Рішення

від 04.02.2013 по справі 5023/5705/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5023/5705/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про", м. Миколаїв до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії УМГ "Харківтрансгаз", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Гринько О.В. (дов. б/н від 04.01.2012р.).

Представник відповідача - Єфімова М.О. (дов. № 2-198 від 09.01.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Альтус - Про" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", в якій просить суд стягнути з відповідача 370 467,60 грн. основного боргу, пеню в розмірі 377,87 грн., 3% річних в сумі 151,83 грн., посилаючись на укладення між сторонами договору про закупівлю послуг №36/1/1208000240 від 09.08.2012 року, відповідно до умов якого позивач в період з 09.08.2012 року по 28.09.2012 року здійснив роботи, визначені договором, які були прийняті відповідачем, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не здійснив.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд вжити відповідних заходів щодо забезпечення позову - накласти арешт на поточний рахунок №26009124683001 дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгас", код ЄДРПОУ 25698645 в ПАТ КБ "Надра" м. Київ, Центр, МФО 380764 та майно, що належить відповідачеві.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.01.2013 року.

Представник позивача в процесі розгляду справи в судовому засіданні 08.01.2013 року надав клопотання, в якому просив суд додатково стягнути з відповідача 18 549,00 грн. оплати за надані послуги адвоката, з посиланням на те, що 04 січня 2013 року між ТОВ СП "Альтус - Про" та адвокатом Ярошевським Г.В. укладено договір про надання правових послуг, що підтверджує відповідним договором та квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 04.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2013 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ № 5023/5724/12 (суддя Буракова А.М.), 5023/5707/12 (суддя Суярко Т.Д.) та № 5023/5705/12 (суддя Задорожна І.М.) в одне провадження, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову та задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 21.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2013 року задоволено клопотання позивача та відповідача та залучено до участі у справі правонаступника відповідача Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" - відповідача - ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз". Замінено сторону у справі на ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз". Розгляд справи відкладено до 04.02.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти клопотань відповідача щодо зменшення пені та розстрочення виконання рішення заперечує. Через канцелярію господарського суду за вх.№4220 від 04.02.2013 року надав заяву, в якій відмовився від стягнення судових витрат пов*язаних із сплатою правових послуг адвоката в сумі 18 548,0грн.

Вищевказана заява прийнята судом та долучена до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України .

Відповідач в судовому засіданні 04.02.2013 року визнає заявлену до стягнення суму боргу в повному обсязі, та посилаючись на дефіцит обігових коштів підприємства відповідача, звернувся до суду з клопотанням (вх. 3929 від 01.02.13), відповідно до якого просить суд зменшити розмір пені на 90 % та розстрочити виконання рішення суду по заборгованості відповідача в сумі 370 467,60 грн. на 24 місяці, рівними частинами по 15 436,15 грн. щомісячно. Також, 04.02.2012 року надав заперечення на стягнення оплати правових послуг адвоката в сумі 18549,00 грн. (вх.4221).

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

09.08.12р. між позивачем ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Альтус-Про» - Виконавець та відповідачем ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» - Замовник було укладено договір про закупівлю послуг №36/1/1208.000240, відповідно до умов якого Виконавець зобов*язався надати роботи малярні (відновлення лакофарбового покриття обладнання лінійної частини МГ и ГРС Херсонського ЛВУМГ), а Замовник прийняти і оплатити ці послуги.

Згідно п.1.2.-1.3, 3.1 Договору, склад та обсяги послуг, які підлягають закупівлі за даним договором, визначаються Договірною ціною та кошторисом (Додаток №1), а зміст і строки надання послуг - Календарним планом (Додаток №2), які є невід*ємною частиною Договору. Сума Договору становить 581 340,00 грн.

Відповідно до п.5.5. Договору, послуги повинні надаватися у відповідності до узгодженого Виконавцем і Замовником календарного плану (Додаток 2).

Передача Замовнику Виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акту надання послуг (п.5.7 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов»язання за договором з виконання малярних робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №3 від 28.09.12 р., №5 від 28.09.12 р., №6 від 28.09.12 р., №11 від 28.09.12 р., №12 від 28.09.12 р., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками їх підприємств. Дані акти підписанні без зауважень щодо якості або обсягу виконаних робіт. Загальна вартість виконаних позивачем робіт складає 370467,60 грн.

Факт виконання позивачем належним чином зобов*язань з виконання малярних робіт визнавався також і представником відповідача у судових засіданнях.

Згідно п.6.1.1. Договору, Замовник зобов*язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги.

Відповідно до п.4.2 Договору, оплата здійснюється поетапно по факту надання послуг протягом 60 календарних днів після підписання Акту наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Однак, відповідач не виконав свого зобов*язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв*язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 370 467,60 грн., що підтверджується матеріалами справи (актами приймання виконаних будівельних робіт). Наявність даної заборгованості визнавалася й представником відповідача у судових засіданнях.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 370 467,60 грн. грн., та визнавав її наявність в повному обсязі, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу та про їх задоволення.

Крім того, у зв"язку із простроченням виконання відповідачем зобов"язання щодо оплати виконаних робіт у розмірі та строк, встановлені договором, позивач просить стягнути з відповідача 377,87 грн. пені.

Згідно п.7.5 Договору, за порушення грошових зобов*язань Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент існування заборгованості.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частина шоста ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції, за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд зазначає, що договір про закупівлю послуг №36/1/1208.000240, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, а тому має обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Розрахунок пені перевірено судом самостійно та встановлено, що нарахована позивачем пеня до стягнення відповідає законодавчим приписам та встановленим фактичним даним щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих позивачем робіт, в зв*язку з чим, суд приходть до висновку про правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 377,87 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 151,83 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості основного боргу або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних в сумі 151,83 грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

За приписами ст..83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд констатує, що наведена норма процесуального закону надає господарському суду право на зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках.

Винятковість обставин, на які особа посилається як підставу для зменшення розміру штрафних санкцій та/або розстрочки виконання рішення, за приписами ст..4-3, 32, 33 ГПК України, має бути доведена суду належними та допустимими доказами.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача пеня є відповідальністю за порушення грошового зобов"язання.

Заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач ставить питання про часткове звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов"язання.

Відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Розглядаючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій та про розстрочку виконання рішення, суд виходить з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

Відповідач посилаючись на скрутне матеріальне становище та відсутність коштів на рахунках, як підставу для зменшення розміру пені та розстрочки виконання рішення, надає лише довідку про дебіторську заборгованість.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Суд зазначає, що наявність дебіторської заборгованості відповідача не є винятковим випадком у розумінні ст..83 ГПК України, як підстави для зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст..43 ГК України).

Суд враховує, що зобов*язання з оплати за договором про закупівлю послуг №36/1/1208.000240 від 09.08.12р. взагалі не було виконано відповідачем; порушення існувало протягом значного строку - вересень 2012 року - січень 2013; відсутність доказів на підтвердження поважності причин невиконання зобов*язання; його не виконання й під час розгляду даної справи; співрозмірність розміру пені - 377,87 грн. розміру невиконаного зобов*язання - 370 467,60 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.318 ЦК України, усі суб'єкти права власності є рівними перед законом, а тому посилання відповідача на його належність до підприємства державного сектору економіки, як на підставу для зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення, є юридично неспроможними.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочення виконання рішення.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 7419,95 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 525, 526, 530, 546, 610, 625, 626, 813 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, будинок 20-А, код ЄДРПОУ 25698645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 21, кв.1, код ЄДРПОУ 34033573) суму основного боргу в розмірі 370 467,60 грн., пеню в розмірі 377,87 грн., 3% річних в розмірі 151,83 грн. та судовий збір в розмірі 7419,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.02.2013 р.

Суддя Попович І.М.