ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
20 лютого 2013 року м. Київ В/800/770/13
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
судді-доповідача Ланченко Л.В.
суддів Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Пилипчук Н.Г.
Рибченка А.О.
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012
у справі №2а-14681/10
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Техінвест»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2012 у справі №к/9991/38887/12 за позовом ТОВ «Квінта»до Малинської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована дотриманням позивачем вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту відповідних звітних періодів, що були предметом перевірки, у зв'язку з чим відповідачем помилково визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
З наведеної як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.09.2012 вбачається, що в задоволенні касаційної скарги податковому органу відмовлено, судові рішення постановлені у справі на користь платника, чим спростовуються доводи заявника про прийняття різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
З огляду на викладене у поданій заяві не виконуються вимоги ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для відмови у допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Ланченко
Г.К.Голубєва
О.В.Карась
Н.Г.Пилипчук
А.О.Рибченко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2013 |
Оприлюднено | 26.02.2013 |
Номер документу | 29550355 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Ланченко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні