Ухвала

від 14.04.2014 по справі 2а-12164/11/0170/19

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/848/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012

у справі № 2а-12164/11/0170/19

за позовом Приватного підприємства "Південна цукрова компанія"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012, позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 19.08.2011 № 3048 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Південна цукрова компанія";

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо проведення перевірки ПП "Південна цукрова компанія", за результатами якої складений акт №12436/23-4/36693457 від 02.09.2011;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0009762301 від 21.09.2011.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, направлення № 364/23-4 від 19.08.2011 та наказу № 3048 від 19.08.2011, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Майра" за січень 2011, за результатами якої складено акт перевірки № 12436/23-4/36693457 від 02.09.2011, в якому встановлено завищення податкового кредиту по факту взаємовідносин позивача з ТОВ "Майра" у січні 2011 р. на суму 236192,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 21.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 236192,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00 грн.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування вказаного повідомлення-рішення, дійшов висновку щодо наявності в діях податкового органу порушень при проведенні перевірки. Також, суди дійшли висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 236192,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00 грн.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Оскільки, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки), судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як зазначив відповідач, підставою позапланової виїзної перевірки послужили подані позивачем декларації з ПДВ за листопад-грудень 2010 року та січень 2011 року, а саме відомості щодо формування сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Майра", в яких позивач виступав вигодонабувачем, а відтак, оскільки він повідомив відповідно до норм законодавства про проведення перевірки та направив наказ на її проведення, то ним дотримано всіх вимог законодавства щодо порядку проведення позапланових виїзних перевірок.

З акта перевірки ПП "Південна цукрова компанія" від 02.09.2011 вбачається, що відповідачем були отримані від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова матеріали документальних невиїзних перевірок ТОВ "Майра" за період жовтень-грудень 2010 р. та з 01.01.2011 по 31.01.2011 з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та ПДВ від 11.03.2011 №1909/7/23-313 та від 06.04.2011 №1488/233/36817495, відповідно до яких проведеними перевірками було встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1та 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та виявлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту у перевірені періоди.

Такого висновку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова дійшла, у зв'язку з відсутністю у ТОВ "Майра" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, з чого слідує проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а отже вони не мають реального товарного характеру та є нікчемними. Вказане, за висновком ДПІ, свідчить про те, що ПП "Південна цукрова компанія" не отримувало товар (роботи, послуги) та при формуванні структури податкового кредиту з ТОВ "Майра" зависило податковий кредит у сумі 236192 грн. в січні 2011 р. та в сумі 431667 грн. в листопаді та грудні 2010 р.

Також, з наданих до перевірки на наявних у податкових органів відомостей встановлено, що за наслідками угод, укладених ПП "Південна цукрова компанія" з ТОВ "Майра", останнє не сплатило та не могло сплатити до бюджету податків, оскільки не могло виконувати свої обов'язки, а отже, від укладення та виконання угод з цим контрагентом проведені господарські операції суперечать інтересам держави та суспільства, завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання. Крім того, станом на момент перевірки ТОВ "Майра" має стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ ПП "Південна цукрова компанія" відобразило у своїй податковій звітності ТОВ "Майра", яке не віднесло до податкових зобов'язань вищевказані суми ПДВ.

За змістом ч. 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль