Постанова

від 19.02.2013 по справі 0545/9244/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Варнавська Л.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року справа №0545/9244/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання: Варчук О.М., за участю сторін: позивача ОСОБА_2, представник відповідача Стронова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2012р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (далі по тексту - УПФУ в м. Сніжне Донецької області) про скасування рішення пенсійного органу № 3 від 03.04.2012 року яким їй відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період роботи кочегаром з 02.08.1994р. по 02.10.2001р. на підприємстві шахта «Міуська» Торезького виробничого об'єднання, зобов'язання відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахувати компенсацію втрати доходу з 28.03.2012р. по день виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Постанови КМ України від 11.03.1994 року № 162 посада кочегара віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджено трудовою книжкою та довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії.

04.10.2012р. ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги (а.с.18), просить скасувати рішення пенсійного органу № 3 від 03.04.2012 року яким їй відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи кочегаром з 02.08.1994р. по 02.10.2001р. на підприємстві шахта «Міуська» Торезького виробничого об'єднання, та зобов'язати відповідача відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахувати компенсацію втрати доходу з 28.03.2012р. по день виплати.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.10.2012 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення пенсійного органу від 03.04.2012р., яке просить скасувати позивач, вже було скасовано самим відповідачем, отже, відсутні підстави для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2012 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 з 02.08.2004 року по 02.10.2001 р. вона працювала кочегаром на шахті «Міуська» ВО Торезантрацит», яка згідно Списком № 2 (постанова КМУ від 16.01.2003 р. №36), дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, має загальний стаж роботи 34 роки 06 місяців 18 днів, з них стаж за Списком № 2 - 7 років 00 місяців 21 день.

28.03.2012 р. ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно рішення пенсійного органу № 3 від 03.04.3012р. ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії, зазначено, що стаж за Списком № 2 становить 1 рік 4 місяця 24 дня (а.с.11), оскільки період роботи в якості кочегара з 02.08.1994 р. по 02.10.2001р. до пільгового стажу не зараховується.

Вказане рішення не було скасовано пенсійним органом, тому, що 20.09.2012р. відповідачем приймається інше рішення № 3 у цій пенсійній справі про відмову в призначенні пенсії з доопрацюванням, в ньому зазначено, що стаж за Списком № 2 становить 7 років 00 місяців 21 день, оскільки період роботи в якості кочегара з 29.03.2000р. по 02.10.2001р. до пільгового стажу ОСОБА_2 не зараховується у зв'язку з не проведенням атестації робочих місць на підприємстві шахта «Міуська».

Зазначені обставини підтверджені відповідними доказами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці -за Списком № 2 -жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам, і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Статтею 62 вказаного Закону визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 вказаної постанови визначає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки основний документ, що підтверджує страж роботи є трудова книжка позивача, яка містить необхідні данні про місце роботи позивача у спірні періоди, тобто за професією, яка надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів не приймає посилання пенсійного органу, що період роботи позивача з 29.03.2000р. по 02.10.2001р. не підтверджено атестацією робочих місць, оскільки вважає, що не проведення підприємством, на якому працювала позивач, атестації робочих місць не може позбавити її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію на пільгових умовах. Це право, передбачене ст.46 Конституції України, базується на конституційних принципах, що встановлені ст. ст.1, 3, 6 ч.2, 8, 19 ч.2, 22, 23, 24 ч.І Конституції України, не може бути скасовано або звужене, і правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права. Колегія суддів вважає, що відповідно до Постанови КМУ № 422 від 01.08.1992р. «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» обов'язок проведення атестації робочих місць покладався на керівників підприємств, організацій незалежно від форм власності й господарювання, при цьому, законодавча норма не передбачає, що працівник підприємства несе відповідальність за не проведення керівництвом підприємства атестації робочих місць.

Згідно ч.2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, підлягає скасуванню не тільки рішення пенсійного органу № 3 від 03.04.2012р., яке порушує право позивача і не було скасовано пенсійним органом, але і рішення пенсійного органу № 3 від 20.09.2012р., яке прийнято також в порушення норм чинного законодавства, яке також порушує конституційне право позивача на соціальний захист при вирішенні питання про право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області № 3 від 03.04.2012р. і рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області № 3 від 20.09.2012р. про відмову в призначенні пенсії підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи ОСОБА_2 в якості кочегара з 02.08.1994р. по 02.10.2001р. на підприємстві шахта «Міуська» Торезького виробничого об'єднання та призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.03.2012р., з дати подачі позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо решти позовних вимог про зобов'язання відповідача, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нарахувати позивачу компенсацію втрати доходу з 28.03.2012р. по день виплати, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текс постанови виготовлено 22.02.2013р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області № 3 від 03.04.2012р. і Рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області № 3 від 20.09.2012р. про відмову в призначенні пенсії скасувати.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи ОСОБА_2 в якості кочегара з 02.08.1994р. по 02.10.2001р. на підприємстві шахта «Міуська» ВО «Сніжнеантрацит» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.03.2012р.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон