Постанова

від 20.02.2013 по справі 5023/4186/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа № 5023/4186/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Здоровко Л.М.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

прокуратури - Здор Т.О.( посв. № 013667 від 06.12.2012 року),

КП «Харківські теплові мережі» - Счастливої Я.О. (дов.№38-1867 від 28.05.2010 року),

НВПП «Укрмедтех» - Абдулрахімзай Рахулло особисто, Нікольського О.М. (дов. №2 від 17.12.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» (вх.№ 3814 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12

за позовом прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків

до Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех», м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, м. Харків

про стягнення 27134,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань у сумі 27134,08 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 (суддя Макаренко О.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 27 134,08 грн. заборгованості. Стягнуто з Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» на користь Державного бюджету України 1 609,50 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що йому у вказаний період послуги з теплопостачання не надавались у зв'язку з відключенням опалення у приміщеннях, якими він користувався. Відповідач з 29.09.2010 року від'єднаний від системи централізованого опалення, опалення проводить за допомогою електричного автономного котла, без затримань сплачує кошти за затрачену електроенергію. Апелянт також зазначає, що його відключення від мережі теплопостачання було викликано саме неякісним наданням послуг з боку КП «Харківські теплові мережі» та звертає увагу на те, що фактично у користуванні відповідача залишилось тільки 32 кв.м, а інші було повернуті КЕВ м. Харкова.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 залишити без змін з посиланням на цілковите дотримання господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Представник 1-го позивача - Харківської міської ради та третьої особи в судові засідання не з'являлись, про причини неявки суд не повідомляли, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

01.02.2002 року між Науково-виробничим приватним підприємством «Укрмедтех» та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» укладено договір про постачання теплової енергії №1597, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.5 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується письмово сповіщати Енергопостачальну організацію про зміну власного найменування організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з дня настання зазначених подій.

Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобовязався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатом якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії.

Згідно п.10.1. договору він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року.

Відповідно до п. 10.2 договору, останній припиняє дію у випадках: закінчення строку, на якій він був укладений, взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття рішення господарським судом Харківської області, ліквідації сторін.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що він вважається пролонгований на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт включення опалення та його відключення у приміщення відповідача підтверджується актом про включення опалення № 173/20015 від 18.10.2011р. та актом про відключення опалення № 173/21251 від 09.04.2012р.

Однак, відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання та не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість в сумі 27134,08 грн., яка до цього часу не погашена, у зв'язку з чим прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення зазначеної суми.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що договір про постачання теплової енергії не припинено, він є дійсним, а тому повинен виконуватися належним чином у відповідності до його умов. Крім того, відповідач не скористався своїм правом на ініціювання внесення відповідних змін до умов договору, хоча не лише мав таку можливість, а й зобов'язаний був це зробити.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно до п.3 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Тобто, свобода договору полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватися від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох, або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Тобто всі умови договору - з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно ст. 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін;за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною;у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

В матеріалах справи є рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2012 року у справі №5023/10567/11 за позовом Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського від 14.05.2012 року, яким відмовлено у позові про розірвання договору про постачання теплової енергії №1597 від 01.02.2002 року.

Отже, вказаний договір не розірвано, він є дійсним та повинен виконуватися належним чином у відповідності до його умов.

Апелянт посилається на те, що КП «Харківські теплові мережі» не надавало відповідачу послуг за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року у зв'язку із відключенням опалення у приміщеннях, якими користувалося НВПП «Укрмедтех». Після неодноразового звернення до КП «Харківські теплові мережі» про неякісне постачання теплової енергії, відповідач сам з 29.09.2010 року від'єднався від системи централізованого опалення та проводив опалення за допомогою електричного автономного котла. При цьому апелянт посилається на акт відключення підписаний представниками відповідача, третьої особи - КЕВ та мешканцями будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2010 року відповідач листом №15 (а.с. 56, т.1) звернувся до КП «Харківські теплові мережі», в якому повідомляв, що у зв'язку з низькими показниками температури в приміщеннях підприємства - відповідача із-за неякісного обігріву та неможливістю, пов'язаної з цим, нормальної роботи підприємства по наданню медичних послуг, які вимагають правила ліцензування даного виду послуг, він просить направити представника теплових мереж для вирішення ситуації, що склалася.

04.02.2010 року КП «Харківські теплові мережі» повідомило відповідача, що для поліпшення якості теплопостачання приміщень підприємства НВПП "Укрмедтех" необхідно звернутись до балансоутримувача будинку для проведення наладки і регульоровки внутрішньо - будинкової системи опалення житлового будинку.

29.09.2010 року відповідач самостійно відключився від централізованого опалення, про що було складено та підписано представниками балансоутримувача та свідками акт та 04.10.2010 року своїм наказом №6 ввів по своєму підприємству в експлуатацію електричний котел прямого нагріву для опалення приміщення.

21.10.2010 року КП «Харківські теплові мережі» своїм листом №698/18 повідомив відповідача, що відповідно до "Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання", затвердженого наказом № 4 від 22.11.2005 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року, за № 1478/11758 (із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169) відключення від мереж централізованого теплопостачання провадиться тільки для всього житлового будинку, відключення окремих приміщень не передбачено.

КП "Харківські теплові мережі" є власником теплових мереж, які прокладені до вводу багатоповерхового житлового будинку. Внутрішньо будинкові мережі знаходяться на балансу у балансоутримувача цієї житлової багатоповерхової будівлі, в якому розташоване приміщення відповідача. У відповідності до додатку № 2 до договору № 1597 від 01.02.2002 року про постачання теплової енергії визначена межа балансової та експлуатаційної відповідальності між споживачем та власником гуртожитку за адресою вул. 23 Серпня, 2 А.

Правилами користування тепловою енергією, які затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1198, межа експлуатаційної відповідальності визначається як межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою між теплопостачальною організацією та споживачем.

Отже, питання про поліпшення якості теплопостачання повинно вирішуватись балансоутримувачем багатоповерхової житлової будівлі, про що і було письмово повідомлено позивачу у відповіді № 58/18 від 04.02.2010 р.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно з пунктом 1 цих Правил (зі змінами та доповненнями) вони регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з п.п. 24, 25 Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за № 1478/11758 ( із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України від 06.11.2007 р. № 169) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п.1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Зміни до вище перерахованих правил та наказу роблять неможливим відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир та приміщень в багатоквартирному житловому будинку, але надають можливість відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку в цілому, по рішенню загального зібрання та згоди всіх власників приміщень, що знаходяться в житловому будинку.

Відповідно до п.п 2.1.,2.2,25 вказаного вище Порядку ( із змінами та доповненнями) передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГОП з письмовою заявою про відключення. Комісія приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГОП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГОП виконується монтажною організацією. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГОП, який подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Підпунктом 2.2.3 Порядку передбачено, що у разі, якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Згідно з п. 34 Правил надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. № 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень, переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Тому акт, на який посилається відповідач про відключення від централізованого опалення від 29.09.2010 р. не є належним доказом, що підтверджує факт правомірного відключення від мереж централізованого теплопостачання, оскільки будь яке несанкціоноване втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору порушує права інших споживачів. Адже, при проектуванні будинку закладається й спосіб теплопостачання -централізоване теплопостачання.

Таким чином, оскільки приміщення відповідача вбудоване у житловий будинок і система опалення є централізованою, питання щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у багатоквартирних житлових будинках регулюється вищезазначеними нормативними актами.

Відповідачем доказів на підтвердження здійснення передбачених чинним законодавством дій щодо вирішення питання про відключення приміщення від мереж централізованого опалення у порядку, встановленому вищевказаними нормативними документами, до суду не подано.

Твердження відповідача про невиконання позивачем зобов*язань за договором в частині надання послуг з теплопостачання у спірний період суд вважає не підтвердженими належними доказами.

Відповідачем не подано належних письмових доказів відсутності опалення у приміщеннях в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року в обсягах, визначених умовами договору, звернення до балансоутримувача житлового будинку за адресою: м.Харків, вул. 23 серпня, 2-А з цих питань, будь-яких експертних або технічних висновків, складених за участю представників сторін та балансоутримувача.

Також, п. 3.2.5 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується письмово сповіщати Енергопостачальну організацію про зміну власного найменування організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з дня настання зазначених подій.

Як вбачається з матеріалів справи 22.07.2011 року складено акт приймання - передачі не житлових приміщень, відповідно до якого, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди №118/1999/ГоловКЕУ від 16.06.1999 року за письмовою заявою орендаря комісією КЕВ м. Харків прийнято приміщення: №1,2,6,8,13,10,12, частину №9 (2,4 кв.м.), частину №3 (23,0 кв.м.), загальною площею 158,9 кв.м.

Однак, відповідач не сповістив КП «Харківські теплові мережі» про зазначені обставини, чим порушив свої зобов'язання, передбачені п.3.2.5 договору.

Крім того, незважаючи на підписання акту приймання-передачі приміщень площею 158,9 кв.м., ключі від цих приміщень знаходились у відповідача, і він фактично використовував їх для зберігання свого майна, про що свідчать акти обстеження приміщень від 25.05ю2012р, та 24.10.12р. (а.с. 95,96 т. 1).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не скористався своїм правом на ініціювання внесення відповідних змін до умов договору, хоча не лише мав таку можливість, а й зобов'язаний був це зробити.

У відповідності до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України, позивач при зверненні до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи матеріального та процесуального права встановивши фактичні обставини справи погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» 27134,08 грн. боргу за постачання теплової енергії за договором №1597 від 01.02.2002 року. ,

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Укрмедтех» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписано 19.02.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Здоровко Л.М.