.02.2011 року ПП "Південна цукрова компанія" надало до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі -240786 гривень, податковий кредит в розмірі 238784 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 2002 гривень (а.с. 81-84).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду -січень 2011р. була включена сума ПДВ 232000грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 368174920384, яким є ТОВ "Майра" (а.с. 85-86).

Як свідчать матеріали справи, 28.07.2010р. між ТОВ "Майра"(Продавець) та ПП "Південна цукрова компанія"(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № М-2807-2-КП, відповідно до п. 1.1 якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та вчасно оплачує цукор-пісок виробництва України у строки та на умовах, передбачених у даному договорі (а.с. 48).

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ "Майра" було поставлено позивачу у січні 2011р. товар -цукор-пісок виробництва України на загальну суму 1418500грн., т.ч. ПДВ 283700,00грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними № РН-0000005 від 10.01.2011р. на суму 250500,00грн., у т.ч. ПДВ 41750,00грн., № РН-0000012 від 13.01.2011р. на суму 417500,00грн., у т.ч. ПДВ 69583,33грн., № РН-0000020 від 19.01.2011р. на суму 334000,00грн., у т.ч. ПДВ 55666,67грн., № РН-0000025 від 21.01.2011р. на суму 250500,00грн., у т.ч. ПДВ 41750,00грн. та № РН-0000034 від 31.01.2011р. на суму 166000,00грн., у т.ч. ПДВ 27666,67грн. (а.с. 50-52)

Вантажними накладними на переміщення товару залізничним транспортом №36758750, №35074252 Придніпровською залізницею підтверджується транспортування цукру на адресу позивача від власника товару ТОВ "Майра"(а.с. 53-55).

Вказане спростовує доводи відповідача про те, що відсутність у ТОВ "Майра" власних транспортних засобів свідчить про безтоварність спірних господарських операцій, адже жодною нормою законодавства суб'єктам господарювання не забороняється залучати транспортні засоби інших осіб для здійснення господарської діяльності та перевезення товару.

У законодавчих актах України не встановлено переліку конкретних документів на підтвердження тієї чи іншої господарської операції.

Разом з тим, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відповідачем безпідставно не були прийняті договір, витратні накладні та інші документи, які містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Як свідчать матеріали справи, всього в січні 2011р. контрагенту -ТОВ "Майра" позивачем було перераховано 1392000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 68-76).

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ "Майра" були виписані також податкові накладні: № 11 від 10.01.2011р. на суму 250500,00грн., у т.ч. ПДВ 41750,00грн., № 18 від 11.01.2011р. на суму 115846,50грн., у т.ч. ПДВ 19307,75грн., № 21 від 12.01.2011р. на суму 72000,00грн., у т.ч. ПДВ 12000,00грн., № 23 від 13.01.2011р. на суму 229653,50грн., у т.ч. ПДВ 38275,58грн., № 28 від 14.01.2011р. на суму 71346,50грн., у т.ч. ПДВ 11891,08грн., № 32 від 17.01.2011р. на суму 104000,00грн., у т.ч. ПДВ 17333,33грн., № 33 від 18.01.2011р. на суму 190000,00грн., у т.ч. ПДВ 31666,67грн., № 40 від 20.01.2011р. на суму 94000,00грн., у т.ч. ПДВ 15666,67грн., № 49 від 21.01.2011р. на суму 125163,50грн., у т.ч. ПДВ 20858,92грн., № 55 від 25.01.2011р. на суму 846,50грн., у т.ч. ПДВ 141,08грн., № 59 від 26.01.2011р. на суму 50000,00грн., у т.ч. ПДВ 8333,33грн. та № 65 від 28.01.2011р. на суму 90000,00грн., у т.ч. ПДВ 15000,00грн. (а.с. 56-67)

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, спірний податковий кредит на загальну суму ПДВ 236192грн. підтверджується відповідними податковими накладними, наданими позивачем до перевірки.

Вказані податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень 2011р. (а.с. 87-91)

Вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Доказів анулювання реєстрації ТОВ "Майра" як платника ПДВ під час виписки спірних податкових накладних у січні 2011р. відповідачем суду не надано.

З вищенаведеного судова колегія робить висновок, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 236192,00грн. підтверджується податковими накладними, складеними ТОВ "Майра", яке станом на дати складання податкових накладних був зареєстрований як платник ПДВ, свідоцтво № 100260400 від 22.12.2009р.

Що стосується використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, то судова колегія зазначає, що основним видом діяльності ПП "Південна цукрова компанія" є оптово-роздрібна торгівля.

В матеріалах справи міститься копія договору зберігання товарно-матеріальних цінностей № ПР/НХ-11248/НЮ від 11.02.2011р., укладеного між Відокремленим структурним підрозділом "Кримський регіональний відділ матеріально-технічного постачання"(Зберігач) та ПП "Південна цукрова компанія"(Поклажодавець), відповідно до умов якого Зберігач зобов'язався надати послуги по зберіганню на своєму складі товару, а Поклажодавець зобов'язався сплатити послуги на умовах даного договору (а.с. 77-80)

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2011р. позивачем були укладені договори купівлі-продажу цукру-піску з покупцями: СП "Амтек ЛТД", Кооперативним оптово-роздрібним торговим підприємством, ТОВ "Кримський млин", ПП "Залізничне торгове об'єднання", Фірмою "Форвард", ТОВ "Сімферопольська фабрика солодощів", ТОВ "Торговий Дім "Чорномор"ОРГ", ПП "Батон і К", ТОВ "Делішес", ТОВ "Перун"(а.с. 194-203), яким у січні 2011р. здійснювалась реалізація цукру-піску та отримувались за це кошти, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

Отриманий по цим господарським операціям ПДВ включався позивачем до податкових зобов'язань звітного періоду -січень 2011р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за січень 2011р. та розшифровками до неї.

Безтоварність операцій з продажу позивачем цукру покупцям у січні 2011р. на підставі первинних документів відповідачем встановлена не була.

Натомість, відповідно до Акту перевірки №12436/23-4/36693457 від 02.09.2011р. відповідач дійшов висновку про те, що саме через відсутність у ТОВ "Майра"(а не ПП "Південна цукрова компанія") основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів, господарські операції не призвели до реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 ЦК України, тобто товари не були передані у порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України, що також унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) ПП "Південна цукрова компанія" по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим податкові зобов'язання ПП "Південна цукрова компанія" по відповідному ланцюгу постачання є також нікчемними.

За таких обставин, як суми податкового кредиту, так і суми податкових зобов'язань відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011р. правомірно та обґрунтовано.

В той же час, акти перевірки контрагентів позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ТОВ "Майра"правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним.

До того ж, позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Майра" з 28.07.2010р., тобто ці відносини є тривалими та реальне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Майра" протягом всього періоду їх існування органи ДПС під сумнів не ставлять. Тобто, позивач не міг та не повинен був бути обізнаним про порушення податкової дисципліни його контрагенту в конкретному податковому періоді, який був предметом перевірки позивача.

Таким чином, податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 236192,00 гривень та нараховані штрафні санкції на суму 1,00 гривня.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 у справі № 2а-12164/11/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук