Рішення

від 11.02.2013 по справі 910/1042/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1042/13 11.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна"

про стягнення 213 224,00 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Стоев В.Л. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 11.02.2013, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РПП" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна" (надалі - відповідач) про стягнення 213 224, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було помилково перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 213 224, 00 грн.

Але всупереч неодноразовим зверненням до відповідача повернути помилково перераховані грошові кошти у сумі 213 224, 00грн., вимоги позивача залишені без задоволення.

Так, на підставі вищевикладеного позивач просить Господарський суд міста Києва стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі 213 224,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2013.

В судове засідання призначене на 11.02.2013 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав у повному обсязі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Відповідач не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника, вимог ухвали суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 04.02.2013р., а саме: 01133, м.Київ, вул. Щорса, 29.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявне поштове повідомлення з відміткою про вручення рекомендованого листа, направленого Господарським судом міста Києва на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ станом на 04.02.2013р. та отриманого останнім.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів не повідомлений, вимог ухвали суду про порушення провадження не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивовано тим, що у лютому 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РПП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна" відбулись переговори щодо укладення договору купівлі-продажу плотеру, у зв'язку з чим на 29 лютого 2012 в фінансовому плані Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" був запланований платіж на плотер.

У зв'язку з недосягненням згоди щодо технічних характеристик, умов гарантій та інших істотних умов, договір між сторонами укладений не був, про що відповідальні фінансові працівники позивача не були повідомлені своєчасно.

29 лютого 2012р. позивач здійснив перерахування грошових коштів у сумі 213224,00 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна" платіжним дорученням №822 з наступним призначенням платежу: "Оплата за плотер струйного друку VS - 640 згідно договору № 2702/1 від 27.02.2012".

Як пояснив позивач після отримання грошових коштів у розмірі 213 224,00 грн. відповідач договір не підписав та перераховані грошові кошти не повернув.

Відповідачем було усно запропоновано прийняти на випробувальну експлуатацію плотер, аналогічний тому, який був зазначений у патіжному дорученні із наступним питанням щодо його купівлі-продажу. За результатом випробувальної експлуатації договір купівлі-продажу також укладений не був.

Отже, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що факт перерахуванням спірної суми є доведений та підтверджений розрахунковими документами, зокрема: платіжним дорученням № 822 від 29.02.2012.

Свої вимоги позивач обґрунтовує приписами статті 1212 ЦК України, і вважає що вказані грошові кошти придбанні та збережені відповідачем без достатньої правової підставі, а тому підлягають поверненню на його розрахунковий рахунок.

Надіслані на адресу відповідача претенія №51 від 20.10.2012р. та претенія, щодо негайного повернення грошових коштів № 52 від 24.10.2012 залишені останнім без відповіді.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача відносно повернення перерахованих коштів у сумі 213 224,00 грн., обґрунтовані виходячи із наступного.

Так, у спірних відносинах обов'язковому застосуванню підлягають вимоги статті 1212 ЦК України де вказано, що особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оцінивши представлені суду докази, вислухавши позицію представника позивача, яка жодним чином не спростована з боку відповідача, cуд дійшов висновку, що вимога про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 213 224,00 грн. підлягає до задоволення оскільки доказів повернення грошових коштів відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві безпідставно набуті грошові кошти в сумі 213 224,00 грн.

Згідно п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від.21.01.2004р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється з судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на все вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, зокрема пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, згідно якого загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 33058031) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" (69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 58, кв. 54, ідентифікаційний код 37167759) заборгованість в сумі 213 224 (двісті тринадцять тисяч двсті двадцять чотири) грн 00 коп. - безпідстаавни отриманих коштів та 4 264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 48 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Ю.В. Цюкало

дата підписання рішення 15.02.2013 р.