Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-7890/12/0170/31

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-7890/12/0170/31

06.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду в Автонмоній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 23.08.12 у справі № 2а-7890/12/0170/31

за позовом Комунального підприємства "Міжводне" (вул. Приморська, буд.20, с.Міжводне, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим,96420)

до Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (вул. Набережна, буд.71, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування пункту припису,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Міжводне» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 4 Припису Територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м.Севастополю №17/7п від 17.07.12, який було винесено КП «Міжводне» на підставі акта позапланової перевірки №17/7 від 17.07.12 щодо необхідності добичі підземних вод (розробка родовища) на підставі дозволу на користування надрами.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.12 у справі № 2а-7890/12/0170/31 адміністративний позов Комунального підприємства "Міжводне" до Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування пункту припису задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 4 припису Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №17/7п від 17.07.12, винесений Комунальному підприємству "Міжводне" на підставі акта позапланової перевірки від 17.07.12 № 17/7 щодо необхідності добичі підземних вод (розробка родовища) на підставі дозволу на користування надрами.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Міжводне" 32, 19 грн. судового збору.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 6 лютого 2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Керченським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.12 Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в АР Крим і м. Севастополі була проведена позапланова перевірка суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) Комунального підприємства «Міжводне» в Чорноморському районі (с. Міжводне, вул. Приморська, 20), яке здійснює видобуток підземних вод та забезпечення населення водою на підставі дозволів на спеціальне водокористування від 03.02.10 УКР-КРЬІ №464 (дійсне до 01.03.15), з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів охорони праці та промислової безпеки, а також проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, за результатами проведення якої складено акт №17/7.

Не погодившись з правомірністю пункту 4 Припису Територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м.Севастополю №17/7п від 17.07.12, який було винесено КП «Міжводне» на підставі акта позапланової перевірки №17/7 від 17.07.12 щодо необхідності добичі підземних вод (розробка родовища) на підставі дозволу на користування надрами позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогою про його скасування.

Судом встановлено, що КП «Міжводне» отримало у Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища дозвіл на спеціальне водокористування від 03.02.10 УКР-КРЬІ №464 строком дії до 01.03.15, відповідно до якого метою водокористування джерела - Підземна вода 60 Чор - є господарсько-питне водопостачання через свердловини №№5154 (с. Водопойне), 5159 (с. Зайцево), 5160 (с. Сніжне), 5151 (с.Міжводне) Сарматського водоносного горизонту. Ліміт водокористування встановлений - не більш ніж 480,26 тис. куб.м. щорічно (1,32 тис.куб.м. щодоби).

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтею 48 Водного кодексу України встановлено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального та спеціального використання природних ресурсів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами для задоволення питних потреб населення тощо.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, згідно ст. 49 Водного кодексу України.

Водні відносини в Україні відповідно до ч. 2 ст.2 Водного кодексу України регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів відповідно до ст. 18 Водного кодексу України полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Водокористування відповідно до ст. 46 Водного кодексу України може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування відповідно до ч.1 ст.49 Водного кодексу України здійснюється на підставі дозволу.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування відповідно до ч.4 цієї ж статті затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. ст. 14, 19 КУпН, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу відповідно до ч. 1 ст. 19 КУпН.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КУпН, користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 21 КУпН, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Враховуючи викладене, для видобування прісних підземних вод необхідно отримати спеціальний дозвіл, під яким в контексті приписів ст. 3 КУпН слід розуміти дозвіл на спецводокористування.

Статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначений перелік природних ресурсів загальнодержавного значення, відповідно до якого підземні води та корисні копалини є окремими видами таких природних ресурсів.

Згідно з статті 2 КУпН, до його завдань відноситься регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 КУпН, гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них, а земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

За таких обставин, законодавством, яке регулює правовідносини в сфері використання водних ресурсів на України є Водний кодекс України, у відповідність до якого має бути приведене інше законодавством, яким регулюються таки відносини.

Згідно з п.2 постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Водного кодексу України" до приведення законодавства України у відповідність із Водним кодексом України законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу. Водний кодекс України діє з 13.06.95, тобто після набрання чинності КУпН.

Стаття 49 Водного кодексу України визначає, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Проте, спеціальне водокористування не пов'язане з дотриманням КУпН. Використання підземних вод погоджується з Державною геологічною службою.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 03.02.10 УКР-КРЬІ №464, зазначений дозвіл погоджений з органами геології на строк до 01.03.15.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що для спеціального водокористування достатньо лише дозволу, наданого на виконання вимог Водного кодексу України.

Дозвіл на спеціальне водокористування №464 УКР-КРЬІ 03.02.10 був отриманий підприємством 03.02.10 та був наданий відповідачу під час перевірки, про що останнім зазначалося в акті перевірки та досліджено під час розгляду справи.

Отже, доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог КУпН в частині необхідності отримання спецдозволу на користування надрами при провадженні господарської діяльності є безпідставними.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду в Автонмоній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.12 у справі № 2а-7890/12/0170/31 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.12 у справі № 2а-7890/12/0170/31 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко