Постанова

від 23.07.2013 по справі 910/1042/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 910/1042/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Кочерової Н.О. (доповідач), Гольцової Л.А., Дунаєвської Н.Г., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. у справі№ 910/1042/13 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "РПП" дотовариства з обмеженою відповідальністю"Вематек Україна" простягнення 213 224, 00 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Стоєв В.Л., дов. від 04.04.2013

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "РПП" звернулась до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю"Вематек Україна" про стягнення 213 224, 00 грн. безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що грошові кошти в сумі 213224, 00 грн., перераховані ним на поточний рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 822 від 29.02.2012р. з призначенням платежу "Оплата за плоттер струйного друку згідно договору № 2702/1 від 27.02.2012р.", були перераховані помилково, оскільки вказаний договір між сторонами не укладався, товар за договором позивачем не отримувався, а відтак відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути їх позивачу, як такі, що набуті без достатньої правової підставі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013р. (суддя Цюкало Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх обґрунтованість та доведеність. Стягнуто з ТОВ "ВеМаТек Україна" на користь ТОВ "РПП" 213 224,00 грн. безпідставно отриманих коштів та 4264,48 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. (колегія суддів у складі: Гончаров С.А. - головуючий, Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Вематек Україна" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013р. скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "РПП" на користь ТОВ "Вематек Україна" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2132,24 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для застосування до спірних правовідносин у даній справі положень ст. 1212 ЦК України відсутні, а сплачені позивачем згідно платіжного № 822 від 29.02.2012р. грошові кошти у розмірі 213 224, 00 грн. не є набутими відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача за наявності законних підстав: на виконання зобов'язань за договором поставки товару, що був укладений між сторонами у справі у спрощений спосіб.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "РПП" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у лютому 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РПП" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна" відбулись переговори щодо укладення договору купівлі-продажу плотеру.

29.02.2012р. згідно видаткової накладної № В-00000071 товариством з обмеженою відповідальністю "ВеМаТек Україна" (відповідач) відвантажено, а товариством з обмеженою відповідальністю "РПП" (позивач) прийнято товар на загальну суму 213 224,00 грн., а саме: широкоформатний плотер/каттер VS-640 у кількості 1 шт., чорнила у кількості 4 шт., очищувальна рідина до чорнил у кількості 1 шт. Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств - ТОВ "РПП" та ТОВ "ВеМаТек Україна".

Отримання товару представником товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" було здійснено на підставі Довіреності № 34 від 29.02.2012р., виданої позивачем.

Платіжним дорученням № 822 від 29.02.2012р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Вематек Україна" грошові кошти в сумі 213 224,00 грн. з призначенням платежу "оплата за плотер струйного друку VS-640 згідно дог. № 2702/1 від 27.02.12".

За твердженням позивача, вказані кошти були перераховані ним помилково та отримані відповідачем безпідставно, оскільки вказаний договір між сторонами не укладався, товар за договором позивачем не отримувався, а відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути зазначену суму коштів позивачу.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, грошові кошти в розмірі 213 224, 00 грн. були перераховані позивачем на поточний рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 822 від 29.02.2012р. з призначенням платежу "Оплата за плоттер струйного друку згідно договору № 2702/1 від 27.02.12".

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У зв'язку з цим судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у справі у лютому 2012р. відбулись переговори щодо укладення договору купівлі-продажу плотеру. Згідно видаткової накладної № В-00000071 від 29.02.2012р. відповідачем було відвантажено, а позивачем прийнято товар: широкоформатний плотер/каттер VS-640 у кількості 1 шт., чорнила у кількості 4 шт., очищувальна рідина до чорнил у кількості 1 шт. на загальну суму 213 224,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств - ТОВ "РПП" та ТОВ "ВеМаТек Україна". Отримання товару представником товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" було здійснено на підставі довіреності № 34 від 29.02.2012р., виданої позивачем. При цьому, матеріали справи не містять доказів відмови позивача від прийнятого товару.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб та досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема щодо предмету договору - широкоформатний плотер/каттер VS-640 у кількості 1 шт., чорнила у кількості 4 шт., очищувальна рідина до чорнил у кількості 1 шт. та ціни товару, яку визначено сторонами у видатковій накладній № В-00000071 від 29.02.2012р. в сумі 213224,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691, ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом апеляційної інстанції факт здійснення позивачем оплати поставленого відповідачем товару в сумі 213224,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 822 від 29.02.2012р.

З огляду на викладене апеляційним господарським судом вірно встановлено, що сторонами було виконано умови вказаного договору: відповідачем поставлено, а позивачем прийнято та оплачено обумовлений видатковою накладною № В-00000071 від 29.02.2012р. товар на суму 213224,00 грн. При цьому, поведінка як позивача, так і відповідача засвідчила їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши вищевикладені обставини справи та керуючись ч.ч.1, 2 ст. 180, ч. 1 ст. 181 ГК України, ст.ст. 202, 205, 663, 691, 692, 712 ЦК України, зробив правильний висновок, що переказ грошових позивачем був здійснений позивачем не помилково, а за наявності правових підстав: на виконання зобов'язань за укладеним між сторонами у спрощений спосіб договором поставки на суму 213 224, 00 грн., а положення ст.1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки між сторонами існував укладений у спрощений спосіб договір поставки та виникли фактичні зобов'язальні правовідносини по поставці товару, які не підпадають під регулювання ст. 1212 ЦК України.

З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. у справі № 910/1042/13 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Л. Гольцова

Н. Дунаєвська