Постанова

від 20.02.2013 по справі 5017/2104/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа № 5017/2104/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Студенця В.І. розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на рішення на постанову у справігосподарського суду Одеської області від 01.10.2012 Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 № 5017/2104/2012 за позовомПівденного управління капітального будівництва Міністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Трейд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Міністерство оборони України 2. Обслуговуючий кооператив "Граніт" провизнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

від прокуратури: Коркішко В.М.;

від позивача: Гамалевич А.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про визнання недійсним додаткового договору №2/38СП від 18.07.2007р. до договору №227/ДБ-38СП на пайову участь у будівництві житла та зобов'язання ТОВ "Берег- Трейд" передати Управлінню 25% квартир від загальної площі квартир на об'єкті, що розташований на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 4,1 га на території військового містечка №5, що розташований за адресою м.Одеса, вул. М. Говорова,10.

01.10.2012р. Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України подало до суду уточнену позовну заяву, в якій просило суд визнати додатковий договір №2/38СП від 18.07.2007р. до договору №227/ДБ-38СП на пайову участь у будівництві житла, укладений між позивачем та відповідачем, недійсним; зобов'язати відповідача передати позивачу 25% квартир від загальної площі квартир в об'єкті, що розташований на земельній ділянці площею 38120,58кв.м., кадастровий №5110137500:43:001:0013, за адресою: м.Одеса, вул.М.Говорова, 10, із урахуванням 20 квартир у м.Вилково загальною площею 1213,2 кв.м., переданих по акту приймання-передачі від 22.11.2005р. №49/1, та 101 квартири у м.Миколаєві, загальною площею 6669,5кв.м., що передані за актом приймання-передачі від 13.11.2006р.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що спірний додатковий договір був укладений під впливом обману , що мав місце з боку відповідача, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 230 ЦК України, оскільки при його підписанні Товариство приховало, що за умовами ескізного проекту (висновок №192/07 від 06.04.2007р.) планувалось збудувати 104944,4 кв.м. загальної площі квартир, а не 18960кв.м., як за умовами договору від 12.07.2005р., але відповідач приховав цей факт від позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012р. у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року та рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2012 р. скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, зазначив про те, що позивачем був пропущений трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові, а також доказів обману ТОВ "Берег-Трейд" Південного управління капітального будівництва МОУ позивачем не було надано; має місце лише припущення позивача про наявність обману; Управлінням не доведено факт введення його в оману відповідачем, відтак підстави для визнання недійсним додаткового договору від 18.07.2007р. №2/38СП у відповідності до ст. 230 ЦК України відсутні.

Залишаючи вказане рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційний суд вказав на те, що місцевий суд дійшов правильного висновку стосовно недоведеності укладення позивачем оспорюваного додаткового договору від 18.07.2007р. під впливом обману з боку ТОВ "Берег-Трейд". Разом з тим, апеляційний господарський суд вказав на помилковість суду першої інстанції щодо зазначення підстави для відмови у задоволенні позову (пропуск позовної давності) та застосування норм матеріального права (ст.267 ЦК України), але оскільки вказана помилка не призвела до прийняття неправильного рішення апеляційний суд лише виключив з мотивувальної частини відповідне обґрунтування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.

Причиною виникнення спору по даній справі є питання щодо наявності підстав для визнання додаткового договору недійсним внаслідок його укладення під впливом обману.

На думку позивача відповідач навмисно приховав від позивача інформацію стосовно реальних об'ємів будівництва з метою отримання більшої вигоди, тому, за твердженням позивача, додатковий договір від 18.07.2007 р. до договору № 227/ДБ-38СП від 12.07.2005 р. (за яким позивач отримав від TOB "Берег-Трейд" 20 квартир, загальною площею 1 216.2 кв.м. в м. Вилкове та 101 квартиру, загальною площею 6 669.54 кв.м. в м. Миколаєві) має бути визнаний судом недійсним, а TOB "Берег-Трейд" має ще раз передати йому 25% квартир від загальної площі квартир в спірному об'єкті нерухомості.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 12.07.2005р. між сторонами у справі було укладено договір №227/ДБ-38СП на пайову участь у будівництві житла, відповідно до умов якого було узгоджено, зокрема, будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового торговельного та адміністративного призначення орієнтовною площею 18960 кв. м згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 2,5 га на території військового містечка №5, що розташований за адресою м. Одеса, вул. М.Говорова, 10 та забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей та громадян в порядку пайової участі за рахунок будівництва об'єкту.

За умовами п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору було узгоджено, що Замовник отримує квартири, загальна площа яких становить 25 % від загальної площі квартир в об'єкті, а Пайовик отримує 75 % від загальної площі квартир в Об'єкті, не житлові приміщення соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення.

17.10.2005р. між сторонами у справі було укладено додатковий договір №1/38СП до договору №227/ДБ-38СП, відповідно до якого п. 2.1.3 договору викладено у такій редакції: "З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, Пайовик відповідно до звернень Замовника, має право надати Замовнику в межах належної останньому, відповідно до результатів будівництва об'єкту, з рахунку частки загальної площі квартир п. 3.2.1 договору, квартири (сплачені майнові права на квартири) в будинках (незавершених будівництвом будинках) в інших ніж м. Одеса регіонах України, а саме в м. Миколаєві та у м. Вилкове".

07.06.2006р. між сторонами у справі було укладено додатковий договір №227/ДІ-1/38СП до договору №227/ДБ-38СП, відповідно до якого сторонами договору було внесено зміни щодо предмету договору, встановивши у якості об'єкта будівництва - комплекс житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового торговельного та адміністративного призначення орієнтовною площею квартир 31094 кв. м згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 4,1 га на території військового містечка №5, що розташований за адресою м. Одеса, вул. М.Говорова, 10 та щодо ціни договору, встановивши її на рівні 86658978 грн. Крім цього, сторонами було узгоджено, що Пайовик має право передати Замовнику за його згодою готові квартири у інших будинках до закінчення будівництва об'єкта, сторони погодились, що до 01.10.2006 р. з метою завершення розрахунків Пайовик повинен передати Замовнику повністю оплачені 101 квартиру загальною площею 6669,22 кв. м у м. Миколаєві. Згідно додаткового договору №1/38СП від 17.10.2005р. Пайовик передав 20 квартир у м.Вилково загальною площею 1216,20кв.м.

Зазначена додаткова угода укладається під скасувальною обставиною згідно ст. 212 ЦК України , якою сторони визначили невиконання Пайовиком обов'язку передати квартири у строк до 01.10.2006р., з настанням якої додаткова угода від 07.06.2006р. вважається скасованою з усіма наслідками, передбаченими чинним законодавством.

Додатком №1 до додаткової угоди від 07.06.2006р. визначений перелік квартир, що передаються Замовнику до 01.10.2006р. у м.Миколаєві.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент укладення додаткової угоди від 07.06.2006р. за актом прийому-передачі від 22.11.2005р. №49/1 Товариство передало Управлінню на підставі договору №227/ДБ та додаткової угоди №1/38СП 20 квартир загальною площею 1216,2кв.м. у м.Вилкове.

За актом №100/1 від 13.11.2006р. відповідач передав позивачу на підставі договору №227/ДБ та додаткової угоди від 07.06.2006р.101 квартиру загальною площею 6669,5кв.м. у м. Миколаєві.

18.07.2007р. сторонами був укладений додатковий договір №2/38СП до договору №227/ДБ-38СП від 12.07.2005р., у пункті 2 якого засвідчено, що у зв'язку із повним та достроковим виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань за договором №227/ДБ від 12.07.2005р., додатковим договором №1/38СП від 17.10.2005р. та додатковою угодою №227/ДУ-1/38СП від 07.06.2006р. договір вважається припиненим .

Пунктом 3 визначено, що додатковий договір від 18.07.2007р. є невід'ємною частиною договору №227/ДБ, набирає чинності з моменту підписання та підлягає погодженню з Департаментом будівництва Міністерства оборони України. З моменту підписання додаткового договору сторони не мають одна до одної будь-яких претензій, у зв'язку з повним виконанням договору №227/ДБ-38СП від 12.07.2005р.

18.07.2007р. додатковий договір був затверджений т.в.о. директора Департаменту будівництва Міноборони України.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 25.12.2008р. рішенням Одеської міської ради №4077-V ТОВ "Берег-Трейд" була надана у короткострокову оренду земельна ділянка площею 3,8121га у м.Одеса, вул.М.Говорова, 10 для будівництва 18-поверхового жилого комплексу; 22.08.2007р. рішенням Виконкому Одеської міськради №968 наданий дозвіл на подальше проектування і будівництво жилого комплексу, визначені строки погодження та затвердження проектної документації та завершення будівництва (IV квартал 2011р.), а також укладений договір дольової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Одеси.

14.03.2011р. за №72/11 був узгоджений для подальшого проектування ескізний проект 4-9-поверхового комплексу жилих будинків за вказаною адресою, що вбачається з листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.11.2011р.

З матеріалів справи також вбачається, що 03.06.2011р. був наданий позитивний висновок Державної експертизи щодо архітектурно-будівельної частини проекту "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул.Маршала Говорова, 10 м.Одеса (І черга будівництва)".

10.06.2011р. Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2011р.; Замовник - ТОВ "Берег-Трейд", Генеральний підрядник - ОК "Граніт" (1-ша черга будівництва). При цьому задекларована загальна площа 175 квартир у будинку - 12164,1кв.м., житлова площа -5541,35кв.м.

Згідно договору оренди землі від 28.10.2010р., укладеного Одеською міською радою на підставі рішення Одеської міськради №4077-V від 25.12.2008р., ТОВ "Берег-Трейд" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,8121га за адресою: м.Одеса, вул.М.Говорова,10 для будівництва 18-поверхового жилого комплексу та благоустрою території з земель комунальної власності цільового призначення - землі громадської та житлової забудови.

Таким чином, після припинення зобов'язань за договором №227/ДБ від 12.07.2005р., додатковим договором №2/38СП від 18.07.2007р. будь-які фактичні обставини, які б свідчили про намір сторін продовжувати виконання договору про пайову участь у будівництві та вчинення спрямованих на досягнення його мети дій, не вбачаються.

Отже, з огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд правомірно зробив висновок про те, що ТОВ "Берег-Трейд" приступило до будівництва житлового комплексу за вказаною адресою поза межами правовідносин за договором на пайову участь від 12.07.2005р. , приступивши до використання земельної ділянки по вул.М.Говорова, 10 у м.Одеса, від права користування якою відмовилось Міністерство оборони України листом від 08.06.2006р. у зв'язку із достроковим виконанням ТОВ "Берег-Трейд" зобов'язань за договором №227/ДБ від 12.07.2005р. , зазначивши, що функції замовника капітального будівництва переходять до Товариства "Берег-Трейд" (а.с.31).

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що після проведення Державною фінансовою інспекцією в Одеській області ревізії фінансово-господарської діяльності Управління за період з 01.01.2010р. по завершений звітний період 2012р. та складання акту ревізії від 18.05.2012р. №08-19/250 в Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України склалося уявлення, що дострокове припинення зобов'язань Товариства за договором на пайову участь додатковим договором від 18.07.2007р. є передчасним, відповідні зобов'язання не виконані належним чином, а сам додатковий договір №2/38-СП від 18.07.2007р. укладений Управлінням під впливом обману, що мав місце з боку ТОВ "Берег-Трейд", у зв'язку з чим, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним за приписами ст. 230 ЦК України .

За ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснюється таке: "Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів."

Виходячи з викладеного, слід зважити, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на його укладення, при чому ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і розуміє, що друга сторона, якщо б вона володіла цією інформацією, не вступила би у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Заперечуючи дійсність додаткового договору від 18.07.2007р. з підстав введення Управління в оману при його укладанні позивач вказував на обізнаність та усвідомлення Товариством того, що заплановані обсяги будівництва є більшими, ніж передбачено договором (в редакції додаткових угод) та відповідач на момент його укладання 18.07.2007р. знав та приховав від Управління, що ним планується будівництво 104944,40кв.м. загальної житлової площі, що підтверджується висновком №192/07 від 06.04.2007р. Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, розділ -"Техніко-економічні показники".

При цьому, як було встановлено апеляційним господарським судом, Управління погодилось з передачею йому, на виконання умов договору №227/ДБ від 12.07.2005р,. квартир в інших будинках та інших регіонах України, ніж то було обумовлено спочатку, врахувавши власні інтереси щодо необхідності забезпечення житлом військовослужбовців при укладанні додаткової угоди від 07.06.2006р. Одержавши квартири в скорочені строки, Управління визнало повне виконання зобов'язань ТОВ "Берег-Трейд" за договором про пайову участь від 12.07.2005р. шляхом підписання оспорюваної угоди 18.07.2007р.

Таким чином є безпідставним твердження позивача про навмисне введення Управління в оману щодо належного виконання ТОВ "Берег-Трейд" зобов'язань з передачі 25% загальної житлової площі квартир.

У відповідності до ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд обґрунтовано не взяв до уваги зазначене посилання позивача, оскільки доказів обману відповідачем позивача останній суду не надав, має місце лише припущення позивача про наявність обману.

Враховуючи, що посвідчення сторонами повного виконання зобов'язань за договором №227/ДБ від 12.07.2005р. та припинення його дії відбулось без наявності будь-якого умислу відповідача на введення Управління в оману, беручи до уваги фактичне повне припинення виконання умов договору від 12.07.2005р. №227/ДБ з моменту, коли за домовленістю сторін позивач одержав квартири у м.Миколаєві та м.Вилково для забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, а також те, що ТОВ "Берег-Трейд" наразі здійснює будівництво житлового комплексу по вул. М.Говорова,10 в межах реалізації інших, належним чином оформлених правовідносин, колегія суддів вважає, що жодної передбаченої законодавством підстави для зобов'язання ТОВ "Берег-Трейд" за рішенням суду передати позивачу 25% квартир в об'єкті, що будується, наразі не має.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний господарський суд правомірно вказав на помилковість суду першої інстанції щодо зазначення підстави для відмови у задоволенні позову (пропуск позовної давності) та застосування норм матеріального права (ст.267 ЦК України). При цьому, апеляційний суд обґрунтовано залишив рішення суду першої інстанції в силі, виключивши з мотивувальної частини відповідне обґрунтування, скільки вказана помилка не призвела до прийняття неправомірного рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю факту введення позивача в оману відповідачем.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2012 р. у справі № 5017/2104/2012 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М.Нєсвєтова

В.І. Студенець