Постанова

від 19.02.2013 по справі 5009/1039/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2013 р. справа №5009/1039/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача:Лелюх О.М. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явився від третьої особи: Лелюх О.М. - представник за довіреністю Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21 травня 2012р. у справі№ 5009/1039/12 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ лайф" м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ простягнення 6 866 584,83 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. по справі № 5009/1039/12 (суддя Гандюкова Л.П.) частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ лайф" м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" м.Запоріжжя за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ про стягнення 6 866 584,83 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного інвестиційного фонду «Юніт» не диверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 39/2Ж від 24.11.2005 р. в сумі 6666584 (шість мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 83 коп., з яких: 4999984 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., заборгованості за кредитом, 1666600 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот) грн. 83 коп. заборгованості за відсотками, суму 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Припинено провадження у справі в частині стягнення суми 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками та комісійною винагородою на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в задоволеній частині є законними та обґрунтованими.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" м.Запоріжжя, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що господарський суд, розглядаючи справу, не звернув уваги на той факт, що позивачем не надано розрахунку позовної суми, доказів повідомлення відповідача про уступку права вимоги та доказів правомірності нарахування збільшеної відсоткової ставки. Крім того, в матеріалах справи відсутні оригінали кредитного договору та додаткових угод до нього. Відповідач стверджує, що вказані додаткові угоди до кредитного договору не були ним підписані.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем надано до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду клопотання про об'єднання в одне апеляційне провадження справи № 27/151/09-23/127/09-15/82/09, №5009/1039/12, №5009/524/12, № 5009/544/12, № 5009/587/12, оскільки на думку скаржника вказані справи є однорідними та в них приймають участь одні й ті самі сторони.

Розглянувши вказане клопотання судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що можливість об'єднання позовних вимог надана лише суду першої інстанції, яке можливе під час прийняття позовних заяв до розгляду, порушення провадження у справі, і під час судового розгляду. Однак, апеляційна інстанція позбавлена можливості об'єднати до одного апеляційного провадження справи за якими винесено окремі судові рішення.

Позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ, відзиву на апеляційну скаргу не надала, однак представник у судових засіданнях апеляційної інстанції зазначав, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому не підлягає скасуванню.

Відповідач не направив представників у судові засідання Донецького апеляційного господарського суду, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що вказані відповідач не використав наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, а судове засідання вже неодноразово відкладалось, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача та третьої особи, який прибув в засідання суду, перевіривши обставини справи, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ лайф" м.Київ звернулось до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" м.Запоріжжя про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6866584,83 грн. за кредитним договором № 39/2Ж від 24.11.2005р., із яких: сума 4999984,00 грн. заборгованості за кредитом, сума 1700324,95 грн. заборгованості за відсотками, сума 166275,88 грн. заборгованості за комісійною винагородою.

В обґрунтування своїх вимог банк посилався на те, що відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитом, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 20.03.2012р. порушив провадження за вказаним позовом, а ухвалою від 09.04.2012р. в порядку ст.ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 24.11.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є третя особа у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" (позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 39/2Ж, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4700000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (далі кредит або кредитна лінія), за умови надання додаткового забезпечення, починаючи з 14.09.2006 р., ліміт кредитної лінії може становити 5000000,00 грн. (п. 2.1 договору).

Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту сторони визначили 23.11.2008 р. (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.2 вказаного договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17,5 відсотків річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідно до пункту 3.3 договору за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.1 цього договору. У випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 30% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.7 кредитного договору сторони передбачили, що за наявності заборгованості по кредиту та/або плати за кредит (у тому числі і відсотках за неправомірне користування кредитом), сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит; в другу чергу сплаті підлягає нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим договором. Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Сторони встановлюють, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості.

Згідно з п.п. 4.2.1, 4.2.2 позичальник зобов'язався: у випадку прострочення повернення кредиту перераховувати кошти, що призначені ним на погашення кредиту, на рахунок простроченої заборгованості за кредитом, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття. У випадку, якщо після прострочення повернення кредиту позичальник здійснить перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п. 3.1 цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості за кредитом позичальника; своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки. У випадку несвоєчасної сплати плати за кредит (у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) позичальник зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Договір набрав чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору. (пункти 6.1, 6.6 кредитного договору).

Сторонами було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору. Так, додатковою угодою № 5/4Ж від 17.01.2007р. викладено п.п. 3.2, 3.3 кредитного договору в іншій редакції, встановлено ставку відсотків у розмірі 16% річних, комісійну винагороду у розмірі 2% від ліміту кредитної лінії. Додатковою угодою від 25.09.2008 р. знову внесені зміни до пунктів 3.2, 3.3, 3.4 кредитного договору, встановлено ставку відсотків у розмірі 17% річних, комісійної винагороди у розмірі 2% від ліміту кредитної лінії, у випадку порушення позичальником строку остаточного розрахунку встановлено 20% річних за неправомірне користування кредитом. (а.с.11 т. 2)

24.03.2010 р. сторонами було укладено договір про внесення змін № 90/4Ж до кредитного договору № 39/2Ж, відповідно до умов якого сторонами внесені зміни до пунктів 2.1., 2.2 договору та викладено їх у наступній редакції: банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5000000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених кредитним договором. Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 30.11.2010 р.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк свої зобов'язання по договору виконав, надав позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування контрагентам позичальника суми 4999984,00 грн, що підтверджується відомостями оборотів по рахунку (а.с.138-139 т. 1) та не заперечується відповідачем.

24.03.2010р. між банком та позичальником було укладено узгодження, згідно з яким позичальником не виконані зобов'язання за кредитним договором № 39/2Ж від 24.11.2005 р., а саме: не здійснено повернення отриманих сум кредитних коштів та не сплачено в повному обсязі відсотки за користування кредитом. (а.с.91 т. 1).

28.07.2010р. між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третя особа у справі, первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (позивач у справі, новий кредитор за договором) укладено договір відступлення права вимоги № 39/78, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (продає) позивачу належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Укрбудекскавація" (код ЄДРПОУ 33869844, далі іменується боржник): кредитний договір № 39/2Ж від 24.11.2005 р., укладений між первісним кредитором та боржником, разом із договорами про внесення змін до кредитного договору: договір № 102/4Ж від 23.12.2005 р. про внесення змін до кредитного договору № 39/2Ж від 24.11.2005 р.; договір № 5/4Ж від 17.01.2007 р. про внесення змін до кредитного договору № 39/2Ж від 24.11.2005 р.; договір № 5/4Ж від 25.09.2008 р. про внесення змін до кредитного договору № 39/2Ж від 24.11.2005 р.; договір № 90/4Ж від 24.03.2010 р. про внесення змін до кредитного договору № 39/2Ж від 24.11.2005 р.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору до позивача перейшло право вимагати (замість первісного кредитора) від відповідача (боржника) належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 4999984,00 грн., отриманих боржником згідно з кредитним договором, укладеним між первісним кредитором та боржником; повернення нарахованих станом на дату укладення цього договору, процентів за користування кредитом згідно з кредитним договором у сумі 1800324,95 грн.; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 166275,88 грн.; сплати неустойки в формі та розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

У пункті 1.8 договори сторони визначили, що у зв'язку з укладанням цього договору, первісним кредитором здійснюється на користь нового кредитора відступлення прав, зокрема, за договором про заставу майна № 110/5Ж від 28.12.2005 р. з урахуванням договору про внесення змін № 101/4Ж від 24.03.2010 р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п. 1.7 з моменту зарахування у повному обсязі суми відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок первісного кредитора, зазначений у п. 2.1.1 цього договору, до нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до боржника, що належали до цього первісному кредитору по кредитному договору.

Згідно з п. 2.1.1 позивач зобов'язався переказати первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 6966584,83 грн. у день підписання цього договору.

Згідно з умовами пункту 2.2.2 договору відступлення № 39/78 первісний кредитор (третя особа у справі) направив боржнику (відповідачу у справі), поручителям та майновому поручителю повідомлення (а.с. 28 т. 1) про відступлення права вимоги за кредитним договором № 39/2Ж та договорами забезпечення новому кредитору ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ".

Відповідно до п. 4.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивачем було перераховано банку суму 6966584,83 грн. за договором відступлення права вимоги № 39/78, що підтверджується платіжним дорученням № 575 від 28.07.2010 р. (а.с.32 т. 1).

Заборгованість ТОВ "Укрбудекскавація" за кредитним договором № 39/2Ж від 24.11.2005 р., станом на 28.07.2010 р. складала 4999984,00 грн. - кредитна заборгованість, 1800324,95 грн. - заборгованість за процентами за період з 30.09.2008 р. по 27.07.2010 р. (з відсотковою ставкою 20%, дата виникнення прострочення зі сплати відсотків - 24.11.2008 р.), та 166275,88 грн. - заборгованість з комісійної винагороди (дата виникнення прострочення зі сплати комісійної винагороди - 29.12.2008 р.).

Після укладення договору відступлення права вимоги відповідачем було перераховано грошові кошти на загальну суму 100000,00 грн. (а.с. 11 т. 1) Відповідно до п. 3.7 кредитного договору вказана сума була зарахована в рахунок погашення прострочених відсотків.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 6866584,83 грн. з яких: сума 4999984,00 грн. заборгованості за кредитом, сума 1700324,95 грн. заборгованості за відсотками, сума 166275,88 грн. заборгованості за комісійною винагородою. Вказаний позов частково задоволений судом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений договір про відкриття кредитної лінії № 39/2Ж від 24.11.2005р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір про відкриття кредитної лінії № 39/2Ж від 24.11.2005р., є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 вказаного кодексу встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до умов укладеного між банком (третя особа) та позивачем договору відступлення права вимоги № 39/78 від 28.07.2010 р., до позивача перейшло належне ПАТ Промінвестбанк право вимоги до позичальника. При цьому не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що його не було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення № 09-08/2503 про таке відступлення. (а.с.28 т.1). Про обізнаність відповідача про існування договору відступлення права вимоги також свідчить те, що для погашення заборгованості за кредитом ним було перераховано суму 100000 00 грн. на розрахунковий рахунок, саме, позивача. Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 39/2Ж від 24.11.2005р.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України). Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на суму щоденного залишку заборгованості по кредиту, з 30.09.2008 р. по 23.11.2008 р. - 17 відсоткова ставка річних, з 24.11.2008 р. по 27.07.2010 р. - 20% річних. Як слідує з усних пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, 20% річних нараховано відповідачу з 24.11.2008 р. у зв'язку з неповерненням кредитних коштів в термін, встановлений договором (23.11.2008 р.), тобто на підставі п.3.4 договору.

Крім того, за управління кредитом відповідач зобов'язався виплачувати комісійну винагороду, виходячи із встановленої відсоткової ставки у розмірі 2% річних від ліміту кредитної лінії.

24.04.2012р. та 27.04.2012 р., після порушення провадження у даній справі, відповідачем на рахунок позивача було перераховано загальну суму 200000,00 грн. Вказану суму було зараховано в рахунок погашення комісійної винагороди та прострочених відсотків на підставі п. 3.7 кредитного договору № 39/2Ж. Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження по справі в цій частині.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував не належним чином, факт наявності заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 4999984 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та з 1 666 600 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот) грн. 83 коп. заборгованості за відсотками.

Щодо посилань апелянта на помилкове нарахування підвищеного розміру відсоткової ставки, то вони не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що розмір процентної ставки за кредит, а так само порядок її сплати встановлюються та визначаються у кредитному договорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які існують на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки Національного банку України та інших обставин.

Відповідно до кредитного договору № 39/2Ж від 24.11.2005 р. відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором (п. 4.2.2 договору). Відсотки за користування кредитом сплачуються, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 16% річних (п. 3.2 договору в редакції договорів про внесення змін № 102/4Ж від 23.12.2005 р., № 5/4Ж від 17.01.2007 р.). 25.09.2008 р. сторонами укладено договір про внесення змін № 5/4Ж від 25.09.2008 р. до кредитного договору, яким встановлено відсотки за користування кредитом, виходячи із встановленої відсоткової ставки у розмірі 17% річних та у випадку порушення позичальником встановленого договором строку остаточного повернення всіх сум кредиту позичальник сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 20% річних. Тобто, сторонами в укладеному кредитному договорі № 39/2Ж було узгоджено розмір відсоткової ставки за кредит, порядок її нарахування та сплати. Вказаний договір та додаткові угоди до нього на час прийняття судом рішення є чинними та не визнанні недійсними у встановленому порядку.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекскавація" м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. у справі №5009/1039/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. у справі №5009/1039/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 7 прим:

1 прим. - у справу; 1 прим. - позивачу; 1 прим. - відповідачу; 1 прим. - третій особі;

2 прим. - ДАГС; 1 прим. - ГСЗО;