ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/7756/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Іванюк Є.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ярового О.В.,
представника третьої особи - Реви О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа: Управління державної казначейської служби в Семенівському районі Полтавської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
10 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа: Управління державної казначейської служби в Семенівському районі Полтавської області про визнання незаконним розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області "Про звільнення ОСОБА_1" від 09 листопада 2012 року №91-к та таким, що завдало значної шкоди охоронюваним конституційним правам на працю; скасування розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області "Про звільнення ОСОБА_1" від 09 листопада 2012 року №91-к; зобов'язання виплатити належну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2012 року по день розгляду справи у суді у сумі 6757,74 грн. зобов'язання запропонувати працевлаштування у відділ освіти, молоді та спорту на посаду, рівнозначну тій, яку обіймав ОСОБА_1 у відділі освіти; стягнення моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14 лютого 2013 року /а.с. 108/).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що підстави звільнення ОСОБА_1, вказані у розпорядженні, є надуманими і такими, що не відповідають реальній дійсності. Відділ освіти Семенівської РДА припинено не шляхом ліквідації, а шляхом реорганізації, тому відділ освіти, молоді та спорту Семенівської районної державної адміністрації є правонаступником Відділу освіти Семенівської РДА. 14 вересня 2012 року одночасно із попередженням про наступне звільнення головою Семенівської РДА ОСОБА_1 було запропоновано переведення на іншу посаду начальника відділу по зв'язках із громадськістю та засобами масової інформації. Від запропонованої посади позивач відмовився у зв'язку з тим, що ця посада не відповідає його професії та спеціальності (за фахом ОСОБА_1 учитель історії, з 1983 року по 1995 рік працював педагогом, а з 1985 по 2005 рік директором школи). Позивач зазначає, що жодного відношення до журналістської діяльності не має. Однак, на момент видання Розпорядження про звільнення ОСОБА_1 було винесено розпорядження голови Семенівської РДА "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації" від 10 серпня 2012 року №624, пунктом 4 якого було передбачено створення відділу освіти, молоді і спорту. На думку позивача, у Семенївської РДА на момент звільнення фактично була можливість перевести ОСОБА_1 на посаду начальника новоствореного відділу освіти, молоді і спорту, що відповідало б професії, спеціальності та вимогам, що висуваються до претендента на зайняття такої посади. Вважає, що звільнений із посади начальника відділу освіти через амбіції та особисту неприязнь голови Семенівської РДА ОСОБА_4
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14 лютого 2013 року та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти прозову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх письмових запереченнях зазначав, що ліквідація відділу освіти райдержадміністрації проводилась з метою приведення структури райдержадміністрації у відповідність до чинного законодавства та виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року №606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастопольської державних адміністрацій". Розпорядженням від 12 серпня 2012 року №624 було утворено Відділ освіти, молоді та спорту Семенівської районної державної адміністрації як юридичну особу публічного права, який не є правонаступником відділу освіти райдержадміністрації. 14 вересня 2012 року відповідно до статті 49 2 КЗпП України видано розпорядження №743 "Про попередження працівників про можливе наступне вивільнення", у результаті чого позивач ОСОБА_1 був попереджений про звільнення у зв'язку з ліквідацією відділу освіти. Позивачу було запропоновано посаду головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю, у справах преси та інформації апарату райдержадміністрації, від якої ОСОБА_1 відмовився у зв'язку з тим, що вона не рівнозначна займаній посаді. Позивачеві було запропоновано посаду, пов'язану з проходженням державної служби, з метою недопущення переривання стажу державної служби. Роботодавець не мав можливості запропонувати посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту, оскільки зазначений відділ на момент попередження позивача не був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто не було проведено його державної реєстрації. Відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, не підтверджені жодними доказами та, відповідно, задоволенню не підлягають.
Представник третьої особи у судовому засіданні під час розгляду та вирішення справи поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Згідно трудової книжки позивача встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 06 червня 2005 року працював на посаді начальника відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області /а.с. 79-82/.
09 листопада 2012 року відповідно до статей 5, 41, 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпоряджень голови районної державної адміністрації від 10 серпня 2012 року №624 "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації" від 10 серпня 2012 року №623 "Про припинення Відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації", від 14 вересня 2012 року №743 "Про попередження працівників про можливе наступне вивільнення або переведення", керуючись статтею 49 2 КЗпП України та відмовою 14 вересня 2012 року від запропонованого переведення на іншу посаду розпорядженням голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області №91-к "Про звільнення ОСОБА_1" позивача звільнено з посади начальника відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області з 14 листопада 2012 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією відділу освіти райдержадміністрації /а.с. 5/.
Однак, позивач не погодився із прийнятим розпорядженням від 09 листопада 2012 року №91-к та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що розпорядженням голови Семенівської районної державної адміністрації "Про припинення відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації" від 10 серпня 2012 року №623 /а.с. 7-8/ припинено в результаті ліквідації юридичну особу Відділ освіти Семенівської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 02145665, яка знаходиться за адресою 38200, Україна, Полтавська область, Семенівський район, смт. Семенівка, вул. Леніна, 44 та є органом державної влади, шляхом ліквідації (пункт 1 розпорядження).
Також, розпорядженням голови Семенівської районної державної адміністрації "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації" від 10 серпня 2012 року №624 /а.с. 10/ ліквідовано Відділ у справах сім'ї, молоді та спорту районної державної адміністрації (пункт 1 розпорядження); утворено Відділ освіти, молоді та спорту Семенівської районної державної адміністрації як орган державної влади зі штатної чисельністю 4 (чотири) штатних одиниці (пункт 4 розпорядження).
Згідно частини першої статті 49 2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
З аналізу статті 49 2 Кодексу законів про працю України вбачається, що роботодавець зобов'язаний одночасно з попередженням про звільнення пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
На виконання зазначених норм закону розпорядженням голови Семенівської районної державної адміністрації від 14 вересня 2012 року №743 керуючись пунктом 1 статті 40 КЗпП України відділу організаційно-кадрової роботи апарату районної державної адміністрації доручено попередити начальника відділу освіти районної державної адміністрації ОСОБА_1 про його можливе наступне вивільнення у зв'язку з ліквідацією відділу освіти районної державної адміністрації (пункт 1 розпорядження); керуючись статтею 49 2 КЗпП України відділу організаційно-кадрової роботи апарату районної державної адміністрації доручено запропонувати начальнику відділу освіти районної державної адміністрації ОСОБА_1 вакантну посаду головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю, у справах преси та інформації апарату районної державної адміністрації (пункт 2 розпорядження) /а.с. 45/.
14 вересня 2012 року ОСОБА_1 ознайомлено з розпорядженням від 14 вересня 2012 року №743 та попереджено під підпис про можливе наступне вивільнення у зв'язку з ліквідацією відділу освіти районної державної адміністрації /а.с. 47/.
Також, на виконання вимог частини третьої статті 49 2 КЗпП України 14 вересня 2012 року ОСОБА_1 запропоновано переведення на вакантну посаду головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю, у справах преси та інформації апарату районної державної адміністрації /а.с. 46/.
Однак, позивач відмовився від пропозиції переведення на вакантну, станом на 14 вересня 2012 року, посаду головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю, у справах преси та інформації апарату районної державної адміністрації, зазначивши, що запропонована посада нерівнозначна тій, яку обіймає ОСОБА_1, про що позивачем 14 вересня 2012 року зроблено відповідний запис у Додатку до розпорядження від 14 вересня 2012 року №743 /а.с. 46/.
Згідно з пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно частини другої статті 40 цього ж Кодексу звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Тобто, звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можливе лише за умови, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу.
При вивільненні працівникові повинна бути запропонована робота за відповідною професією (спеціальністю) і тільки при відсутності такої роботи - інша робота, що є на підприємстві, в установі, організації.
Із пояснень представника відповідача встановлено та підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом /а.с. 72/, що Відділ освіти, молоді та спорту Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області було зареєстровано 07 листопада 2012 року, тобто станом на 14 вересня 2012 року у відповідача не було можливості запропонувати ОСОБА_1 посаду у Відділі освіти, молоді та спорту Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області.
Однак, для того, щоб у позивача не переривався стаж роботи на державній службі та з урахуванням встановленого статтею 49 2 КЗпП України обов'язку роботодавця одночасно з попередженням про звільнення пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. ОСОБА_1 було запропоновано вакантну на той час посаду головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю, у справах преси та інформації апарату районної державної адміністрації.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, представником відповідача, що ОСОБА_1 відмовився від переведення на іншу, вакантну станом на день пропозиції, посаду.
Відповідачем доведено до відома Семенівського РК Профспілки працівників освіти про наступне вивільнення працівників відділу освіти, працівників централізованої бухгалтерії як структурного підрозділу відділу освіти до кінця листопада 2012 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України /а.с. 105/, 08 листопада 2011 року погоджено звільнення ОСОБА_1.з посади начальника відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації з Департаментом освіти і науки Облдержадміністрації /а.с. 95/ та з Полтавською обласною державною адміністрацією /а.с. 94/.
09 листопада 2012 року відповідно до статей 5, 41, 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпоряджень голови районної державної адміністрації від 10 серпня 2012 року №624 "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації" від 10 серпня 2012 року №623 "Про припинення Відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації", від 14 вересня 2012 року №743 "Про попередження працівників про можливе наступне вивільнення або переведення", керуючись статтею 49 2 КЗпП України та відмовою 14 вересня 2012 року від запропонованого переведення на іншу посаду розпорядженням голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області №91-к "Про звільнення ОСОБА_1" позивача звільнено з посади начальника відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області з 14 листопада 2012 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією відділу освіти райдержадміністрації /а.с. 5/.
Твердження позивача щодо незаконності його звільнення з посиланням на те, що Відділ освіти Семенівської районної державної адміністрації станом на дату звільнення ОСОБА_1 не було припинено суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Однак, внесенню до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи передує здійснення ряду заходів, передбачених чинним законодавством.
Після завершення ліквідаційної процедури /а.с. 102-104/ державним реєстратором Семенівської районної державної адміністрації 23 січня 2013 року до Єдиного державного реєстру було внесено запис №1 579 111 0012 000180 "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією" /а.с. 96-99/.
Разом з тим, зазначена обставина не є підставою для визнання незаконним розпорядження від 09 листопада 2012 року №91-к, оскільки звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з ліквідацією Відділу освіти Семенівської РДА відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене, відповідач при прийнятті спірного розпорядження від 09 листопада 2012 року №91-к діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, протиправності в його діях судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області "Про звільнення ОСОБА_1" від 09 листопада 2012 року №91-к та таким, що завдало значної шкоди охоронюваним конституційним правам на працю; скасування розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області "Про звільнення ОСОБА_1" від 09 листопада 2012 року №91-к; є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання виплатити належну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2012 року по день розгляду справи у суді у сумі 6757,74 грн.; зобов'язання запропонувати працевлаштування у відділ освіти, молоді та спорту на посаду, рівнозначну тій, яку обіймав ОСОБА_1 у відділі освіти; стягнення моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.
Оскільки протиправності в діях відповідача не встановлено, розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області №91-к "Про звільнення ОСОБА_1" прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, а права позивача не порушено - законних підстав для поновлення ОСОБА_1 у суду не має, відповідно, і позовні вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов'язання запропонувати працевлаштування у відділ освіти, молоді та спорту на посаду, рівнозначну тій, яку обіймав ОСОБА_1 у відділі освіти; стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Позивач не навів жодних доказів, якими б спростовувались факти, які були отримані під час розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Зважаючи на зазначене, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа: Управління державної казначейської служби в Семенівському районі Полтавської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2013 року.
Суддя Л.М. Петрова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2013 |
Оприлюднено | 26.02.2013 |
Номер документу | 29545350 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Л.М. Петрова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні