Рішення

від 21.02.2013 по справі 10/17-2913-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2013 р.Справа № 10/17-2913-2011

.За позовом: Приватного підприємства "Біологічна станція"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум"

про стягнення 927452,4грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум"

до Приватного підприємства "Біологічна станція"

про стягнення 100035 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом ): Рижий А.А. - довіреність

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) : Бойко І.О. - довіреність

Суть спору: Приватне підприємство "Біологічна станція" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" (далі - Відповідач) про стягнення 927452,40 грн., з яких 883000 грн. - вимоги про застосування наслідків недійсності договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 04.03.2004р. у вигляді повернення грошових коштів, внесених ПП "Біологічна станція" на виконання вказаного договору; 34437 грн. -інфляційних, що нараховані відповідачу за березень-червень 2011р. та 10015,40 грн. - сплати 3% річних, що нараховані відповідачу з 03.03.2011р. по 21.07.2011р.

16.08.2011р. (вх.№28234/2011) позивач надав до господарського суду Одеської області заяву про збільшення позовних вимог, якою просить розірвати договір про дольову участь в налаштуванні підводного газопроводу від 01.03.2006р., укладений між ТОВ "Нерум" та ПП "Біологічна станція", розірвати договір про дольову участь у придбанні повітряопорної споруди від 08.09.2006р., укладений між ТОВ "Нерум"та ПП "Біологічна станція" та стягнути з ТОВ "Нерум" на користь ПП "Біологічна станція" грошові кошти в розмірі 1153971,90 грн.

06.09.2011р. (вх.№5344/2011) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерум" надало до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до Приватного підприємства "Біологічна станція" про застосування наслідків недійсності правочину, в якому просить суд стягнути з позивача „Біологічна станція" грошові кошти в розмірі 100035грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2011р. зустрічний позов ТОВ „Нерум" прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом ПП „Біологічна станція".

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2011р., первісний позов про стягнення з відповідача на користь позивача 927452,4грн. задоволено. Заяву позивача про збільшення позовних вимог судом відхилено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду Одеської області від 19.03.2012р. вищевказані судові рішення скасовано, а справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи відповідачем було надано ще один зустрічний позов до позивача (вх.№2428/2012 від 30.05.2012р.), який ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 90345грн.

В частині ж зустрічних позовних вимог про визнання недійними, укладених між сторонами, договорів оренди від 01.06.2006р. та від 01.04.2007р. - у прийнятті зустрічного позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. вищевказану ухвалу господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ „Нерум" від 30.05.2012р. вх.2428/2012.

Під час розгляду справи відповідач надав до суду зустрічний позов (вх.№3614/2012 від 13.08.2012р.) про стягнення з позивача 90345грн., який ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2012р. було повернуто без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р., залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2012р., - вищевказану ухвалу від 13.08.2012р. скасовано, а матеріали зустрічної позовної заяви ТОВ „Нерум" (вх.№3614/2012 від 13.08.2012р.) передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2012р. (вх.№4246/2012) відповідач надав до суду ту ж суму зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 90345грн. (вх.3614/2012 від 13.08.2012р.), яка була зареєстрована 10.10.2012р. за вх.№4642/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2012р.(суддя Гуляк Г.І.) у прийнятті вищевказаної зустрічної позовної заяви було відмовлено.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 15.10.2012р., у зв`язку із знаходженням судді Гуляк Г.І. у відпустці, справу передано на розгляд судді

Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2012р. суддею Малярчук І.А. заявлено самовідвід від розгляду справи і справу автоматизованою системою розподілу справ, відповідно до ст.2.1. ГПК України, передано на розгляд судді Демешину О.А.

Як зазначалось вище, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. було скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 90345грн. і відмову в частині зустрічних позовних вимог про визнання недійсними, укладених між сторонами, договорів оренди від 01.06.2006р. та від 01.04.2007р., а справу направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ „Нерум" від 30.05.2012р. вх.2428/2012.

Між тим, оригінал вищезазначеної зустрічної позовної заяви від 30.05.2012р., повернутої відповідачу відповідно до ухвали від 30.05.2012р., в матеріалах справи відсутній. Після скасування ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2012р., зустрічна позовна заява від 30.05.2012р. (вх.2428/2012) до господарського суду Одеської області - відповідачем не надавалась.

У зв`язку з тим, що відповідно до ст..60 ГПК України, подання зустрічного позову є правом відповідача, а останній цим правом не скористався - судом не розглядається, зазначене в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р., питання щодо прийняття зустрічного позову від 30.05.2012р. (вх.2428/2012) до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки такого зустрічного позову в матеріалах справи не існує.

Крім того, судом не приймається до розгляду заява ПП „Біологічна станція" про збільшення позовних вимог від 16.08.2011р. за вх. №28234/2011 з вимогами про стягнення з відповідача збитків на суму участі у налаштуванні газопроводу в розмірі 76703,53грн.,; про стягнення 149816грн. за порушення умов договору про придбання повітря опорної споруди та про розірвання, укладених між сторонами договору про дольову участь в налаштуванні підводного газопроводу від 01.03.2006р. і договору про дольову участь у придбанні повітряопорної споруди від 08.09.2006р., - оскільки до початку розгляду справи по суті, відповідно до другого речення частини четвертої статті 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову, шляхом подання письмової заяви.

Вищевказаної заявою позивачем змінюється і предмет і підстави позову, що не передбачено нормами ГПК України.

Таким чином, господарським судом Одеської області по цій справі вирішується спір:

- за позовом Приватного підприємства "Біологічна станція" (Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" (Відповідач) про стягнення 927452,4грн., з яких 883000 грн. - вимоги про застосування наслідків недійсності договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 04.03.2004р. у вигляді повернення грошових коштів, внесених ПП "Біологічна станція" на виконання вказаного договору; 34437 грн. -інфляційних, що нараховані відповідачу за березень-червень 2011р., 10015,40 грн. - сплати 3% річних, що нараховані відповідачу з 03.03.2011р. по 21.07.2011р..

- за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" до Приватного підприємства "Біологічна станція" про стягнення 100035грн. в якості застосування наслідків недійсності договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 04.03.2004р.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Із зустрічним позовом не згоден, з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Відповідач зустрічний позов підтримує у повному обсязі. У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

05.03.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" та Приватним підприємством "Біологічна станція" було укладено договір про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію, предметом якого являється дольова участь позивача в будівництві Одеського міського дельфінарію, розташованого за адресою м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу "Ланжерон", і відношення сторін у зв'язку з подальшою експлуатацією дельфінарію.

Згідно з умовами п.2.4., 2.5. договору відповідач при організації будівництва приймав на себе обов'язки генерального замовника зі всіма повноваження, що випливають з цього, а позивач зобов'язувався прийняти участь в дольовому будівництві Одеського міського дельфінарію у формах, визначених даним договором.

Відповідно до умов п.2.6. договору сторони домовились приймати участь в будівництві Одеського міського дельфінарію в наступних долях: а) доля відповідача складала 66,7 % від суми будівництва і включала в себе грошові кошті, матеріальні ресурси і безпосередню трудову участь; б) доля позивача складала в грошовому еквіваленті 882450грн. або 33,3% від загальної суми будівництва і включала в себе грошові кошти, матеріальні і інші ресурси. При цьому засоби, що мали передатися, у власність відповідача не переходили.

Умовами п.2.7. договору було передбачено, що в рахунок своєї долі в будівництві дельфінарію позивач передає обладнання на загальну суму, вказану в окремому додатку до даного договору, згідно кошторису і календарному плану будівництва. Перелік обладнання, що підлягає поставці і строки його поставці приведені в додатку до договору, яке являється невід'ємною частиною даного договору.

Умовами п.5.4. договору передбачалось, що передача грошових коштів і майна позивача здійснюється в наступному порядку: 1-й етап - 8% від загальної суми, визначеної даним договором, яку позивач зобов'язаний передати по даному договору на протязі 15 днів з моменту його підписання; 2-й етап -в строк до 15.05.2004р. в сумі 98 000 грн. (11%); 3-й етап -в строк до 10.07.2004р. в сумі 203 000 грн. (23%); 4-й етап -в строк до 10.09.2004р. в сумі 203 000 грн. (23%); 5-й етап -в строк до 10.11.2004р. в сумі 97 000 грн. (11%); 6-й етап -в строк до 08.03.2005р. в сумі 212 000 грн. (24%).

Умовами п.5.3. договору передбачалось, якщо сума, необхідна для будівництва дельфінарію збільшиться, і доля позивача буде перевищувати суму 883000 грн., то доля позивача у збудованому Дельфінарії зменшиться пропорційно збільшеної вартості будівництва, але не менше ніж до 20%. Збільшення суми кошторису витрат на будівництво дельфінарію повинно бути обґрунтовано і мало оформляється протоколом, який являється невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з умовами розділу 4 договору відповідач зобов'язався виділити позивачу в Одеському міському дельфінарії, що будується 33,3% загальної вартості розрахункової площі (в тому числі 33,3% загальної площі використання (пп."а" п.4.1. договору); на протязі 10 днів після приймання дельфінарію Державною приймальною комісією до поставлення на облік в БТІ і РОН м. Одеси передати позивачу площу 33,3% дельфінарію з оформленням в БТІ м. Одеси (пп. "ж"п.4.1. договору); сприяти оформленню в БТІ та РОН м. Одеси свідоцтва на право власності позивача з його загальною долею 33,3% (пп. "з"п.4.1. договору).

Позивач згідно з умовами пп. "а"п.4.2. договору зобов'язався в якості дольового внеску в будівництво Одеського міського дельфінарію внести дольовий внесок в розмірі 882450 грн. (без ПДВ), що становить 33,3% від загальної вартості будівництва, у вигляді передачі відповідачу грошових коштів, інших матеріальних цінностей, оцінка яких мала здійснюватися, виходячи із реальної вартості, і відображатися в прийомоздавальних документах.

Згідно з розділом 6 договору, в якому встановлені умови щодо права власності і їх реалізації, після завершення будівництва і введення Одеського міського дельфінарію в експлуатацію частина площі об'єкта в розмірі 66,7 % переходить у власність відповідача, а інша частина в розмірі 33,3% переходить у власність позивача (п.6.2. договору).

На виконання умов вищевказаного договору про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 883000 грн., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень №59 від 05.04.2004р. на суму 70000 грн., №90 від 25.05.2004р. на суму 60000 грн., №114 від 24.06.2004р. на суму 38000 грн., №132 від 16.07.2004р. на суму 103000 грн., №1 від 26.07.2004р. на суму 100000 грн., №183 від 15.09.2004р. на суму 203000 грн. та№228 від 10.11.2004р. на суму 309000 грн.

Відповідно до Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 05.04.2005р. будівля міського дельфінарію за адресою „пляж „Ланжерон" загальною площею 2156кв.м. ТОВ „Нерум" була прийнята в експлуатацію.

01.03.2006р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі, укладеної між сторонами мирової угоди від14.02.2006р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2006р. по справі № 22/36-06-674, „Приватному підприємству Біологічна станція" було видано Свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - об`єкт, який розташований за адресою: м.Одеса, пляж „Ланжерон", 25-А, який в цілому складається з приміщень загальною площею 528,4кв.м., а Товариству з обмеженою відповідальністю „Нерум" було видано Свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - об`єкт, який розташований за адресою: м.Одеса, пляж „Ланжерон", 25-А, який в цілому складається з приміщень загальною площею 1627,6кв.м.

22.09.2010р. господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №22-33-20/182-09-4826, яким задоволено позовом Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської ради до ТОВ "Нерум" і ПП "Біологічна станція" про визнання недійсним договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р., укладеного між ТОВ "Нерум" та ПП "Біологічна станція".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. у справі №22-33-20/182-09-4826 скасовано, у задоволенні позову першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.10 у справі № 22-33-20/182-09-4826 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 22.09.10р. залишено без змін.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. по справі №4/13-10-578 за позовом ТОВ "Нерум"до Виконавчого комітету Одеської міської ради і ПП "Біологічна станція" було визнано недійсним вищевказане Свідоцтво про право власності ПП „Біологічна станція" від 01.03.2006р видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради. на об'єкт, розташований за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон",25-А, що у цілому складається з приміщень загальною площею 528,4 кв.м.

Як зазначалось вище, позивач в позовній заяві просить суд застосувати наслідки недійсності договору про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. шляхом стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 883000 грн., які останній одержав від позивача на виконання умов недійсного договору. При цьому, вказані грошові кошти позивач просить суд стягнути з відповідача, із врахуванням індексу інфляції за березень-червень 2011р., що за розрахунком позивача становить 34437 грн., а також із врахуванням 3% річних з 03.03.2011р. по 21.07.2011р., що за розрахунком позивача становить 10015,40 грн.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач посилається на вимоги статті 216 ЦК України, якою врегулювані правові наслідки недійсності правочину питання та на вимоги статті 625 ЦК України щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач у зустрічній позовній заяві, також посилаючись на ст..216 ЦК України, просить застосувати наслідки недійсності договору про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. у вигляді стягнення з позивача вартості користування у період з 01.03.2006р. по 27.11.2009р. частиною приміщення Одеського міського дельфінарію площею 528,4 кв.м. в розмірі 100035 грн.

Позивач, заперечуючи проти зустрічного позову, посилається на те, що ТОВ „Нерум" не надано жодних доказів, в підтвердження того, що у ПП „Біологічна станція" виникло зобов'язання по оплаті ТОВ „Нерум" грошових коштів в сумі 100035 грн., що вказані грошові кошти ТОВ „Нерум" передавало ПП „Біологічна станція" на підставі недійсного договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію.

Також ПП „Біологічна станція" посилається на безпідставність зустрічних позовних вимог ТОВ „Нерум", з огляду на правовий статус власника майна, який передбачає закріплення за ним трьох правомочностей володіння, користування і розпорядження майном.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити, виходячи з наступного :

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коди одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. у справі №22-33-20/182-09-4826 було визнано недійсним договір про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р., укладений між ТОВ "Нерум"та ПП "Біологічна станція".

Між тим, за своєю правовою природою вказаний договір не передбачає взаємної передачі майна, грошових коштів, надання послуг та виконання робіт однією стороною іншій стороні і навпаки - передачі майна, грошових коштів, надання послуг та виконання робіт другою стороною договору першій стороні.

Грошові кошти, які були перераховані позивачем відповідачу по цьому договору в сумі 883000грн., були внеском ПП „Біологічна станція" в якості дольової участі (33,3%) в будівництво Одеського міського дельфінарію.

Так само, як проведення будівельних робіт в межах своєї долі (66,7%) шляхом фінансування, надання будівельних матеріалів і безпосередньо трудової участі - були внеском ТОВ „Нерум" в будівництво вказаного об`єкта нерухомості (п.п. а), б) пункту 2.6., п.п. а),г) пункту 4.1. договору.

Більш того, другим реченням підпункту б) пункту 2.6. договору було чітко встановлено, що частка позивача („Дольщика") у вигляді грошових коштів, які передаються відповідачу („Товариству"), у власність останньому - не переходять.

Внаслідок виконання договору від 05.03.2004р. про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію, в подальшому визнаного недійсним за рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. у справі №22-33-20/182-09-4826,

частки кожної із сторін були вкладені у збудовану та введену в експлуатацію по Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 05.04.2005р. будівлю міського дельфінарію загальною площею 2156кв.м.

В подальшому, як зазначалось вище, Виконавчим комітетом Одеської міської ради кожній із сторін були видані Свідоцтва про право власності на нежилу будівлю - об`єкт, який розташований за адресою: м.Одеса, пляж „Ланжерон", 25-А - Приватному підприємству „Біологічна станція" загальною площею 528,4кв.м., а Товариству з обмеженою відповідальністю „Нерум" загальною площею 1627,6кв.м.

При цьому, Свідоцтво, видане ПП „Біологічна станція" рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. по справі №4/13-10-578 за позовом ТОВ "Нерум"до Виконавчого комітету Одеської міської ради і ПП "Біологічна станція" було визнано недійсним.

Слід зазначити, що 14.03.2011р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю „Нерум" видано Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії загальною площею 10569,1кв.м., за адресою: м.Одеса, пляж Ланжерон, 25.

Таким чином, по договору про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. відповідач від позивача у власність грошових коштів не одержував, а отримав у власність нерухоме майно, збудоване на виконання цього договору, після введення в експлуатацію та одержання відповідного свідоцтва про право власності.

І це майно, також, не було одержано відповідачем від позивача.

До того ж, відповідно до ч.1 вказаної статті, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коди одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі.

Тобто, застосування реституції по недійсному договору, можливе за умови взаємного одержання кожною стороною від іншої сторони грошових коштів, майна, робіт або послуг.

Такого взаємного одержання коштів та робіт по договору про дольову участь не передбачалось, оскільки і грошові кошти позивача, і будівельні роботи відповідача - були направлені на будівництво об`єкту нерухомого майна і входять до вартості цього майна.

Визнання недійсним договору та повернення, в якості застосування наслідків недійсності договору, відповідачем позивачу, одержаних на будівництво дельфінарію грошових коштів, а також, повернення позивачем відповідачу вартості виконаних робіт з будівництва цього об`єкту - не скасовує факту наявності збудованого та введеного в експлуатацію об`єкту нерухомого майна і не може зменшити вартість цього об`єкта.

Вищевикладене свідчить про неможливість стягнення з відповідача грошових коштів шляхом застосування наслідків ст.216 ЦК України. Інших підстав в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не заявлено і судом не розглядається.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 883000 гривень в якості застосування правових наслідків недійсності договору - слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у відповідача не виникло грошового зобов`язання по поверненню одержаних від позивача на будівництво дельфінарію 883000грн. - то відсутні і підстави для нарахування і стягнення з відповідача 34437 грн. -інфляційних та 10015,40 грн. сплати 3% річних.

Що стосується зустрічного позову, то 21.02.2013р. в судовому засіданні представником відповідача надано заяву про відмову від цього позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст..80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

На думку суду, можливо прийняти відмову відповідача від зустрічного позову оскільки ці дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Пунктом 4.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що питання припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи.

З огляду на наведене, суд вважає, що в задоволені позову Приватного підприємства „Біологічна станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум" про стягнення 927452,4 гривень слід відмовити, а провадження по справі в частині зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум" до Приватного підприємства „Біологічна станція" про стягнення 100035 гривень - припинити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства „Біологічна станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум" про стягнення 927452,4гривень - відмовити повністю.

2. Провадження у справі в частині зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум" до Приватного підприємства „Біологічна станція" про стягнення 100035гривень - припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Повне рішення складено 25.02.2013р.

Суддя Демешин О.А.